печерський районний суд міста києва
Справа № 757/9773/22-ц
"20" грудня 2024 р.
Печерський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Головко Ю. Г.,
за участю секретаря судових засідань Мхітарян М. М.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, додаткових витрат на дітей, аліментів на одного з батьків з ким проживають діти,
У квітні 2022 позивачка звернулась до суду із вказаним позовом, з урахуванням уточненої позовної заяви просить стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3 :
- аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5 , у розмірі 20 475 грн.00 коп., що еквівалентно 700 (сімсот) дол. США. за курсом НБУ станом на 22.05.2022, щомісячно з дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття, яка підлягає індексації щомісячно;
- аліменти на утримання дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 20 475 грн.00 коп., що еквівалентно 700 (сімсот) дол. США. за курсом НБУ станом на 22.05.2022, щомісячно з дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття, яка підлягає індексації щомісячно;
- додаткові витрати на утримання дитини - ОСОБА_5 , у розмірі 20 475 грн.00 коп., що еквівалентно 700 (сімсот) дол. США. за курсом НБУ станом на 22.05.2022 щомісячно з дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
- додаткові витрати на утримання дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 14750 грн.00 коп., що еквівалентно 500 (п'ятсот) дол. США. за курсом НБУ станом на 22.05.2022, щомісячно з дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття;
- аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5 , у розмірі 368 550 грн.00 коп., що еквівалентно 12 600 (дванадцять тисяч шістсот) дол. США. за курсом НБУ станом на 22.05.2022 за період 2019-2021 роки;
- аліменти на утримання дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 368 550 грн.00 коп., що еквівалентно 12 600 (дванадцять тисяч шістсот) дол. США. за курсом НБУ станом на 22.05.2022 за період 2019-2021 роки;
- витрати на утримання ОСОБА_3 - усіх видів його заробітку, але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму для осіб працездатного віку на весь час проживання та опікування дитиною-інвалідом.
Просила також стягнути судові витрати та допустити негайне виконання рішення у справі в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
В обґрунтування позову вказано, що з 03.02.2007 сторони були у зареєстрованому шлюбі (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 , актовий запис № 60), за час якого в них народилися спільні діти, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З липня 2009 року відповідач проживає окремо, між сторонами фактично припинені шлюбні відносини та ведення спільного господарства; відповідач не надає матеріальну допомогу дітям; не приймає участі у додаткових витратах; неналежно виконує батьківські обов'язки; діти перебувають на утримані у позивача; дитина ОСОБА_7 є дитиною з інвалідністю підгрупи «А» та потребує постійного стороннього догляду, тому остання просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей до їх повноліття; стягнути додаткові витрати; аліменти за минулий період, витрати на утримання матері.
06.06.2022 ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі відкрито провадження, для розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
Позивачка надала суду довідки свідоцтва про народження дітей, копію медичного висновку № 33, що виданий Київським міським психоневрологічним диспансером № 2, дитині ОСОБА_5 , встановлено діагноз «Дитячий аутизм»; довідки № 91, що видана КНП «ЦПМСД» у Печерському районі м. Києва, що дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як дитина інвалід перебуває на диспансерному обліку, як дитина- інвалід з 22.02.2011 р. та потребує домашнього догляду з 27.02.2021; довідку№ 811 від 13.03.2020 виданої КПНП «Київський міський психологічний диспансер № 2», ОСОБА_5 , 2007 р.н., якою підтверджено діагноз «Дитячий аутизм»; копія наказу Національного транспортного університету від 14.06.2021 № 167/вк, ОСОБА_3 надано відпустку по догляду за дитиною з інвалідністю віком до 18 років.
В судове засідання сторони забезпечили явку представників.
Представник відповідача також надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив суд стягнути з відповідача аліменти на ОСОБА_6 та на ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частин всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Щодо додаткових витрат просив стягнути витрати на користь ОСОБА_6 - 6 930,00 грн. В решті позовних вимог просив відмовити. Зазначив, що не ухиляється від батьківських обов'язків щодо утримання дітей, бере участь у фінансовому забезпеченні синів.
До відзиву долучив довідку від 27.06.2022, Витяг з реєстру юридичних і фізичних осіб від 27.06.2022, копію виписки з хвороби, копії квитанцій від 26.12.2020, від 25.01.2021, копія квитанції від 15.09.2020.
23.08.2022 позивач направила відповідь на відзив, до якого долучено довідку № 72 про потребу дитини у домашньому догляді.
Позивач 20.09.2022 направила до суду відповідь на відзив, до якого долучила копію Наказу від 30.05.2022 № 219/вк та 31.08.2022 № 332вк, відповідно до якого ОСОБА_3 продовжено відпустку по догляду за дитиною до 31.05.2023.
02.09.2022 ухвалою Печерського районного суду м. Києва було витребувано з Інформаційного центру державної прикордонної служби інформацію про перетин кордону громадянином України ОСОБА_4 у період 2019-2022 p.p.
04.10.2022 ухвалою Печерського районного суду м Києва витребувано з Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва довідки про доходи ОСОБА_8 за період з 2019 року по 2022 рік та витребувано з ТОВ «Інженерно сервісна компанія КВМ» інформацію щодо перебування ОСОБА_8 у трудових відносинах з товариством та отримані ним доходи в період з 01.06.2020 по 22.08.2022.
03.02.2023 ухвалою Печерського районного суду м. Києва було витребувано з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (Адміністрація Державної прикордонної служби України) інформацію про перетин кордону громадянином України ОСОБА_4 у період 2019-2022 p.p.
03.02.2023 ухвалою Печерського районного суду м. Києва було направлено через Міністерство юстиції України окреме доручення про допомогу по встановленню в Королівстві Іспанії трудових відносин і розміру заробітної плати відповідача ОСОБА_4 . Провадження у справі зупинено до надходження витребовуваної інформації на виконання судового доручення.
29.07.2024 ухвалою Печерського районного суду м. Києва було поновлено провадження у справі.
05.12.2024 відповідач надіслав до суду заяву про долучення документів до матеріалів справи, а саме: довідку про розмір його заробітної плати.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини.
Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 03.02.2007 року, свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , актовий запис № 60.
За час спільного проживання у шлюбі у сторін народилися діти:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_2 , видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління Юстиції м. Києва, актовий запис № 387 від 07.03.2007;
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_3 , видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління Юстиції м. Києва, актовий запис № 193, 29.01.2009 року.
Відповідно до медичного висновку №33, що виданий Київським міським психоневрологічним диспансером № 2 на дитину- інваліда віком до 18 років, ОСОБА_5 , встановлено діагноз «Дитячий аутизм». Довідка дійсна до 01.03.2025.
Відповідно до довідки № 91, яка видана КНП «ЦПМСД» у Печерському районі м. Києва, дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як дитина інвалід перебуває на диспансерному обліку з 22.02.2011 та потребує домашнього догляду з 27.02.2021.
Згідно довідки № 811 від 13.03.2020, виданої КПНП «Київський міський психологічний диспансер № 2», ОСОБА_5 , 2007 р.н. підтверджено діагноз «Дитячий аутизм».
Згідно витягу з наказу Національного транспортного університету від 14.06.2021 № 167/вк, та 31.08.2022 № 442вк, ОСОБА_9 продовжено відпустку по догляду за дитиною до 31.05.2023.
Згідно довідки від 22.11.2021 дитина ОСОБА_10 відвідує середню школу у штаті ОСОБА_11 , США з 13.04.2021.
Згідно інформації від 21.10.2021 про оцінювання навчання у школі, ОСОБА_12 проходить навчання у школі «Кірк», штат Ілінойс, США.
Згідно Договору за 2021 рік ОСОБА_10 навчається дистанційно у школі «Оптіма» з щомісячною оплатою 600 грн.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, відповідачу (батьку дітей) належить 5\6 у квартирі АДРЕСА_1 .
