Рішення від 07.04.2025 по справі 758/10107/24

Справа № 758/10107/24

Категорія 38

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

07 квітня 2025 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі за текстом ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 06.01.2022 між

ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» як первісним кредитором та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №04453-01/2022, згідно якого товариство надало відповідачу фінансовий кредит в розмірі 9 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. 16.01.2022 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» як первісним кредитором та відповідачем було укладено кредитний договір №223728, на підставі якого вона отримала кошти в розмірі

4 000,00 грн., шляхом їх перерахування на платіжну картку, та зобов'язалася повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки передбачені договором. Позивач є наступним кредитором відповідача: за кредитним договором №04453-01/2022 від 06.01.2022, відповідно до договору факторингу №31012023 від 31.01.2023 та за кредитним договором №223728 від 16.01.2022, відповідно до договору факторингу №29022024 від 29.02.2024. Посилаючись на те, що первісні кредитори виконали свої зобов'язання по видачі кредиту, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача, але останньою борг не погашається, правонаступник первісних кредиторів звернувся до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість: за кредитним договором №04453-01/2022 від 06.01.2022 в розмірі 19 125,00 грн., з яких: 9 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10 125,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором №223728 від 16.01.2022 в розмірі 8 256,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 256,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2024 головуючим суддею у справі визначено Ковбасюк О.О.

Ухвалою суду від 30.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву, а позивачу - відповіді на відзив.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу без його участі та не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з'явилася, відзив на позов та заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не подала.

З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд ухвалив провести розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, оскільки згідно ст. 281 ЦПК України, якщо відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

При вирішені питання щодо розгляду справи в заочному порядку суд виходив з того, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч.2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положення ч.1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

У силу положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» законодавець закріпив, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

В ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» законодавець, в свою чергу, закріпив, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до п.п.12,13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; електронні дані - будь-яка інформація в електронній формі.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору, що встановлено п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Судом встановлено, що 06.01.2022 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» як первісним кредитором та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №04453-01/2022 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 9 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених Договором.

Згідно з п. 1.2., 1.3. Договору кредит надається строком на 30 днів, тобто до 04.02.2022. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 182,5% річних від суми кредиту в розрахунку 0,50% на добу.

Відповідно до п. 1.6. Договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

05.02.2022 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №3 до Договору про надання фінансового кредиту №04453-01/2022 від 06.01.2022.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди сторони погодили відстрочити виконання зобов'язання за договором на 14 днів, тобто до 18.02.2022. Будь-які нарахування за кредитом на строк дії відстрочення призупиняються, сума заборгованості клієнта становить 10 575,00 грн.

Відповідно до пп. 3.1.4. п. 3.1. Договору товариство має право без згоди клієнта поступитися своїм правом вимоги за даним договором третій особі, в зв'язку з чим відбудеться заміна кредитодавця за цим договором.

31.01.2023 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №31012023, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а

ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відступлення прав вимоги від ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників від 31.01.2023 та витягом з реєстру боржників від 31.01.2023.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач стверджує, що прийняв належні права вимоги до відповідача за вказаним договором та з моменту отримання такого права вимоги ним не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Втім, матеріали справи не містять доказів про те, що грошові кошти в обумовленому розмірі, а саме 9 000,00 грн. були перераховані первісними кредиторами на картковий рахунок ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.ст. 526, 1054, 1088 ЦК України.

Відтак, позивачем не доведено, що позичальнику надано грошові кошти в строк, у розмірі та на умовах встановлених вказаним вище договором.

Крім того, до позову долучено розрахунок заборгованості за кредитним договором №04453-01/2022 від 06.01.2022 за період з 31.01.2023 по 31.05.2024. З даного розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача за період з 31.01.2023 по 31.05.2024 становить 19 125,00 грн.

Однак, зазначений розрахунок заборгованості суд не може покласти в основу рішення у справі, оскільки вказаний розрахунок здійснений ТОВ «ФК «ЄАПБ», а не первісним кредитором, він не є первинними документом та не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також вимогам Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ № 75 від 04.07.2018, а також з вказаного розрахунку неможливо встановити формування заборгованості та її складові, суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду. Тобто, даний розрахунок не є належним доказом суми заборгованості в розумінні положень ч.1 ст. 77 ЦПК України.

Відповідний правовий висновок міститься в Постанові Касаційного Цивільного Суду Верховного Суду від 01.02.2023 № 199/7014/20 в якій суд, встановивши, що на підтвердження наявності в особи заборгованості за кредитним договором було надано лише відомості щодо загального розміру несплаченого кредиту та відсотків, без зазначення детального розрахунку, який включав би суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду, дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача боргу за спірним кредитним договором.

