Справа № 643/4029/25
Провадження № 2/643/2872/25
04.06.2025 м. Харків
Салтівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Пасічника О.М.
за участю секретаря судового засідання Онди В.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові матеріали справи за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» в особі представника Мєшніка Костянтина Ігоровича звернулося у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 09.07.2019 у розмірі 16697,11 грн, яка утворилася станом на 20.11.2024, а також сплачений за подання позову судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 09.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг, підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 09.07.2019. Положеннями Анкети-заяви визначено, що Анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування при наданні банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав у мобільному додатку примірники вищезазначених документів, що складають договір, та зобов'язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на відкритий йому рахунок в розмірі 20 000,00 грн, а також отримав спеціальний платіжний засіб - платіжну картку НОМЕР_1 . Відповідно до положення 5.16 п. 5 розділу ІІ Умов у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов'язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з Тарифами, але не більше 50% від суми одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001% річних. На період дії карантину Банк залишав за собою право на власний розсуд збільшити дев'яносто денний строк.
Станом на 16.09.2022 у відповідача прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим відповідно до п.5.17 п. 5 Розділу ІІ Умов вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 16.09.2022 направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте, відповідач на контакт не виходив, не вчинив жодної дії на погашення заборгованості, в зв'язку з чим та відповідно до п. 5.18, 5.19 кредит 29.08.2023 став у формі «на вимогу». Станом на 20.11.2024 заборгованість відповідача перед Акціонерним товариством «УНІВЕРСАЛ БАНК» за Договором становить 16697,11 грн.
Таким чином Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Всупереч умов договору, відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами, внаслідок чого утворилася заборгованість, тому позивач звернувся в суд за відновленням своїх порушених прав та законних інтересів.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 14.03.2025 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, підчас подання позову заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх. Проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечував.
В судове засідання 16.04.2025, 12.05.2025 та 04.06.2025 відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток за адресою: зареєстрованого місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 , які були повернути органом поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З аналізу пунктів 99, 99-1, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, слідує, що у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику з відповідною відміткою.
До повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 194/1422/19, від 23.09.2021 у справі № 757/56776/20-ц.
У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Статтею 223 ЦПК України визначені наслідки неявки учасників справи у судове засідання.
Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (ч. 4 ст. 223 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому, згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, суд розглядає справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Зважаючи на те, що сторони в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази на предмет його належності, допустимості, достовірності, а усі докази в сукупності та взаємозв'язку - на предмет їх достатності, суд встановив відповідні обставини, які вказують на характер кредитних правовідносин між сторонами, в регламентованих відповідними цивільно-правовими нормами, які підлягають застосуванню.
Судом встановлено, що 09.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг, підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг та отримав спеціальний платіжний засіб - платіжну карту, - НОМЕР_1 . На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на відкритий йому рахунок № НОМЕР_2 в розмірі 20 000,00 грн. який у грудні 2021 року був зменшений до 13400 грн.
Підписанням Анкети-заяви (а.с. 43) ОСОБА_1 повністю та безумовно прийняла пропозицію банку та погодився з тим, що Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг (а.с. 44-56), Тарифами (а.с. 57-58), Таблицею обчислення вартості кредиту (а.с. 61) та Паспортом споживчого кредиту (а.с. 59-61) складають Договір про надання банківських послуг «Monobank» (надалі-Договір). Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав у мобільному додатку примірники вказаних документів, що складають Договір, та зобов'язався виконувати його умови.
Відповідно до п. 6 Анкети-заяви до Договору, ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнав УЕП аналогом її власноручного підпису.
Умови і правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів Mоnobank, опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
Відповідно до п. 1 Розділу І. «Загальні умови» Умов і правил, Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг «Monobank» (Анкета-заява) - це письмове або електронне звернення клієнта до Банку з проханням відкрити йому банківський рахунок та/або надання йому інших банківських послуг на умовах, визначених Договором, підписана клієнтом Анкета-заява є підтвердженням укладення Договору.
Клієнт зобов'язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, що зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж клієнта як визнання клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного Тарифами (п. 5.11 Умов).
Відповідно до п. 5.16 розділу ІІ Умов у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов'язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з Тарифами, але не більше 50% від суми одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних. На період дії карантину Банк на власний розсуд мав право збільшити дев'яносто денний строк.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За нормою ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Кредитний договір між сторонами укладений шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви позичальника, додатками до якої є Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифи та Таблиця обчислення вартості кредиту (надалі по тексту - кредитний договір).
Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Наведене у свою чергу свідчить про належне укладення договору про надання банківських послуг, в тому числі погодження всіх умов та правил, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.
Аналогічна правова позиція сформована у низці постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув. Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19 та від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
Щодо правової природи укладеного договору, то він являється кредитним договором, відповідно до якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України, що стосуються позики, якщо інше не встановлено цим параграфом розділу про кредит і не випливає із суті самого кредитного договору.
Відповідачем не спростовано факту отримання ним коштів від позивача, не спростовано факту неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором, а також факт наявності заявленої у позові заборгованості.
Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача, тому висновки суду про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими.
На підставі наведеного вище, виходячи з «балансу ймовірностей» як стандарту доказування, котрий ЄСПЛ у рішенні «J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» (заява № 59166/12) від 23.08.2016 визнає притаманним саме цивільним справам, відповідно до якого доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можливо зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав, суд доходить до висновку про те, що шляхом підписання Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг в Акціонерному товаристві «УНІВЕРСАЛ БАНК» між позивачем та відповідачем 20.07.2021 укладено Договір про надання банківських послуг «Monobank».
Відповідно до норми ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Позивач умови договору виконав належним чином, надавши відповідачеві кредит. Зі своєї сторони, відповідач належним чином свої зобов'язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за договором не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем станом на 20.11.2024 утворилася заборгованість у розмірі 16697,11 грн.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України). Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З доданого до позовної заяви Розрахунку заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» за період з 10.07.2019 по 20.11.2024, вбачається, що заборгованість контрагента ОСОБА_1 перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» станом на 20.11.2024 становить 16697,11 грн, та складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) (а.с. 26-30). Також з наданої позивачем довідки про рух коштів по картці від 20.11.24 (а.с. 31-40) вбачається, що відповідач кредитними коштами користувався, частково погашав заборгованість, проте свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, у результаті чого утворилася заборгованість, чим порушилися права та законні інтереси позивача, у зв'язку з чим останній був вимушений звернутися за їх відновленням в суд.
Таким чином, оскільки відповідач зі свого боку не виконав умови договору, в результаті чого утворилася заборгованість, позовні вимоги, спрямовані на відновлення позивачем своїх порушених прав та законних інтересів, кожен аргумент позивача знаходить своє підтвердження наявними у матеріалах справи доказами, не спростовується доводами відповідача, відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення у повному обсязі.
Відповідно до правил ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 15, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 277, 354-355 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовні вимоги акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_3 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 09.07.2019, що утворилась станом на 20.11.2024, у розмірі 16697,11 (шістнадцять тисяч шістсот дев'яносто сім ) гривень 11 копійок загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_3 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» сплачений за подання позову судовий збір у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», код ЄДРПОУ 21133352, 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_3 АДРЕСА_2 .
Суддя Пасічник О.М.