02 червня 2025 року м. Кропивницький
справа № 385/144/25
провадження № 22-ц/4809/1045/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),
судді - Дуковський О. Л., Письмений О.А.,
розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства «Олена» на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Олена» про визнання відсутнім права оренди відносно земельної ділянки, -
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено; визнати відсутнім право оренди у Фермерського господарства «Олена», що зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20 грудня 2017 року (номер запису про інше речове право 24099266) державним реєстратором центру надання адміністративних послуг Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області Здержко Анною Миколаївною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 22 грудня 2017 року (індексний номер 38902944), що прийнято на підставі неукладеного Договору оренди земельної ділянки від 10 січня 2012 року з кадастровим номером 3521110100:02:000:0060, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1446411435211, що належить на праві власності ОСОБА_1 ; зобов'язано Фермерське господарство «Олена» повернути позивачу земельну ділянку кадастровий номер 3521110100:02:000:0060, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1446411435211, площею 3,2009 га, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Гайворонський район, м. Гайворон.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 13 травня 2025 року апеляційну скаргуФермерського господарства «Олена» на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2025 року залишено без руху; запропоновано скаржнику у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали надати до апеляційного суду: обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також докази на підтвердження відповідних доводів; докази направлення апеляційної скарги з доданими документами позивачу; докази сплати судового збору у сумі 2906,88 грн.
У межах встановленого судом строку скаржником у системі «Електронний суд» направлено заяву про усунення недоліків та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Вирішуючи питання щодо поновлення пропущеного скаржником строку на апеляційне оскарження, колегія суддів виходить із наступного.
Як встановлено судом, апеляційна скарга на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2025 року у даній справі мала бути подана у строк до 28 квітня 2025 року включно, однак, подана скаржником 30 квітня 2025 року, тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку на апеляційне оскарження.
Оскільки у апеляційній скарзі скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження з посиланням на положення ч. 2 ст. 354 ЦПК України, судом апеляційної інстанції було встановлено, що апеляційна скарга подана також поза межами строку, визначеного вказаною процесуальною нормою.
В обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції Фермерське господарство «Олена» зазначає, щовідповідач не був взагалі обізнаний про розгляд даної справи в суді. Крім того, представник відповідача адвокат Долина Л.Г. зареєстрована та проживає у м. Олександрія Кіровоградської області, а тому підготувати вчасно апеляційну скаргу та зібрати необхідні докази не вдалося. До того ж, представник вступила у справу на підставі довіреності від 01 квітня 2025 року, що позбавило її можливості вкластися у термін, визначений для подання апеляції.
З наведеного вбачається, що скаржником фактично повторно наведені ті ж причини пропуску строку на апеляційне оскарження, що були наведені у апеляційній скарзі та які апеляційним судом визнано необґрунтованими.
Так, апеляційним судом, зокрема, зазначалось, що оскаржуване судове рішення доставлено до електронного кабінету Фермерського господарства «Олена» 27 березня 2025 року 20:55:45, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про доставку електронного документу (а.с. 41).
Оскільки належними доказами у справі підтверджується вручення скаржнику оскаржуваного рішення суду першої інстанції, стверджувана відповідачем обставина щодо неповідомлення про розгляд справи судом першої інстанції жодним чином не впливає на перебіг встановленого законом строку на апеляційне оскарження та відповідно не є поважною причиною його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно зі ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Системний аналіз ст.ст.126, 127 ЦПК України дає підстави для висновку, що поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження є правом, а не обов'язком суду, яке він реалізує через встановлення об'єктивної неможливості дотримання вимог процесуального закону скаржником.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 8 лютого 2022 року у справі № 1227/8971/2012, поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції; 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру; 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок).
У своїх судових рішеннях Верховний Суд неодноразово зазначав, що причина пропуску строку, за загальним правилом, може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) обставина виникла протягом строку, який встановлений законом або судом; 4) обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом або судом. У свою чергу, поважною причиною може бути обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який встановлений законом або судом та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
У даній справі колегія суддів наголошує, що ані проживання представника скаржника у місті Олександрія Кіровоградської області, ані її вступ у справу 01 квітня 2025 року очевидно не можуть бути поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.
У контексті викладеного колегія суддів звертає увагу, що доказів на підтвердження існування об'єктивних та непереборних обставин, які завадили представнику скаржника подати апеляційну скаргу у період з 01 квітня по 28 квітня 2025 року, тобто у межах строку на апеляційне оскарження, до апеляційного суду подано не було.
Також колегією суддів враховано, що недоліки внутрішньої організації роботи юридичної особи, зокрема, щодо представництва інтересів господарства у судах, не можуть вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що відповідач з об'єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення, а навпаки, свідчить про неналежну організацію роботи.
Суд наголошує, що неналежна організація процесу щодо оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб юридичної особи, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Таким чином обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, а також такими, що пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного подання апеляційної скарги скаржником не наведено та їх існування належним чином не доведено.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
За встановлених обставин, заява скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає.
Частинами 3, 4 ст. 357 ЦПК України визначено, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 358 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Колегією суддів зважено на те, що скаржником також не у повному обсязі усунуто недоліки апеляційної скарги, оскільки надано докази сплати судового збору лише у сумі 0,08 грн, тоді як необхідно було сплатити 2906,88 грн.
Поряд з цим, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19, неусунення окремих недоліків апеляційної скарги щодо форми та змісту (не пов'язаних з недотриманням процесуального строку) після залишення скарги без руху, поряд з відсутністю передумов для поновлення строку, не виключає відмову у відкритті провадження за такою скаргою.
На підставі викладеного, у відкритті апеляційного провадження за поданою апеляційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 260, 261, 354, 357, 358 ЦПК України, апеляційний суд,-
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Олена» на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2025 року у даній справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Л. М. Дьомич
Судді О. Л. Дуковський
О. А. Письменний