31 березня 2025 року
м. Чернівці
справа № 725/1820/24
провадження 22-з/822/26/25
Чернівецький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Половінкіної Н.Ю.
суддів Височанської Н.К., Перепелюк І.Б.
учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»
відповідач ОСОБА_1
за заявою ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Хованець Андрій Ігорович, про ухвалення додаткового рішення
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у березні 2024 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зазначало, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит від 15 серпня 2022 року № 6225317 у електронній формі.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» виконано зобов'язання за договором, надано ОСОБА_1 кредит в сумі 7500 грн.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» вчинено договір відступлення права вимоги від 30 січня 2023 року №89-МЛ, за яким право вимоги за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 про споживчий кредит 15 серпня 2022 року №6225317 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».
ОСОБА_1 не виконано зобов'язання за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», та ОСОБА_1 про споживчий кредит від 15 серпня 2022 року №6225317 повернення кредиту в сумі 7500 грн, сплати відсотків за користування кредитом в сумі 21375 грн, комісії в сумі 750 грн.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» направлено ОСОБА_1 претензію від 09 січня 2024 року №22285354 про погашення заборгованості.
Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», правонаступником якого є Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», та ОСОБА_1 про споживчий кредит від 15 серпня 2022 року №6225317 в сумі 29625 грн.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 04 червня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» заборгованість за кредитним договором від 15 серпня 2022 року №6225317 в сумі 29 625 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року рішення Першотравневого районного суду Чернівецької області від 04 червня 2024 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» процентів за користування кредитом в сумі 21375 грн скасовано.
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення процентів за користування кредитом в сумі 21375 грн відмовлено.
В решті залишено без змін.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати з сплати судового збору в сумі 2119 грн 60 коп.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення
ОСОБА_1 , в інтересах якого дії адвокат Хованець А.І., у грудні 2024 року звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення.
Просив ухвалити додаткове рішення, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11020 грн.
Обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хованець А.І., подано відзив на позовну заяву, який містить прохання про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правову допомогу у зв'язку з розглядом справи.
До відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хованець А.І., додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат від 11 квітня 2024 року, за яким ОСОБА_1 надано правничу допомогу тривалістю 3 год. 30 хв. вартістю 9940 грн, також може бути витрачено адвокатом на підготовку та участь у судових засіданнях 1 год. вартістю 2840 грн.
Водночас попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат містить вказівку на надання доказів сплати витрат у зв'язку з розглядом справи протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України.
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хованець А.І., подано заяву до Першотравневого районного суду м.Чернівці про ухвалення додаткового рішення у грудні 2024 року.
До заяви про ухвалення додаткового рішення додано розрахунок суми витрат, які відповідач поніс у зв'язку із розглядом справи №725/1820/24, акт виконаних робіт від 11 грудня 2024 року №INV-000713 до договору від 25 березня 2024 року №190, складений адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Форс-Мажор» та ОСОБА_1 , рахунок від 11 грудня 2024 року №ІNV-000713, наданий адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Форс-Мажор» клієнту ОСОБА_1 , платіжну інструкцію Акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» від 13 грудня 2024 року №0.0.4064695474.1.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» подано клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу 29 січня 2025 року.
Ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 03 лютого 2025 року заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хованець А.І., про стягнення витрат професійну правничу допомогу залишено без розгляду.
Після чого ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хованець А.І., звернувся до Чернівецького апеляційного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у березня 2025 року.
До заяви про ухвалення додаткового рішення додано договір між Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Фор-Мажор» та ОСОБА_1 про надання парвничої допомоги від 27 березня 2024 року №190, розрахунок суми витрат, які відповідач поніс у зв'язку із розглядом справи №725/1820/24, акт виконаних робіт від 11 грудня 2024 року №INV-000713 до договору від 25 березня 2024 року №190, складений адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Форс-Мажор» та ОСОБА_1 , рахунок від 11 грудня 2024 року №ІNV-000713, наданий адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Форс-Мажор» клієнту ОСОБА_1 , платіжну інструкцію Акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» від 13 грудня 2024 року №0.0.4064695474.1, попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом справи від 11 квітня 2024 року.
