Справа № 645/5059/24
Провадження № 1-кс/645/718/25
04 червня 2025 року Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянув в залі судових засідань в приміщенні суду клопотання слідчого СВВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221190001206 від 26.08.2024 року, за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
Слідча СВВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_3 звернулася з клопотанням, погодженим з прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 , в якому просила надати тимчасовий доступ до оригіналів документів, з вилученням відповідним чином завірених копій реєстраційної справи щодо реєстрації об'єкту нерухомого майна № 2941359863120 - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстровано державним реєстратором прав на нерухоме майно ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 та перебуває за адресою: АДРЕСА_2 .
В обґрунтування клопотання слідча зазначила, що у провадженні СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12024221190001206, розпочате 26.08.2024 за заявою ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом шахрайського заволодіння об'єктом нерухомості, а саме квартирою АДРЕСА_3 .
У ході досудового розслідування встановлено, що станом на 31.12.2012 квартира за адресою: АДРЕСА_1 на підставі спільної сумісної власності належала: - ОСОБА_7 , 1/1 (свідоцтво про право власності на житло, видане 16.12.1994 ІНФОРМАЦІЯ_2 , р. № 8-94-47658); - ОСОБА_8 , 1/1 (свідоцтво про право власності на житло, видане 16.12.1994 ІНФОРМАЦІЯ_2 , р. № НОМЕР_1 ); - ОСОБА_9 , 1/1 (свідоцтво про право власності на житло, видане 16.12.1994 ІНФОРМАЦІЯ_2 , р. № 8-94-47658); - ОСОБА_10 , 1/1 (свідоцтво про право власності на житло, видане 16.12.1994 ІНФОРМАЦІЯ_2 , р. № 8-94-47658).
Будучи допитаною в якості потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла її сестра - ОСОБА_8 , а ІНФОРМАЦІЯ_5 померла її мати ОСОБА_7 . Після цього ОСОБА_6 цього ж місяця звернулась до приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11 з метою консультації з приводу спадкування. Нотаріус відповіла, що не вистачало деяких документів для оформлення право спадщини, через що потерпіла почала збирати необхідні документи, але не встигла, так як розпочались бойові дій на території України.
У січні 2022 року ОСОБА_6 виїхала за межі території України до сина, після чого на території України в лютому 2022 року розпочались бойові дії та вона залишилась у сина з міркувань безпеки. В липні 2024 року її подруга ОСОБА_12 , у якої були ключи від її квартири приїхала до потерпілої за вищезазначеною адресою з метою покласти речі, та виявила, що в квартирі змінений замок, та мешкає інший власник. Зв'язавшись через декілька днів з власником по телефону, який їй дав сусід, останній, який назвався ОСОБА_13 , показав договір купівлі-продажу вищезазначеної квартири, але сфотографувати його не дав. ОСОБА_14 подзвонила ОСОБА_6 та запитала чи не давала вона комусь дозвіл на проживання в своїй квартирі, остання відповіла, що ні. Після чого 13.08.2024 ОСОБА_6 особисто приїхала до м. Харкова та переконалась у вказаній ситуації. Крім цього, усі оригінали документів на вищезазначену квартиру та копія паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_6 знаходились усередині квартири, ніхто зі сторонніх осіб, окрім близької подруги, доступу до квартири не мав.
Згідно з договором дарування від 16.04.2002, нібито укладеним в м. Підгородне Дніпропетровської області, який засвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_15 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 подарували квартиру за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який мешкає: АДРЕСА_4 . При цьому, державна реєстрація права власності здійснюється державним реєстратором ІНФОРМАЦІЯ_11 за заявою ОСОБА_17 , поданою лише 16.05.2024, тобто за сплином 22 років з моменту укладання договору дарування, ще й усупереч вимог ст. ст. 10, 18, 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Більше того, анкетні дані «дарувальників» за вищевказаним не відповідають дійсності, оскільки згідно паспортних даних ОСОБА_16 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , а не ІНФОРМАЦІЯ_8 як зазначено в договорі, а її син, якому на момент нібито укладення договору дарування було лише 8 років, в договорі значиться як народжений ІНФОРМАЦІЯ_9 , тобто народжений раніше матері. Мати ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_12 (в договорі зазначено 02.09.1929 р.н.). У подальшому, 26.06.2024, тобто через місяць після проведення державної реєстрації права, ОСОБА_17 продає вказану квартиру ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 . Відповідний договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_19 , реєстровий номер 3033.
Після цього, через півтора місяці, а саме 14.08.2024, ОСОБА_18 продає вказану квартиру ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 . Відповідний договір купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_21 , реєстровий номер 1066. Також, допитана ОСОБА_6 повідомила, що жодного договору дарування зазначеної квартири у 2002 році не укладалось ні нею, ні її родичами.
Таким чином, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що вищевказана квартира вибула з власності ОСОБА_6 та її сина ОСОБА_10 незаконним шляхом, внаслідок складення неправдивого договору дарування та надання його для проведення державної реєстрації, а відповідна реєстрація права власності державним реєстратором проведена всупереч вимог ст. ст. 10, 18, 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Постановою слідчого від 27.08.2024 квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з чотирьох житлових кімнат, загальною площею 76,5 м2, житловою площею 46, 3 м2 визнана речовим доказом по даному кримінальному провадженню, оскільки вона є предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
06.09.2024 року, згідно Ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова був накладений арешт.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, чинній на момент реєстрації об'єкту нерухомого майна № 2941359863120 (далі - Закон,), п. 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 в редакції, чинній на момент реєстрації об'єкту нерухомого майна № 903418263101 (далі - Порядок), розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (п. 1), перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.
