Справа № 635/1368/25
Провадження № 2-о/635/127/2025
04 червня 2025 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Омельник М.М.,
при секретарі судового засідання - Сліпченко К.С.,
за участю представника позивача - Бойко К.Б. ,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Пісочинська селищна рада Харківського району Харківської області, ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення,-
встановив:
ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Бойко К.Б., звернулась до Харківського районного суду із заявою, в якій просить встановити факт належності ОСОБА_2 заповіту, складеного 01 грудня 2010 року від імені ОСОБА_4 , посвідчений державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Харківського району, Харківської області Редіною Іриною Анатоліївною, зареєстрований в реєстрі за № 1-974, яким остання заповідала належний їй на праві приватної власності житловий будинок АДРЕСА_1 , своїй дочці ОСОБА_2 , де помилково зазначена дата народження спадкоємиці « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
В обґрунтування заяви посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 81 рік, померла її мати, ОСОБА_4 про що 15 жовтня 2019 року складено відповідний актовий запис № 230, виконавчим комітетом Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області 15 жовтня 2019 року видане свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 . На момент смерті ОСОБА_4 проживала за адресою: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_4 склала заповіт від 01 грудня 2010 року посвідчений державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Харківського району, Харківської області Редіною Іриною Анатоліївною, зареєстрований в реєстрі за № 1-974, яким заповідала належний їй на праві приватної власності житловий будинок АДРЕСА_1 , своїй дочці ОСОБА_2 . ОСОБА_4 володіла зазначеним житловим будинком з надвірними будівлями на підставі Свідоцтва на право власності на нерухоме майно НОМЕР_2 , виданого від 21.10.2010 року, на підставі рішення виконкому Пісочинської селищної ради від 14.09.2010 року № 748, та зареєстрованого Комунальним підприємством «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» від 21.10.2010 про що в реєстрову книгу № 25 внесено відповідний запис за № 3528. У встановлений законом строк, 14 січня 2020 року до Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області я подала заяву про прийняття спадщини за заповітом, що була зареєстрована того ж дня державним нотаріусом в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за номером 15. Спадкова справа була відкрита за номером у нотаріуса 6П/2020, про що був виданий витяг із спадкового реєстру. 28 червня 2024 року до Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області заявником подано заяву про видачу на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 . Її заяву було зареєстровано в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за номером 279 та доєднано до матеріалів спадкової справи. Після проведення правового аналізу заповіту, посвідченого 01 грудня 2010 року було встановлено, що дата народження ОСОБА_2 спадкоємиці, на користь якої був посвідчений заповіт, згідно паспорту НОМЕР_3 , виданого 12 грудня 2009 року Пісочинським ВМ Харківського РВ УМВС України в Харківській області є ІНФОРМАЦІЯ_1, що не відповідає даті народження вказаній у заповіті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв'язку із встановлення розбіжності даних вказаних в заповіті, та в документах, що посвідчують особу ОСОБА_2 , нотаріус немала можливості видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом. 28 червня 2024 року державним нотаріусом мені було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. У тексті заповіту вказано, що заповідає майно вона Дочці із повним співпадінням анкетних даних окрім однієї цифри, а саме місяця народження особи якій заповідалося майно. Доньки із ідентичним до мого прізвищем ім'ям та по батькові народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 її мати не мала. Особа що заповідала майно встановлена нотаріусом. Заповіт був прочитаний її матір'ю ОСОБА_4 вголос та підписаний власноруч. Тобто родинний зв'язок з дочкою ОСОБА_2 підтвердила сама спадкодавиця. Заявник вважає, що помилка в заповіті є технічною, та не має впливати на її право спадкувати заповідане їй майно. Інших способів захистити її право на спадкування окрім судового законодавством не передбачено, тому остання звернулась до Харківського районного суду із даним позовом.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20 лютого 2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено здійснювати за правилами окремого провадження.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20 березня 2025 року задоволено клопотання представника заявника ОСОБА_2 - Бойко Карини Борисівни про витребування доказів, за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Пісочинська селищна рада Харківського району Харківської області, ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення. Витребувано у Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області (61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, буд. 4) належним чином завірену копію спадкової справи № 6П/2020, яка була відкрита після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
10 квітня 2025 року заступником завідувача державної нотаріальної контори Родіоновою Тетяною на виконання ухвали Харківського районного суду Харківської області від 20 березня 2025 року про витребування доказів надано копію спадкової справи.
Представник заявника - адвокат Бойко К.Б., у судовому засіданні підтримала заяву ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та прохала суд її задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, проти заявлених вимог не заперечує.
Представник заінтересованої особи Пісочинської селищної рада Харківського району Харківської області - Жовнір М.П., надав заяву про розгляд справи без участі представника Пісочинської селищної ради та просить ухвалити рішення про задоволення заяви і встановити факт , що має юридичне значення. Оскільки факт належності саме заявниці заповіту, у якості спадкоємиці, підтверджується сукупністю доказів, поданих на розгляд суду.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, суд встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 81 років, померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , видане Виконавчим комітетом Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, актовий запис № 230.
Внаслідок смерті останньої відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 , що належав покійній на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно, серія НОМЕР_2 .