Таким чином, у конкретному випадку позивачем не долучено жодного первинного документу, на підставі якого суд міг би стверджувати про надходження коштів на рахунок відповідача, відсутні платіжні доручення про здійснення перерахунку від первісного кредитора грошових коштів на картковий рахунок боржниці. Позивач не надав доказів правильності розрахунків та нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту №04453-01/2022 від 06.01.2022 в розмірі 19 125,00 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з з відповідача заборгованості за кредитним договором №223728 від 16.01.2022, суд зазначає наступне.

16.01.2022 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» як первісним кредитором та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №223728 (далі - Договір), на підставі якого відповідачем отримано кошти в розмірі 4 000,00 грн. на наступних умовах: строк кредиту 30 днів, тип процентної ставки - фіксована, стандартна процентна ставка становить 1,90% в день, знижена процентна ставка становить 0,01% в день.

Відповідно до пп. 1.5.1 п. 1.5. Договору стандартна процентна ставка застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки (пп. 1.5.2. п. 1.5. Договору) (або споживач не є учасником програми лояльності); у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2. Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація відповідно до п. 4.3. Договору.

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача в ІТС товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет в порядку передбаченому Законом україни «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, що є електронним підписом споживача та направлений товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до вебсайту/ІТС товариства.

Зі змісту договору вбачається, що він був підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором Н586 16.01.2022 о 09:21:45.

Окрім того, боржником за допомогою електронного підпису було підписано паспорт споживчого кредиту. Всі основні умови кредитування доведені відповідачу, про що свідчить підпис в паспорті споживчого кредиту.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що Договір про надання споживчого кредиту №223728 від 16.01.2022 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення.

Відповідно до вищенаведеного, можна зробити висновок, що без здійснення входу на вебсайт кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між сторонами не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачу.

Аналогічний висновок викладено в Постанові Верховного Суду від 07.10.2020 по справі №127/33824/19.

Згідно з п. 2.1. Договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту

15.02.2022 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору про надання споживчого кредиту №223728 від 16.01.2022, згідно якої сторони домовились продовжити строк кредиту на 30 днів та внести зміни до договору, у тому числі, до п. 1.4. Договору, згідно якого строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту: 18.03.2022. У межах нового строку кредиту, застосовується стандартна процентна ставка, визначена договором.

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 4 000,00 грн., шляхом їх перерахування на банківську картку відповідача. Водночас відповідач в порушення умов договору не повернула грошові кошти у визначений договором строк.

Відповідно до розрахунку заборгованості, здійсненого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», за Договором №223728 від 16.01.2022 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 29.02.2024 відповідач має заборгованість в загальному розмірі 8 256,00 грн., з яких 4000,00 грн. - тіло кредиту та 4 256,00 грн. - відсотки за користування кредитом.

Жодних доказів на спростування вказаного розміру заборгованості, як і доказів сплати такого боргу, відповідачем до суду не надано. Контррозрахунку щодо позовних вимог відповідач до суду також не надала.

Згідно з п. 5.1. Договору товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача.

29.02.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №29022024, у відповідності до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а

ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно з п. 1.2. Договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в день підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до Акту прийому-передачі реєстру боржників №1 за Договором факторингу №29022024 від 29.02.2024 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників №1 кількістю 7781.

З витягу з реєстру боржників №1 до Договору факторингу №29022024 від 29.02.2024 вбачається, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №223728 в загальному розмірі 8 256,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. -сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 256,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов'язанні. За однією з таких підстав кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 зазначено, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину: вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Враховуючи викладене, суд визнає доведеним той факт, що право вимоги за Договором про надання споживчого кредиту №223728 від 16.01.2022 у встановленому законом порядку перейшло до позивача.

Крім того, позивач стверджує, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 29.02.2024 ним не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №223728 від 16.01.2022 в розмірі 8 256,00 грн. підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Із урахуванням наведеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 30,15% (8 256,00 грн. х 100 / 27 381,00 грн.), а відтак з відповідача слід стягнути на користь позивача 912,94 грн. (30,15% х 3 028,00 грн.) судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальності «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №223728 від 16.01.2022 в розмірі 8 256 (вісім тисяч двісті п'ятдесят шість) гривень

00 копійок, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок та заборгованості за процентами у розмірі 4 256 (чотири тисячі двісті п'ятдесят шість) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судовий збір в розмірі 912 (дев'ятсот дванадцять) гривня 94 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін по справі:

- позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014;

- відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О.О. Ковбасюк

Попередній документ
127859990
Наступний документ
127859992
Інформація про рішення:
№ рішення: 127859991
№ справи: 758/10107/24
Дата рішення: 07.04.2025
Дата публікації: 05.06.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Подільський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (07.04.2025)
Дата надходження: 15.08.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
21.10.2024 13:45 Подільський районний суд міста Києва
22.01.2025 15:00 Подільський районний суд міста Києва
07.04.2025 14:00 Подільський районний суд міста Києва