Справа № 754/4040/22
Провадження 2-зз/758/15/25
26 травня 2025 року місто Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючої - судді Левицької Я.К.,
за участю секретаря судового засідання Новіцької О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 754/4040/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Одинадцята Київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності.
14.05.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа- Одинадцята Київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності.
Заява обґрунтована тим, що у червні 2022 року ОСОБА_2 через свого представника адвоката Кирієнко В.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Одинадцята київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання спільному шлюбі та визнання права спільної сумісної власності на1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
14.09.2022 року Подільський районний суд м. Києва ухвалив задовольнити заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову та наклав арешт на квартиру загальною площею 58,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони на здійснення будь-яких правочинів, успадкування, відчуження, розпорядження об'єктом нерухомості.
01.06.2023 року Подільський районний суд м. Києва задовольнив позов ОСОБА_2 , однак 26.06.2024 року Київський апеляційний суд постановив скасувати рішення Подільського районного суду від 01.01.2023 року м. Києва, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити. Верховний Суд залишив касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 26.06.2024 року - без змін.
Враховуючи рішення Київського апеляційного суду і Верховного Суду ОСОБА_1 просить зняти арешт з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , накладений ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 14.09.2022 року.
До початку судового засідання заявник ОСОБА_1 подав заяву, в якій підтримав заяву про скасування заходів забезпечення позову та просив вирішити дане питання за його відсутності.
Інші учасники справи, будучи у встановленому законом порядку повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, заяви по суті справи та з процесуальних питань не подавали, заяв про відкладення розгляду справи не надходило.
Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Суд, дослідивши заяву про скасування заходів забезпечення позову та матеріали справи, дійшов таких висновків.
Як встановлено в судовому засіданні, у червні 2022 року ОСОБА_2 через свого представника адвоката Кирієнко Віру Володимирівну звернулася до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Одинадцята київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання спільному шлюбі та визнання права спільної сумісної власності на 1/2 частину квартири.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 10 червня 2022 року вказану справу передано для розгляду за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва.
Ухвалою суду від 26 липня 2022 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
13 вересня 2022 року представник позивача адвокат Кирієнко В.В. подала до суду заяву про забезпечення позову, в якому просила накласти заборону на здійснення будь-яких правочинів, успадкування, відчуження, розпорядження на об'єкт нерухомості: квартиру загальною площею 58,90 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 14 вересня 2022 року заяву представника позивача адвоката Кирієнко Віри Володимирівни про забезпечення позову задоволено; накладено арешт на квартиру загальною площею 58,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони на здійснення будь-яких правочинів, успадкування, відчуження, розпорядження об'єктом нерухомості.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 01 червня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено; встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 01 січня 2004 року по 30 січня 2022 року включно; визнано об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 двокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 58,90 кв.м., що складається з двох кімнат житловою площею: 33,10 кв.м.; визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку двокімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 58,90 кв.м., що складається з двох кімнат житловою площею: 33,10 кв.м.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 7 941,80 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою. Відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 26 червня 2024 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 ; рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 червня 2023 року скасовано; ухвалено нове судове рішення; в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Одинадцята Київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання в спільному шлюбі та визнання права спільної сумісної власності на частину квартири - відмолено; стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) понесені останнім витрати на оплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 11 912, 71 грн.
25 липня 2024 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2024 року.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 квітня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення; постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2024 року залишено без змін.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до ч. 9-11 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду. Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Забезпечуючи позов ухвалою від 14 вересня 2022 року, суд враховував суть позовних вимог та виходив з того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, яке можливо буде постановлено на користь позивача у справі.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Суд враховує право кожного на справедливий розгляд його справи судом при вирішенні спору щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, що передбачено в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Окрім національного законодавства, також і прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, при зазначених обставинах, враховуючи, що оскільки постановою Київського апеляційного суду позивачу відмовлено в задоволенні позову та таке судове рішення набрало законної сили, необхідність в забезпеченні позову відпала, в зв'язку з чим суд вважає можливим скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду 14 вересня 2022 року.
А відтак, заява відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову підлягає до задоволення, оскільки наявні правові підстави для скасування таких заходів.
Керуючись ст. 158, 258-260, 261, 353 ЦПК України, суд
Задовольнити заяву відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 754/4040/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Одинадцята Київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 14 вересня 2022 року у цивільній справі № 754/4040/22, скасувавши арешт на квартиру загальною площею 58,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною на здійснення будь-яких правочинів, успадкування, відчуження, розпорядження об'єктом нерухомості.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Після набрання ухвалою законної сили направити її копію для скасування заходів забезпечення позову Одинадцятій київській державній нотаріальній конторі (м. Київ, вул. Тимошенко, 2-Д).
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Я.К. Левицька