Вказане спадкове майно ОСОБА_4 згідно заповіту від 01 грудня 2009 року, посвідченого державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Харківського району, Харківської області Редіною І.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 1-974, який на час відкриття спадщини змінений та скасований не був, заповіла дочці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Встановлено, що 14 січня 2020 року заявник ОСОБА_2 звернулась до Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області з заявою про прийняття спадщини за заповітом, що була зареєстрована 14 січня 2020 року в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за номером 15 та заведена спадкова справа № 6П/2020.
28 червня 2024 року до Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області заявником ОСОБА_2 подано заяву про видачу на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 . Її заява була зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ 28 червня 2024 року за № 279 та долучена до спадкової справи 6П/2020.
28 червня 2024 року державним нотаріусом Тетяною Радіоновою винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій. З урахуванням наступного. Після проведення правового аналізу заповіту, посвідченого «01» грудня 2010 року Другою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області за р.№1-974 та поданих для видачі свідоцтва про право на спадщину, державним нотаріусом було встановлено наступне:
(1) дата народження ОСОБА_2 спадкоємиці, на користь якої був посвідчений заповіт, згідно заповіту посвідченого «01» грудня 2010 року Другою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області за р. №1-974, є «ІНФОРМАЦІЯ_5»;
2) дата народження ОСОБА_2 спадкоємиці, на користь якої був посвідчений заповіт, згідно повторного свідоцтва про народження, виданого 25 листопад 2009 року Пісочинською селищною радою Харківського району Харківській області, актовий запис 115, є «ІНФОРМАЦІЯ_1»;
3) дата народження ОСОБА_2 спадкоємиці, на користь якої був посвідчений заповіт, згідно паспорта НОМЕР_3 , виданого 12 грудня 2009 року Пісочинськи ВМ Харківського РВ УМВС України в Харківській області, є «ІНФОРМАЦІЯ_1», що не відповідає даті народження зазначеній у заповіті.
Таким чином було встановлено, що у заповіті посвідченому «01» грудня 2010 року Другою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області за р №1-974 є розбіжності у даті народження спадкоємця за заповітом - гр. ОСОБА_2 .
На підставі досліджених в судовому засіданні актових записів цивільного стану судом було встановлено наступні обставини:
ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_2 , батьками якої згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 05 вересня 1977 року є ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , актовий запис № 115, також зазначене підтверджується свідоцтвом про народження (видане повторно) серії НОМЕР_5 від 25 листопада 2009, актовий запис № 115.
14 грудня 2007 року, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вийшла заміж за ОСОБА_7 , змінивши своє дівоче прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 від 23 січня 2020 року.
Згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , датою народження ОСОБА_2 є ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно дублікату картки фізичної особи - платника податків, виданої 03 листопада 2010 року про присвоєння ідентифікаційного номеру з державного реєстру фізичних осіб, датою народження ОСОБА_2 є ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначені відомості свідчать про те, що ОСОБА_2 є рідною донькою померлої ОСОБА_4 . А датою народження ОСОБА_2 є ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідно заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
На підставі вказаних доказів, судом встановлено, що існує невідповідність між документом, що посвідчує особу заявника ОСОБА_2 , де датою її народження зазначено як « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та заповітом, складеним 01 грудня 2009 року від імені ОСОБА_4 , де датою народження заявника зазначено як « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Відповідно до п.п. 5.1 п. 5 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Затвердженого наказом Мінюсту від 22.02.2012 року № 296/5 при оформленні спадщини за заповітом нотаріус має надати правову оцінку заповіту. Перевірити його реєстрацію у спадковому реєстрі та чинність на момент смерті заповідача. Якщо наданий спадкоємцем заповіт не відповідає вимогам законодавства, нотаріус відмовляє у його прийомі.
Так, за положеннями п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по-батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім'я, по-батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім'я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року Про встановлення фактів, що мають юридичне значення при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Відповідно листа ВСУ 01.01.2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що встановлення даного факту необхідно заявнику для оформлення документів про прийняття спадщини за заповітом, суд вважає, що заява є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі.
Згідно п.24 зазначеної постанови при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами (зацікавленими особами) є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 263, 264, 265, 268, 273, 293, 315, 354 ЦПК України, суд,-
заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Пісочинська селищна рада Харківського району Харківської області, ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_2 заповіту, складеного 01 грудня 2010 року від імені ОСОБА_4 , посвідчений державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області Редіною Іриною Анатоліївною, зареєстрований в реєстрі за № 1-974, яким заповідала належний їй на праві приватної власності житловий будинок АДРЕСА_1 , своїй дочці ОСОБА_2 , де помилково зазначена дата народження спадкоємиці « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості, що не проголошуються:
заявник: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстроване місце мешкання: АДРЕСА_1 ;
представник заявника: Бойко Карина Борисівна , РНОКПП: НОМЕР_8 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
заінтересована особа: Пісочинська селищна рада Харківського району Харківської області, код ЄДРПОУ: 04396727, місцезнаходження: 62416, Харківська область, Харківський район, с-ще Пісочин, пров. Транспортний, 2;
заінтересована особа: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстроване місце мешкання: АДРЕСА_1 .
Дата складення повного судового рішення: 04 червня 2025 року.
Суддя М.М.Омельник