Справа № 161/13626/22 Провадження №11-кп/802/462/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
04 червня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області 30 травня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно останнього,
В провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3, 5 ст. 185 КК України.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області 30 травня 2025 року задоволено клопотання прокурора та застосовано обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 26.07.2025 включно, без визначенням розміру застави.
Таке своє рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжких кримінальних правопорушень, переховувався від суду, не з'являвся в судові засідання, в зв'язку з чим оголошувався в розшук, а в подальшому в міжнародний розшук, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
В поданій апеляційній скарзі захисник вважає застосований стосовно ОСОБА_8 запобіжний захід надто суворим, просить врахувати, що останній виїхав на заробітки до Республіки Польща, боявся повернутись через військові дії, разом з тим має міцні соціальні зв'язки, батьків пенсіонерів та сестру.
Заслухавши доповідача, який виклав суть судового рішення та доводи апеляційної скарги, думку захисника та обвинуваченого, які підтримали скаргу з підстав викладених в ній, міркування прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою, оскільки останній обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, 03.10.2022 його оголошено в розшук, а ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.03.2023 обвинуваченого ОСОБА_8 оголошено в міжнародний розшук.
Суд першої інстанції, задовольняючи дане клопотання прокурора, в ухвалі зазначив про наявність підстав для застосування запобіжного заходу, зокрема, у зв'язку з неявками ОСОБА_8 в судові засідання.
Так, ризик переховування від суду є очевидним та вже справдився, оскільки ОСОБА_8 03.10.2022 оголошено в розшук, а 15.03.2023 оголошено в міжнародний розшук.
При цьому інші запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленому судом ризику, тому до останнього необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що обвинуваченим не доведено обставини щодо поважності причин його неявки до суду.
Наведені обставини у своїй сукупності вказують на порушення покладених на ОСОБА_8 процесуальних обов'язків, оскільки останній умисно не з'являється до суду для розгляду провадження по суті, відомості про поважність причин його неявки відсутні.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.
Згідно положень ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим ст.177 КПК України ризикам.
Під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд, крім наявності ризиків зазначених у ст.177 КПК України, зобов'язаний оцінити та врахувати передбачені ст.178 КПК України обставини, зокрема тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, міцність його соціальних зв'язків, наявність у обвинуваченого постійного місця роботи та дані, які його характеризують.
Так, під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на стадії судового провадження в суді першої інстанції та під час перевірки відповідного рішення судом апеляційної інстанції основоположним є вирішення питання про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності передбачених ч.1 ст.177 КПК України ризиків, суд першої інстанції правильно встановив, що заявлені ризики, зокрема, переховування ОСОБА_8 від суду об'єктивно існує та вже справдився і для його запобігання необхідно застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою. При цьому інші запобіжні заходи не можуть запобігти встановленому ризику.
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги захисника про необґрунтоване застосування стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є безпідставними.
Даних, які б унеможливлювали тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, надані матеріали провадження не містять.
Враховано судом і особу обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, був оголошений в міжнародний розшук.
Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням місцевого суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 .
На підставі викладеного, керуючись статтями 405, 407, 422-1 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області 30 травня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно останнього,- без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді