04.06.2025 Справа № 756/7854/25
Номер справи 756/7854/25
Номер провадження 2/756/4762/25
про передачу справи за підсудністю
04 червня 2025 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Шролик І.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Російської Федерації, в особі Міністерства Юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Публічного акціонерного товариства «Газпром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Капітал», Міжнародної Компанії Товариство з обмеженою відповідальністю «Газпром Інтернешнл Лімітед», Відкритого акціонерного товариства «Газпром нафта», Газпром Нафта Інтернейшенел СА, треті особи: Служба Безпеки України, Аппарат Ради національної безпеки та оборони України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої сукупно внаслідок міжнародного злочину агресії та воєнним злочином,-
30 травня 2025 року через систему «Електронний суд», представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Целовальніченко Н.Є. звернулась до Оболонського районного суду міста Києва із даним позовом.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 червня 2024 року матеріали позовної заяви передано на розгляд судді Шролик І.С.
Ознайомившись із матеріалами позовної заяви суддя дійшла висновку про направлення справи за підсудністю виходячи з наступного.
Приписами статті 28 ЦПК України передбачено підсудність справ за вибором позивача.
Обґрунтовуючи звернення до Оболонського районного суду міста Києва представник позивача посилалась на останнє відоме місце проживання відповідача ОСОБА_2 в Оболонському районі міста Києва.
Проте, суд не може погодитися із даним твердженням представника, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 16 ст. 28 ЦПК України право вибору між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
З огляду на предмет заявлених вимог, який серед іншого стосується стягнення матеріальної шкоди, яка завдана позивачу ОСОБА_1 , в розмірі 24270297,00 грн. вартості відновлюваного ремонту пошкоджених об'єктів нерухомого майна, які належать позивачу на праві власності та розташовані в АДРЕСА_1 .
Так, згідно ч. 17 ст. 28 ЦПК України позови про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (в тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження) у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру можуть пред'являтися також за місцем проживання чи перебування позивача.
Зареєстроване місце проживання позивача ОСОБА_1 АДРЕСА_2 .
Разом з цим, частина 1 ст. 30 ЦПК України передбачає, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18, від 26.05.2021 р. у справі 506/33/19.
Так, з аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю вбачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном. Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. Словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Як убачається зі змісту позовоної заяви, та доданих в її обґрунтування доказів, позивач звертається до суду за захистом як моральної шкоди так і матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням об'єктів нерухомого майна, які розташовані в АДРЕСА_1 .
На переконання суду, в даному випадку застосуванню підлягають правила виключної підсудності, визначені частиною першою статті 30 ЦПК України щодо розгляду спору за місцезнаходженням пошкодженого майна або його основної частини.
Таким чином, розгляд даної справи територіально не підсудний Оболонському районному суду м. Києва.
Компетентним та належним судом для розгляду даної справи є Чернігівський районний суд Чернігівської області (14000, м. Чернігів, вул. Хлібопекарська, 4 ), за правилами виключної підсудності.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до положень ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
З досліджених у справі матеріалів, приходжу до висновку, що справа не підлягає розгляду в Оболонському районному суду м. Києва, тому слід направити для розгляду до Чернігівського районного суду Чернігівської області, за правилами виключної підсудності.
Керуючись ч. 17 ст.27, ч. 1 ст. 30, п. 1 ч. 1 ст. 31, ч. 1 ст. 378 ЦПК України, суддя
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Російської Федерації, в особі Міністерства Юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Публічного акціонерного товариства «Газпром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Капітал», Міжнародної Компанії Товариство з обмеженою відповідальністю «Газпром Інтернешнл Лімітед», Відкритого акціонерного товариства «Газпром нафта», Газпром Нафта Інтернейшенел СА, треті особи: Служба Безпеки України, Аппарат Ради національної безпеки та оборони України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої сукупно внаслідок міжнародного злочину агресії та воєнним злочином,- передати на розгляд до Чернігівський районний суд Чернігівської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Шролик І.С.