На підставі пункту 2.8 договір між Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Фор-Мажор» та ОСОБА_1 про надання правничої допомоги від 27 березня 2024 року №190 для надання юридичної допомоги клієнту Адвокатське об'єднання призначає адвоката Хованця А.І.
Згідно з пунктом 4.3 договору розрахунок вартості за послуги з надання юридичної допомоги, які надаються Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Форс-Мажор», становить 40 відсотків розміру місячної мінімальної заробітної плати, встановленої на дату надання послуг за 1 годину роботи Адвокатського об'єднання (адвоката).
На підставі розрахунку суми витрат, які відповідач поніс у зв'язку із розглядом справи №725/1820/24, наданого адвокатом Хованець А.І., ОСОБА_1 надані послуги з написання заяви про ознайомлення з матеріалами справи тривалістю 50 хв. вартістю 1420 грн, вивчення позовної заяви, матеріалів справи, підготовки та визначення правової позиції тривалістю 2 год. вартістю 6400 грн, підготовки та написання відзиву на позовну заяву тривалістю 1 год. вартістю 3200 грн на суму 11020 грн.
За актом виконаних робіт від 11 грудня 2024 року №INV-000713 до договору від 25 березня 2024 року №190, складеним адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Форс-Мажор» та ОСОБА_1 , надані послуги з написання заяви про ознайомлення з матеріалами справи тривалістю 50 хв. вартістю 1420 грн, вивчення позовної заяви, матеріалів справи, підготовки та визначення правової позиції тривалістю 2 год. вартістю 6400 грн, підготовки та написання відзиву на позовну заяву тривалістю 1 год. вартістю 3200 грн на суму 11020 грн.
За рахунком від 11 грудня 2024 року №ІNV-000713, наданим Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Форс-Мажор» клієнту ОСОБА_1 , послуги з написання заяви про ознайомлення з матеріалами справи тривалістю 50 хв. вартістю 1420 грн, вивчення позовної заяви, матеріалів справи, підготовки та визначення правової позиції тривалістю 2 год. вартістю 6400 грн, підготовки та написання відзиву на позовну заяву тривалістю 1 год. вартістю 3200 грн на суму 11020 грн.
Згідно платіжної інструкції Акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» від 13 грудня 2024 року №0.0.4064695474.1 ОСОБА_2 здійснено оплату Адвокатському об'єднанню «Юридична фірма «Форс-Мажор» в сумі 6000 грн на підставі рахунку №ІNV-000713.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
На підставі п.1, 3, 4 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази давали пояснення, не ухвалено рішення; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до п.41 постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо суд не прийняв рішення щодо розподілу судових витрат або, наприклад, про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також із власної ініціативи суд на підставі статті 220 ЦПК має право ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити відповідне питання.
Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» передбачено, що апеляційний суд має право ухвалити додаткове рішення за заявою особи, яка бере участь у справі, або з власної ініціативи в разі, якщо він скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове чи змінив його за наявності підстав, передбачених статтею 220 ЦПК.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року не вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частинами 1, 3 статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
У відповідності до пункту 1,2 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Частинами першою - третьою статті 246 ЦПК України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Зі змісту статей 10 - 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
На підставі частини другої 174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Зі змісту частини другої статті 134 ЦПК України вбачається, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених ЦПК України.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.
З огляду на викладене вище відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов'язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У пункті 53 додаткової постанови від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Отже, право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Звідси, відшкодування судових витрат здійснюється у разі подання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 14 січня 2019 року у справі №927/26/18, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 161/5317/18).
Відповідно, якщо учасник справи до закінчення судових дебатів (в суді касаційної (апеляційної) інстанції - до прийняття постанови у справі) не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу (постанова Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18).
Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи від 14 листопада 2023 року, зроблено заяву відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, що докази сплати витрат у зв'язку з розглядом справи будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хованець А.І., подано відзив на позовну заяву, який містить прохання про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правову допомогу у зв'язку з розглядом справи.
До відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хованець А.І., додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат від 11 квітня 2024 року, за яким ОСОБА_1 надано правничу допомогу тривалістю 3 год. 30 хв. вартістю 9940 грн, також може бути витрачено адвокатом на підготовку та участь у судових засіданнях 1 год. вартістю 2840 грн.
Водночас попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат містить вказівку на надання доказів сплати витрат у зв'язку з розглядом справи протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України.
Отже ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хованець А.І., до закінчення судових дебатів в суді першої інстанції до прийняття постанови у справі заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, про намір подати підтверджуючі докази протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хованець А.І., подано заяву до Першотравневого районного суду м.Чернівці про ухвалення додаткового рішення у грудні 2024 року.
До заяви про ухвалення додаткового рішення додано розрахунок суми витрат, які відповідач поніс у зв'язку із розглядом справи №725/1820/24, акт виконаних робіт від 11 грудня 2024 року №INV-000713 до договору від 25 березня 2024 року №190, складений адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Форс-Мажор» та ОСОБА_1 , рахунок від 11 грудня 2024 року №ІNV-000713, наданий адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Форс-Мажор» клієнту ОСОБА_1 , платіжну інструкцію Акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» від 13 грудня 2024 року №0.0.4064695474.1.
Отже ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хованець А.І., пропустив п'ятиденний строк після ухвалення рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 04 червня 2024 року, встановлений частиною восьмою статті 141 ЦПК України для подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
При цьому заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хованець А.І., про ухвалення додаткового рішення від 12 березня 2025 року містить клопотання про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення.
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хованець А.І., посилався на поважність причин пропуску строку на подання заяви, вказував, що постанову Чернівецького апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року отримано 10 грудня 2024 року та 16 грудня 2024 року подано до Першотравневого районного суду м.Чернівці заяву про ухвалення додаткового рішення. Однак, ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 03 лютого 2025 року заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишено без розгляду.
Відповідно частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 грудня 2022 року у справі № 990/102/22 зазначила, що пропуск строку звернення до суду через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску такого строку.
Також Велика Пала Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Верховний Суд у постанові від 20 березня 2024 року у справі № 560/14349/23 зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Верховний Суд у додатковій постанові від 17 січня 2024 року у справі№ 357/6367/15-ц (провадження № 61-8282св23) зазначив, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню із відповідною заявою, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Відповідно до положень частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. v. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Відповідно до підпункту 2 та 6 частини 2 статті 43, частини 1 статті 44 ЦПК України учасники справи та їх представники зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії встановлені судом та добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «YUNION ALIMENTARIYA v. SPAIN» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хованець А.І., надано докази розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції зі спливом строків, передбачених положенням ст. 141 ЦПК України, оскільки, визначений частиною 8 статті 141 ЦПК України строк обраховується не з моменту отримання учасником справи копії повного судового рішення, а з моменту його ухвалення.
Аналогічна правова позиція щодо строків подачі доказів понесення судових витрат на правову допомогу викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №559/1605/18.
У матеріалах справи відсутні докази наявності істотних перешкод чи труднощів для своєчасного вчинення ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хованець А.І., процесуальних дій з надання доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції, протягом п'яти днів після ухвалення рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 04 червня 2024 року.
Такі докази не було додано до апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хованець А.І., на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 04 червня 2024 року.
Посилання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хованець А.І., на подання доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції, після ухвалення постанови Чернівецького апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року не свідчать про наявність обставин, що унеможливлювали або ускладнювали надання доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції, протягом п'яти днів після ухвалення рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 04 червня 2024 року.
За таких обставин відсутні підстави для поновлення строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України для подання доказів понесення вказаних витрат у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції.
Ураховуючи, що ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хованець А.І., надано докази на підтвердження понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції поза межами строку, встановленого частиною 8 статті 141 ЦПК України, за відсутністю підстав для поновлення такого строку, заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хованець А.І., про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції необхідно залишити без розгляду.
Керуючись п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хованець Андрій Ігорович, про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хованець Андрій Ігорович, про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення 04 квітня 2025 року.
Головуючий Н. Ю. Половінкіна
Судді Н. К. Височанська
І. Б. Перепелюк