печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22836/25-к
пр. 1-кс-20721/25
30 травня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Гаражного автокооператива «СОКІЛ - 2» про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.12.2023 року у справі № 757/57495/23-к, на майно, -
15.05.2025 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Гаражного автокооператива «СОКІЛ - 2» про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.12.2023 року у справі № 757/57495/23-к, на майно.
30.05.20255 до суду надійшла заява представника заявника про залишення клопотання про скасування арешту без розгляду.
Прокурор подав до суду заперечення, в яких зазначив, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні направлено до суду, а відтак просив відмовити у задоволенні клопотання та здійснити розгляд у його відсутність.
Вивчивши клопотання, письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України та ч. 1 ст. 26 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
При цьому, ст. 350 КПК України передбачено, що клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала.
Частиною 1 статті 26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи викладені обставини, оскільки на час розгляду клопотання про скасування арешту, вимоги клопотання заявник не підтримує та просить залишити вимоги без розгляду, та за повідомленням прокурора обвинувальний акт направлено до суду, а також враховуючи ту обставину, що подання клопотання про скасування арешту майна є суб'єктивним правом, підстави для реалізації якого виникають за наявності певних юридичних фактів, то як наслідок і залишення без розгляду за ініціативою заявника, є його суб'єктивним правом.
Наряду з вказаним, враховуючи, що судовий розгляд даного клопотання уже призначений, а законодавцем не передбачено залишення без розгляду клопотання про скасування арешту майна після призначення до розгляду, приходжу до переконання, що у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись положеннями ст. ст. 7, 26, 174, 350 КПК України,-
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Гаражного автокооператива «СОКІЛ - 2» про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.12.2023 року у справі № 757/57495/23-к, на майно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1