У трудових відносинах з ТОВ «Інженерно-сервісна компанія КВМ» ОСОБА_4 перебував з 01.06.2020 по 14.04.2023, що підтверджується довідкою від 04.09.2024 №03.
Відповідно до Трудового контракту № 20-05 від 01.06.2020 ОСОБА_4 працює в ТОВ «Інженерно-сервісна компанія КВМ» на посаді Інженер з комп'ютерних систем. Згідно наказу № 06\ОС посадовий оклад ОСОБА_4 складає 6500,00 грн. на міс.
З довідки від 27.06.2020 №0000-000005 убачається, що дохід відповідача у ТОВ «Інженерно-сервісна компанія КВМ» за період з 01.05.2021 по 31.05.2022 склав 99040,16 грн.
Згідно з довідкою від 04.09.2024 № 03 загальний виплачений ОСОБА_4 за період з 01.10.2022 по 14.04.2023 дохід (заробітна плата) становив 52597,01 грн. (в середньому 7500,00 грн. на місяць).
Під час роботи в ТОВ «Інженерно-сервісна компанія КВМ» ОСОБА_4 перебував у службових відрядженнях закордоном, що підтверджується довідкою від 05.09.2024 № 04.
З 14.06.2024 ОСОБА_4 працює в ТОВ «Гандікап», дистанційно.
В матеріалах справи наявні відомості, які надано ГУ ДПС у м. Києві за період з 1-го кварталу 2019 року по 2-й квартал 2022 року та за період 1-го кварталу 2022 року по 4-й квартал 2022 року, якими підтверджуються джерела та суми доходів, які отримував ОСОБА_4 у вказані періоди - це заробітна плата від ТОВ «Гандікап», плата за надання майна у лізинг від ТОВ «Гандікап», додаткове благо від АТ Універсал банк, заробітна плата від ОСОБА_13 , дохід за цивільно-правовим договором від ТОВ «Гандікап», заробітна плата від ТОВ «Інженерно-сервісна компанія КВМ», інші доходи від ТОВ «Гандікап».
Позивач зазначила, що з липня 2009 року, сторони не проживають однією сім'єю, діти проживають з матір'ю ОСОБА_3 , що не заперечується стороною відповідача.
Домовленості щодо способу виконання батьком свого обов'язку утримувати дітей сторонами не визначалось.
Позивач вказує, що батько матеріальної допомоги на утримання синів не надає, тому позивачка вимушена поставити питання про стягнення аліментів, аліментів за минулий період, та додаткових витрат на дітей та стягнення аліментів на себе.
30.08.2022 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва.
У позовній заяві позивач стверджує, що вона та діти зареєстровані та проживають разом за адресою: АДРЕСА_2 , з 2021 року проживають у США. Спору з відповідачем про місце проживання дітей не має.
Відповідач підтвердив, що позивачка разом з дітьми проживають у США. Спору про місце проживання дітей не має.
На підставі наданої відповідачем довідки ТОВ «ГАНДІКАП» від 06.09.2024 (вих.№06\09) суд встановив, що ОСОБА_4 працює у вказаному товаристві на посаді начальника відділу інформаційних технологій. Дохід за період з 14.06.2023 по 31.08.2024 склав 107 418,18 грн.
Відповідач надав довідку № 05.09.2024 № 04 видану ТОВ «Інженерно - сервісна компанія КВМ», в тому що ОСОБА_4 у період 07.10.2020 по 12.04.2023 перебував у службовому відрядженні.
01.07.2023 на адресу суду надійшла інформація з ЦОСІ ДПС України від 27.06.2023, якої вбачається, що ОСОБА_4 за період з березня 2019 по січень 2022 рік неодноразово перетинав кордон повітряним шляхом до Стамбулу, Женеви, Дубаю, Амстердаму, Дохи, Гданську.
З вказаної довідки вбачається, що відповідач ОСОБА_4 виїхав з України 21.01.2022 та не повернувся до України.
