Іменем України
03 червня 2025 року
м. Харків
справа № 643/17445/21
провадження № 22-з/818/128/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Тичкової О.Ю., Курило О.М.
за участю секретаря судового засідання Сізонової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Ямполець Ірини Сергіївни про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правову допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» про захист прав споживачів, -
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 14 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
На вказане судове рішення представник ОСОБА_1 адвокат Ямполець Ірина Сергіївна подала апеляційну скаргу.
Постановою Харківського апеляційного суду від 29 квітня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 14 жовтня 2024 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАНІТУ» провести реструктуризацію зобов'язань ОСОБА_1 за Кредитним договором №6/4/35/2008/840-К/249 від 11.09.2008 року в порядку, встановленому пунктом 10 Розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» №1734 . Стягнуто з Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАНІТУ» в дохід держави судовий збір в розмірі 5675,00 грн.
05 травня 2025 року через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 адвокат Ямполець Ірина Сергіївна подала до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правову допомогу.
У поданій заяві представник позивача просить стягнути витрати на правничу допомогу у сумі 20000,00 грн за розгляд справи у суді першої інстанції. Наголошує, що в позовній заяві було вказано орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу, який складає 20 000,00 грн та зроблено заяву про те, що докази будуть надані протягом 5 днів після постановлення рішення суду. Оскільки рішенням було відмовлено у задоволенні заяви, то представник не вважав за необхідне заявляти вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції. В апеляційній скарзі представником Позивача було вказано орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу, який складає 30 000,00 грн. З огляду на те, що Постановою Харківського апеляційного суду від 29.04.2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Ямполець І.С. задоволено. просить ухвалити додаткове рішення по справі №643/17445/21 про стягнення судових витрат на правничу допомогу за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій в розмірі 30 000,00 грн.
Обговоривши доводи клопотання, судова колегія вважає, що заява представника позивача підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Московського районного суду м. Харкова від 14 жовтня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
У позовній заяві представник позивача просив стягнути витрати на правову допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції. Доказів понесення таких витрат суду першої інстанції надано не було, а ні до ухвалення судом рішення, а ні протягом 5 -ти днів після його ухвалення.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 127 ЦПК України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк .
Відповідно до ч. 4 ст. 127 ЦПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Але заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу разом з доказами на підтвердження понесення зазначених витрат подана до суду першої інстанції не була. До апеляційного суду заява подана 05 травня 2025 року, тобто зі спливом строків, передбачених положенням статті 141 ЦПК України.
З огляду на зазначене заява про стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції підлягає залишенню без розгляду на підставі частини 8 статті 141 ЦПК України.
Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі №161/5317/18 (провадження №61-3454св22), неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів на підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, судова колегія зазначає наступне.
25 травня 2021 року між адвокатом Ямполець І.С. та Позивачем по справі - ОСОБА_1 , було укладено Договір про надання правової допомоги (копія договору надавалась разом з позовною заявою та міститься в матеріалах справи).
Додатковою угодою № 1 до Договору про надання правової допомоги від 25.05.2021 року визначено, що гонорар (винагорода) Адвоката за надання професійної правничої допомоги за Договором про надання правової допомоги від 25 травня 2021 року за участь Адвоката в суді першої інстанції (в тому числі, але не виключно, за надання консультацій Клієнту, за складання та подання позовної заяви, складання та подання до суду письмових клопотань та заяв, участь в судових засіданнях, надання усних та письмових пояснень, складання та подання заяви про ухвалення додаткового рішення по справі, тощо) є фіксованим та складає 20 000,00 грн.
Гонорар (винагорода) Адвоката за надання професійної правничої допомоги за Договором про надання правової допомоги від 25 травня 2021 року за участь Адвоката в суді апеляційної інстанції (в тому числі, але не виключно, за складання та подання апеляційної скарги, складання та подання до суду письмових клопотань та заяв, участь в судових засіданнях, складання та подання заяви про ухвалення додаткового рішення по справі, тощо) є фіксованим та складає 10 000,00 грн.
Гонорар (винагорода) Адвоката за надання професійної правничої допомоги за Договором про надання правової допомоги від 25 травня 2021 року за участь Адвоката в суді першої та апеляційної інстанції (за наявності апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції) оплачується Клієнтом протягом 30 днів з дня вступу в законну силу рішення суду на користь Клієнта, тобто у разі задоволення позовної заяви Клієнта в повному обсязі або частково (копія Додаткової угоди №1 додається).
Додатковою угодою № 2 від 30.12.2022 року до Договору про надання правової допомоги від 25.05.2021 року визначено серед іншого, що термін дії Договору про надання правової допомоги від 25.05.2021 року триває до «31» грудня 2025 року (копія Додаткової угоди №2 додається).
Підтвердженням наданих за Договором про надання правової допомоги від 25.05.2021 року та додатковими угодами до нього послуг є підписаний Акт прийому -здачі наданих послуг від 05.05.2025 року (копія додається) на загальну суму 30 000,00 грн.
Актом встановлено строк оплати наданих послуг протягом 30 банківських днів з дня вступу в законну силу Постанови Харківського апеляційного суду від 29.04.2025 року по справі №643/17445/21, якою позовна заява ОСОБА_1 задоволена, тобто ухвалено рішення на користь Клієнта.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частинами 1, 2 ст. 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (ч. 3 ст. 246 ЦПК України).
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат.
Так судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Зі змісту статті 58 ЦПК України вбачається, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно статті 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частиною четвертою статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
У відповідності до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Гонорар (винагорода) Адвоката за надання професійної правничої допомоги за Договором про надання правової допомоги від 25 травня 2021 року за участь Адвоката в суді апеляційної інстанції (в тому числі, але не виключно, за складання та подання апеляційної скарги, складання та подання до суду письмових клопотань та заяв, участь в судових засіданнях, складання та подання заяви про ухвалення додаткового рішення по справі, тощо) є фіксованим та складає 10 000,00 грн.
Сторони засвідчили належне надання юридичних послуг та визначили Акт підставою проведення розрахунків на умовах, визначених Договором. Вартість послуг/правової допомоги Адвоката Клієнту визначена Сторонами наступним чином: Представництво інтересів Клієнта (консультування Клієнта, визначення правової позиції у справі, підготовка та подання заяв з процесуальних питань та по суті справи, за необхідності, включно із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, клопотань, пояснень, відзивів, заперечень, участь (особиста, дистанційна, шляхом відеоконференції)/подання заяви про розгляд без участі представника у Харківському апеляційному суді - 10 000 грн- основний гонорар.
За правову допомогу Клієнт зобов'язується сплатити Адвокату гонорар в розмірі, встановленому Додатками до даного Договору та Актами виконаних робіт.
Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.
Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При відшкодуванні витрат на правничу допомогу розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об'єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Адвокат повинен також надати детальний опис виконаних робіт з наданням доказів (документального підтвердження) факту виконаних адвокатом робіт.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
Враховуючи характер виконаних робіт з надання правової допомоги у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, з урахуванням принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також зважаючи на відсутність заперечень щодо розміру витрат на оплату послуг адвоката, судова колегія вважає за необхідне стягнути 10000,00 грн.
З урахуванням вищевикладеного, наявні підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанцій в розмірі 10000,00 грн.
Керуючись ст. ст.133,137,141,246,270 ЦПК України, суд,-
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Ямполець Ірини Сергіївни про розподіл судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції - залишити без розгляду.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанцій в розмірі 10000,00 грн.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: О.Ю. Тичкова
О.М. Курило
Повне судове рішення складено 04.06.2025 року.