Відповідно до п. 40 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141, в редакції, чинній на момент реєстрації об'єкту нерухомого майна № 2941359863120, відомості невід'ємної архівної складової частини Державного реєстру прав використовуються державним реєстратором під час проведення державної реєстрації прав для встановлення наявності (відсутності) записів про державну реєстрацію прав.
Згідно з п. 19 Порядку, за відсутності відомостей у Реєстрі прав власності на нерухоме майно державний реєстратор використовує наявні відомості, які містяться на паперовому носії інформації (реєстрові книги та реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації).
Зі змісту ч. 1 ст. 18 Закону вбачається, що після отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрації заяви про державну реєстрацію прав в базі даних заяв (п. 1) прийняттю рішення про державну реєстрацію прав (п. 5) передує перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів, автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для, зокрема, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень (п. 4).
Пунктом 6 статтею 27 Закону визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно чи його дубліката, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією.
Таким чином, 23.05.2024 була проведена державна реєстрації прав на нерухоме майно - ОНМ № 2941359863120 державним реєстратором ІНФОРМАЦІЯ_11 попри те, що нею була отримана відповідь з КП « ІНФОРМАЦІЯ_15 » Харківської міської ради, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 станом на 31.1.2012, на підставі права сумісної спільної власності належить ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 . Пунктом 5 ч. 1 ст. 24 Закону передбачено, що наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно є підставою для відмови в державній реєстрації прав.
Наслідком прийнятого з порушенням законодавства рішення про державну реєстрацію права власності на вищевказану квартиру є порушення прав та законних інтересів потерпілої ОСОБА_6 .
Був наданий запит до ІНФОРМАЦІЯ_16 щодо того чи передавалась реєстраційна справа на об'єкт нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 державним реєстратором прав на нерухоме майно ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 . Згідно наданої відповіді реєстраційна справа останньою не передавалась.
У ході досудового розслідування виникла необхідність в отриманні тимчасового доступу до реєстраційної справи щодо реєстрації об'єкту нерухомого майна № 2941359863120 - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстровано державним реєстратором прав на нерухоме майно ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 та перебуває за адресою: АДРЕСА_2 .
Посилаючись на те, що з метою забезпечення повноти, всебічності та неупередженості подальшого досудового розслідування, встановлення особи, яка вчинила дане правопорушення, притягнення її до кримінальної відповідальності, зібрання важливих доказів по кримінальному провадженню, беручи до уваги, що іншими способами одержати дану інформацію неможливо, слідча просила надати тимчасовий доступ до вказаної інформації.
Державний реєстратор прав на нерухоме майно ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 до судового засідання не з'явилася, про день та час розгляду клопотання повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі.
Слідча та прокурор у судове засідання не з'явилися, подали заяви про розгляд справи без їх участі, клопотання підтримали в повному обсязі. Підстав для визнання явки слідчої та прокурора обов'язковою слідчий суддя не вбачає.
Згідно ч. 4 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання за участю сторони кримінального провадження, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів та додані до нього матеріали, приходить до наступного висновку.
За змістом ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, різновидом яких є тимчасовий доступ до речей і документів, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Так, слідчий суддя, згідно з ч. 4 ст. 132 КПК, для оцінки потреб досудового розслідування зобов'язаний врахувати можливість без застосовуваного заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. У цьому контексті потрібно враховувати, що речі і документи могли би бути отримані шляхом проведення слідчих дій, тобто без застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК, саме слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Згідно ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Відповідно до п. 5, 6, 7 ч. 2 ст. 160 КПК у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів повинні бути зазначені значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи, зокрема, 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Положеннями ч. 6 ст. 163 КПК України визначено, що слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Слідчий суддя, дослідивши надані документи та залучені слідчим матеріали досудового розслідування, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки на виконання вимог ст. 163 КПК України сторона обвинувачення довела наявність достатніх підстав вважати, що інформація до якої потрібен тимчасовий доступ перебуває у володінні організації, зазначеній в клопотанні, сама по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, має суттєве значення для встановлення важливих обставин справи; відомості, встановлені з вказаної інформації, можуть бути використані які докази в кримінальному провадженні. Іншими способами на даній стадії досудового розслідування неможливо довести обставини, які передбачається довести за допомогою зазначеної інформації.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 159, 163, 164, 165, 166, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до речей і документів - задовольнити.
Надати слідчому СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , прокурору Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 - тимчасовий доступ до оригіналів документів, з вилученням відповідним чином завірених копій реєстраційної справи щодо реєстрації об'єкту нерухомого майна № 2941359863120 - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстровано державним реєстратором прав на нерухоме майно ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 та перебуває за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвала слідчого судді діє протягом строку, передбаченого п. 7 ч. 1 ст. 164 КПК України - до 04.08.2025 року.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 166 КПК України - у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Ухвала слідчого судді оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали виготовлено 04.06.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1