Представником відповідача у судовому засіданні підтверджено, що відповідач ОСОБА_4 не перебуває в Україні та зазначено, що ОСОБА_4 проживає у своєї сестри ОСОБА_14 в Республіці Італія.
26.07.2024 на адресу суду надійшов лист з додатками від Управління судової роботи та міжнародної правової допомоги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо виконання доручення. Перекладу вказаного доручення сторони не надали.
Отже, діти проживають з позивачкою ОСОБА_3 . Усім необхідним мати дітей самостійно забезпечує дітей: одягом, харчуванням, лікуванням, дозвіллям, відпочинком, навчанням, що підтверджується наданими позивачкою чеками та квитанціями, договорами, довідками.
Також, судом встановлено, що ОСОБА_10 є дитиною з інвалідністю і потребує постійного нагляду.
Відповідно до Порядку встановлення лікарсько консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 21.11.2013 № 917- до підгрупи А першої групи інвалідності належать особи з винятково високою мірою втрати здоров'я, надзвичайною залежністю від постійного стороннього догляду, допомоги чи диспансерного нагляду інших осіб (фактично нездатні до самообслуговування).
Особам віком до 18 років лікарсько-консультативні комісії лікувально-профілактичних закладів присвоюють категорію «дитина-інвалід», а особам віком до 18 років із винятково високою мірою втрати здоров'я та з надзвичайною залежністю від постійного стороннього догляду, допомоги чи диспансерного нагляду інших осіб - категорію «дитина-інвалід» підгрупи А.
Підставою для встановлення дитині категорії «дитина з інвалідністю підгрупи А» є виключно висока міра втрати здоров'я та надзвичайна (повна) залежність від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду та фактична нездатність до самообслуговування.
Відповідно до Медичного висновку № 33, який був доданий до позовної заяви, дитині ОСОБА_15 була встановлена категорія інвалідності підгрупи А.
Оскільки, дитина з інвалідністю підгрупи А, потребує постійного, домашнього нагляду ОСОБА_16 (мати) здійснює постійний нагляд за дитино, суд погоджується з твердженням позивача про те, що дитина потребує постійного та домашнього нагляду.
У відповідності до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За приписами частини 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Обов'язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття. До того ж, обов'язок утримувати дитину у рівній мірі покладається як на матір, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Чинним законодавством України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), або чи розірвано їх шлюб. Діти рівні у своїх правах незалежно від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей та повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги. Зобов'язання з утримання дітей виникає за наявності сукупності таких умов: родинного зв'язку між батьками й дитиною (кровний зв'язок між батьками та дитиною або зв'язок між усиновлювачем і усиновленою дитиною); неповноліття дитини; навчання повнолітньої дитини; відсутність підстав для звільнення батьків від сплати аліментів; можливість батьків надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ратифікованої Постановою Верховної ради України № 789-XII від 27.02.1991 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).
Згідно з частинами 1, 2 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у національному та міжнародному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
У відповідності до ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, наявність у платника аліментів рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; докази про витрати платника аліментів, що перевищують десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, а також наявність інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до роз'яснень пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) батька дитини визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ч.2 ст. 184 СК України).
Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.
При визначенні розміру витрат на утримання дітей які визначаються за рішенням суду, суд визначає не лише сам факт стягнення витрат, а також їх розмір (суд ураховує правову позицію в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.09.2016 (справа № 755/14148/18)).
Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховує норми ст.ст. 3, 18, 27 Конвенції про права дитини, що батьки зобов'язані утримувати дітей до повноліття та несуть відповідальність за виховання, розвиток і утримання дитини, що Сімейним кодексом України визначено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини та норми ч.3 ст. 11 розділу III Закону України «Про охорону дитинства», що предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей: на утримання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у розмірі 1/3 частини від доходів відповідача, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи від дня пред'явлення позову.
У відповідності до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Таким чином, аліменти у даній справі підлягають стягненню з 19.04.2022.
