Справа № 758/4448/25
26 травня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Левицької Я.К., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
У березні 2025 року до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Огородника О.М., подана від імені та в інтересах ОСОБА_1 , про скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_2 № 991 від 28.10.2024 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою накладено штраф у сумі 25 500 грн.; закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Позов обґрунтований тим, що оскаржувана постанова винесена у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 16.10.2024 року за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк та місце, зазначені в повістці/розпорядженні/викликом, чим порушено вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Однак позивач стверджує, що не отримував повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 чи повідомлення про розгляд справи щодо нього про вчинення адміністративного правопорушення. Про притягнення до адміністративної відповідальності дізнався, коли його банківські рахунки були заблоковані виконавчою службою. 26.03.2025 року представник позивача ознайомився з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_3, відкритого на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 991 від 28.10.2024 року. Вважає таке рішення суб'єкта владних повноважень протиправним та просить його скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 07.04.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків позову.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 21.04.2025 року позивачу поновлено строк на звернення до суду із зазначеною позовною заявою, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
23.05.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні. Відповідач посилається на те, що позивач у позовній заяві не заперечує направлення йому поштою повістки про виклик, постанови та той факт, що він не прибув 16.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_4. ОСОБА_1 зобов'язаний прибути за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що позивач умисно не вказує про факт направлення йому поштою повістки та фактичне неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою затягування терміну невиконання свого обов'язку, передбаченого ст. 65 Конституції України. Факт виклику підтверджено трекінгом поштового відправлення «Укрпошти», описом у вкладення № 0504060875667. Стверджує, що оскаржувана постанова відповідає вимогам статті 283 КУпАП, містить опис обставин, встановлених відповідачем під час розгляду справи. Відповідач спростовує обов'язок складати протокол про вчинення адміністративного правопорушення, адже відповідно до статті 258 КУпАП протокол не складається, у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП. До відзиву позивач долучив роздруківку трекінгу поштового відправлення «Укрпошти» № 0504060875667.
26.05.2025 року позивач подав заяву про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами. Зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач не забезпечив явки в судове засідання свого представника, про причину неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 28.10.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову № 991, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 500 грн.
Як вбачається із тексту постанови, 16.10.2024 року ОСОБА_1 не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк та місце, зазначені в повістці/розпорядженні/викликом, чим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Позивач з таким рішенням посадової особи органу військового управління не погоджується, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог в контексті цієї спірної ситуації, суд керується такими мотивами.
Відповідно до статей 7, 8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Положеннями статті 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями статті 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 235 КУпАП ІНФОРМАЦІЯ_4 розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені ІНФОРМАЦІЯ_4 розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ІНФОРМАЦІЯ_4.
Згідно з частиною першою статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною третьою цієї статті визначено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивачем порушено вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Так, згідно із частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти ІНФОРМАЦІЯ_4 у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників ІНФОРМАЦІЯ_4), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Отже, законодавець встановив обов'язок громадянина з'явитись за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 у зазначеному у такому виклику місці та строк.
Порядок виклику громадянина під час мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_4 врегульований Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560 (в редакції чинній станом на 16.10.2024 року, далі - Порядок)).
Так, пунктом 28 Порядку визначено, що виклик громадян до районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_4 чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Згідно з пунктом 29 Порядку у повістці зазначаються: прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4 або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4 або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім'я керівника районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4 або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Пунктом 30 Порядку передбачено, що повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4. У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4 або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування. У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4 або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою. Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Порядком визначено, що повістки можуть бути вручені на підставі п. 31-33 Порядку, або надіслані засобами поштового зв'язку на підставі п. 34 Порядку.
З аналізу вищезазначених правових норм у контексті спірних правовідносин слідує, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити:
- факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства;
- факт вручення повістки/надіслання повістки засобами поштового зв'язку для необхідності з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4.
Відповідач не надав суду повістку про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 16.10.2024 року.
Відтак, суд позбавлений можливості встановити особу, яку викликали; мету такого виклику; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дату її підписання тощо, а отже не можливо перевірити факт відповідності змісту повістки вимогам закону.
При цьому, суд зауважує, що відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач надіслав засобами поштового зв'язку повістку про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з п. 34 Порядку повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного визначається не раніше чотирнадцятого дня від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Централізований друк повісток, які сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та направлення їх військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку здійснюються Міноборони або державними підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (в поліграфічній галузі), на підставі відповідних договорів, укладених між Міноборони, призначеним оператором поштового зв'язку та/або державними підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (в поліграфічній галузі).
Відповідно до абз. 2 пункту 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ІНФОРМАЦІЯ_4 під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ІНФОРМАЦІЯ_4 іншої адреси місця проживання.
Згідно з п. 34 Порядку повістка мала б бути надіслана відповідачем на адресу місця проживання, зазначену позивачем під час уточнення облікових даних.
Відповідачем представлено суду опис вкладення до поштового відправлення «Укрпошта» за № 0504060875667 на ім'я ОСОБА_1 , зі змісту якого вбачається, що останньому направлено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Поштове відправлення прийнято «Укрпошта» 30.09.2024.
Разом з тим, зі змісту опису вкладення до поштового відправлення «Укрпошта» за № 0504060875667 не вбачається на яку адресу надіслано поштове відправлення, оскільки у графі «Куди» зазначено лише індекс - 04086.
Крім того, відповідачем не представлено суду докази належного вручення такого поштового відправлення ОСОБА_1 .
Таким чином, відповідачем не доведено, що у позивача виник обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк, зазначений у повістці, і що від виконання цього обов'язку ОСОБА_1 ухилився.
Суд звертає увагу, що положення ч. 2 ст. 77 КАС України перекладають обов'язок доказування правомірності оскаржуваного рішення на відповідача, однак у цій справі таких доказів відповідачем суду не надано.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 991 від 28.10.2024 року і закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до платіжної інструкції № 85-168К від 17.04.2025 року ОСОБА_1 сплатив судовий збір за подання позовної заяви в сумі 969 грн.
Отже, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 969 грн стягуються на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 5-7, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 991 від 28.10.2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 25 500 грн.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі 969 (дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складений 26.05.2025 року.
Суддя Я.К. Левицька