Водночас, позивачка у своїй позовній заяві ставить вимогу про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_5 та на утримання ОСОБА_6 , за період 2019-2021 роки, при тому, що з даним позовом вона звернулася до суду 19.04.2022, відтак, просить стягнути аліменти за минулий час.
Згідно з ч. 2 ст. 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
За змістом цієї норми права стягнення аліментів за час, що передує пред'явленню позову, є можливим за наявності таких умов: до моменту звернення з позовом до суду аліменти не стягувалися; особа, яка вимагає аліментів, приймала заходи щодо одержання аліментів, але вони не були одержані у результаті ухилення особи, зобов'язаної сплачувати аліменти (відповідача), від їх сплати.
При цьому під ухиленням від сплати аліментів у юридичній науці розуміють пряму відмову від надання утримання, а також різні дії (бездіяльність) зобов'язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів: приховання особою свого дійсного розміру заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження; інші дії, що свідчать про намір особи ухилитися від виконання обов'язку по утриманню. Факт ухилення від надання утримання може мати місце в тому випадку, якщо особа має у своєму розпорядженні кошти, але не бажає їх надавати.
Ухилення від сплати аліментів полягає у винних навмисних діях (бездіяльності) відповідача. Тому позивач має надати суду докази того, що, вчиняючи тим чи іншим способом певні дії (бездіяльність), відповідач свідомо прагнув ухилитися від виконання обов'язку по утриманню.
Разом з тим, позивачем не надано суду доказів на підтвердження обставин того, що нею вживалися заходи щодо одержання аліментів, але вони не були одержані у результаті ухилення відповідача від їх сплати.
За загальним правилом, визначеним СК України, та судовою практикою, вважається недоцільним обтяжувати відповідача виплатами за минулий період, якщо позивач не вжив заходів щодо одержання аліментів (у тому числі не подав позов про стягнення аліментів, залишив його без розгляду) з особистих мотивів.
Вимоги позивача про стягнення аліментів за минулий час мають бути підтвердженні офіційними зверненнями стягувача до платника аліментів, за відсутності таких доказів, вимоги є необґрунтованими й задоволенню не підлягають.
Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постановах від 18 травня 2020 у справі №215/5867/17, від 07 грудня 2022 року у справі №756/11185/20.
Відтак, суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за минулий час, а саме за періоди 2019-2021 роки.
Позивач у позовній заяві зазначила, що несе додаткові витрати на утримання ОСОБА_6 на загальну суму 1000 дол. США за 1 місяць, які складаються з таких витрат: здоров'я (ліки, консультації лікарів, аналізи, Сovid-тести, оздоровлення), дозвілля (бібліотеки, музеї, дитячі парки, атракціони тощо), репетитор з англійської мови.
Також вказала, що витрачає додаткові витрати на утримання ОСОБА_5 на загальну суму 1400 дол. США. за 1 місяць, які складаюся з таких витрат: здоров'я (ліки, консультації лікарів, аналізи, Сovid-тести, оздоровлення), дозвілля (бібліотеки, музеї, дитячі парки, атракціони тощо), репетитор з англійської мови.
Враховуючи такі витрати просила стягувати з відповідача додаткові витрати на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 700 дол. США. щомісячно з дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття та додаткові витрати на утримання дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 500 дол. США.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй Постанові від 26.08.2020 року у справі № 336/1488/19, провадження № 61-19103св19, особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними факторами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).
Статтею 185 СК України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Згідно п. 18 постанови Пленуму Верховного суду «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вказує, що до участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Таким чином, законодавець пов'язує факт виникнення додаткових витрат з особливими обставинами, викликаними хворобою дитини, розвитком її здібностей тощо.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами. наприклад: витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат. Тобто, не тільки факт понесення додаткових витрат на дитину має бути документально підтверджений, а й необхідність у них, а також має прослідковуватись причинно-наслідковий зв'язок між доказами понесених витрат.
При одночасному розгляді вимог про стягнення аліментів і додаткових витрат їх має бути визначено у рішенні окремо.
До особливих обставин, викладених у ст. 185 СК України, закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, навчання дитини відповідно до навиків та здібностей дитини, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку.
Відповідно до вимог закону, у витратах, понесених при звичайному способі життя, хоча вони і будуть додатковими, але не викликаними особливими обставинами, участь другого з батьків не є обов'язковою. А отже такі витрати є поточними витратами на утримання дітей, входять до складу аліментів, призначених до щомісячного стягнення, і не належать до додаткових витрат в розумінні ст. 185 СК України.
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат (на лікування, на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Разом з тим, додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення.
Відповідно до Медичного висновку № 33, який був доданий до позовної заяви, дитині ОСОБА_15 була встановлена категорія інвалідності підгрупи А.
Відповідно до довідок про навчання ОСОБА_7 та ОСОБА_17 , останні навчаються у школах штату Ілінойс, США.
З медичної документації, яка надана суду на підтвердження оплати послуг не вбачається рекомендації лікарів для ОСОБА_6 щодо періодичного чи постійного лікування, що потребує додаткових витрат.
Навчання дітей у платних закладах освіти у школах штату Ілінойс, США не зумовлює висновку про наявність у дитини особливих здібностей чи про розвиток таких здібностей.
Суд також зауважує, що витрати на лікування, навчання та загальний розвиток дитини повинні нести обоє батьків, при цьому витрати того з батьків, який проживає окремо від дитини, повинні покриватися, зокрема, за рахунок його аліментних зобов'язань.
Сторона відповідача визнала позов у частині, погоджувалася на добровільну сплату суми у розмірі 6 930,00 грн на користь ОСОБА_6 .
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить висновку, що з відповідача підлягає стягненню сума у розмірі 6 930,00 грн. як додаткові витрати.
Долучені до матеріалів справи медичні висновки підтверджують, що у ОСОБА_5 наявне захворювання, аутизм, категорія інвалідності підгрупи А.
Наявність у зв'язку з цим додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат.
Проте, позивачем не надано суду доказів, які, наприклад, свідчать про проходження реабілітації у вигляді ЛФК, масажів, занять у басейні, корекційно-розвиткові заняття з дефектологом чи психологом, чи інші заняття відповідно до індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда. Не надано суду доказів, що стан здоров'я дитини такий, що він потребує значних постійних витрат на його догляд, лікування та реабілітацію.
Суд також враховує ті обставини, що з відповідачем не було погоджено питання та досягнення з ним домовленостей з боку позивачки щодо понесених нею додаткових витрат.
При цьому, позивачка не позбавлена права в майбутньому стягувати з відповідача додаткові витрати, при подачі належних та допустимих доказів щодо понесених витрат на дітей, в тому числі враховуючи діагноз ОСОБА_5 .
Суд роз'яснює позивачу, що враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним та може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Крім іншого, враховуючи, те що позивачка здійснює постійний догляд за дитиною- інвалідом ОСОБА_5 , в силу ст. 88 СК України, має право на своє утримання від батька дитини-інваліда.
Відповідно до Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005р. №2961-IV (зі змінами): дитина з інвалідністю - особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
За правилами ст. 88 СК України, якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Вказана норма встановлює підстави, за яких виникає зазначене вище право: 1) один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною-інвалідом; 2) дитина не може обходитися без постійного стороннього догляду; 3) цей з подружжя опікується нею; 4) другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Отже, виходячи з аналізу наведеної норми, обов'язковими умовами виникнення права на утримання одного з подружжя, з яким проживає дитина-інвалід, є не тільки наявність в дитини інвалідності, але й неспроможність дитини обходитись без постійного стороннього догляду, а також наявність в другого з подружжя можливості надавати матеріальну допомогу. Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.
Суд враховує, що право того з подружжя, з ким проживає дитина-інвалід, на утримання, пов'язане з виникненням досить складних життєвих обставин, в яких останній з об'єктивних причин значно більшою мірою виконує обов'язки по догляду і розвитку дитини, зазнає більших фізичних та психологічних навантажень і у зв'язку з цим потребує додаткової підтримки та є економічно слабшим. А тому, відповідач зобов'язаний брати участь у забезпеченні матеріального благополуччя позивача, з яким проживає їх спільна дитина-інвалід, як це визначено приписами ч. 2 ст. 88 СК України.
Враховуючи окреслене, суд приходить до переконання, та вважає за можливе стягнути з відповідача на утримання ОСОБА_3 1/6 усіх видів його заробітку, але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму для осіб працездатного віку.
Оскільки позивачем заявлено вимоги про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, при визначенні розміру аліментів судом з'ясовано фінансову спроможність батьків та їх матеріальний стан.
Під час розгляду справи перевірялися твердження позивача, щодо працевлаштування відповідача за кордоном у Саудівській Аравії, Іспанії.
26.07.2024 на адресу суду надійшов лист з додатками від Управління судової роботи та міжнародної правової допомоги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо виконання доручення.
Офіційного перекладу вказаного доручення сторони не надали.
Водночас, як випливає з наданих відповідей, було надіслано запит до компанії INDRA SISTEMAS S.A., після перевірки даних, наданих судом, у базі даних не знайдено жодної інформації щодо особи ОСОБА_4 , зазначена особа не значиться як її працівник ані в Іспанії, ані в її іноземних представництвах.
Твердження про наявність у відповідача частки у ТОВ «Гандікап» (21547903) спростовуються Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.06.2022 № 412338521469.
З метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів дітей, враховуючи покладення законом на батьків рівного обов'язку утримувати дитину до досягнення нею повноліття, на підставі встановлених судом обставини щодо матеріального стану платника аліментів, стан здоров'я дітей, наявність дитини яка страждає на хронічне психічне захворювання - аутизм, є дитиною з інвалідністю підгрупи А, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки щомісяця аліментів у відсотковому відношенні до заробітку.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
На підставі п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів
Порядок розподілу судових витрат визначений ст. 141 ЦПК України.
Враховуючи що позивач звільнена від сплати судового збору то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2977,20 грн.
В позовній заяві заявлено про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 2500,00 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, позивачем та представником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати заявленої суми витрат на правничу допомогу.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір- обґрунтованим (п.268).
Отже, суд дотримується позиції, що необхідною умовою для вирішення питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи (постанови КГС ВС від 31 січня 2019 року у справі №19/64/2012/5003, від 05 січня 2019 року у справі №906/194/18, від 19 лютого 2019 року у справі №917/1071/18). Так, на підтвердження фактичного здійснення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу суду має бути надано належні фінансові документи, що свідчать про перерахування цією особою коштів адвокату за надані послуги на підставі договору про надання правової допомоги.
Враховуючи вимоги діючого законодавства, суд приходить висновку, що підстав для стягнення витрат на правничу допомогу немає, оскільки вказані витрати не є доведеними, а тому не можуть бути стягнуті з відповідача.
Європейський суд з прав людини вказав, що п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 141, 150, 180-183, 192 СК України, статтями 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76-89, 141, 174, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273-279, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, стягнення додаткових витрат на дітей, стягнення аліментів за минулий період, стягнення аліментів на утримання подружжя з яким проживає дитина з інвалідністю - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходів) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня звернення до суду, тобто з 19 квітня 2022 року, до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Після досягнення повноліття старшою дитиною, стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання дитини - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проводити у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_4 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 додаткові витрати на утримання дитини - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , одноразово, в сумі 6 930,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 - 1/6 усіх видів його заробітку, але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму для осіб працездатного віку щомісячно, протягом всього часу її проживання з дитиною з інвалідністю - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та опікування нею, починаючи з 19 квітня 2022 року.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 2977, 20 грн.
В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 ).
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 ).
Суддя Ю. Г. Головко