Справа № 643/2082/25
Провадження № 2/643/2386/25
04.06.2025 м. Харків
Справа № 643/2082/25
Провадження № 2/643/2386/25
04.06.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі
головуючого судді Пасічника О.М.,
за участю секретаря судового засідання Онди В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом)сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором,
встановив:
10.02.2025 ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» звернулось до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 22032000202152 від 24.10.2019 у розмірі 142415,73 грн., судові витрати в розмірі 2422,40 грн. судовий збір, витрати понесені на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 24.10.2019 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем укладений Кредитний договір № № 22032000202152, згідно з умовами якого відповідач отримав кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування кредитом.
Згідно з договором факторингу № 28/03/24 від 28.03.2024, укладеним між АТ «Банк Кредит Дніпро» та позивачем, АТ «Банк Кредит Дніпро» відступив позивачу право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № № 22032000202152.
Заборгованість відповідача за кредитним договором № № 22032000202152 складає 142415,73 грн., з яких: 97708,68 грн. заборгованість за тілом; 1,95 грн. прострочена заборгованість за відсотками; 44705,10 грн. прострочена заборгованість за комісією.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 11.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх. Проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання призначені на 11.03.2025, 09.04.2025, 07.05.2025, 04.06.2025 не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом направлення судових повісток за адресою: реєстрації місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 , які були повернути органом поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та шляхом публікації оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме.
Згідно з п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З аналізу пунктів 99, 99-1, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, слідує, що у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику з відповідною відміткою.
До повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 194/1422/19, від 23.09.2021 у справі № 757/56776/20-ц.
У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Статтею 223 ЦПК України визначені наслідки неявки учасників справи у судове засідання.
Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (ч. 4 ст. 223 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому, згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, суд розглядає справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 24.10.2019 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем укладений Кредитний договір № 22032000202152, згідно з умовами якого відповідач отримала кредитні кошти у тимчасове платне користування на споживчі потреби.
Сума кредиту 136400 грн. Строк кредитування 60 місяців. Кінцева дата повернення кредиту 24.10.2024 року. Цільове призначення: Споживчі потреби. Щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості з 24.10.2019 по 23.02.2021 - 3% від суми кредиту; 24.02.2021 по 23.05.2022 - 2,5% від суми кредиту; 24.05.2022 по 23.08.2023 - 1,5% від суми кредиту; 24.08.2023 по 24.10.2024 - 0,925% від суми кредиту. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі на строкову заборгованість за кредитом 0,001% річних, на прострочену заборгованість 56,0% річних.
АТ «Банк Кредит Дніпро» умови договору виконав, надавши відповідачу кредитні кошти у тимчасове платне користування на споживчі потреби.
Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору, у зв'язку із чим у неї виникла заборгованість.
28.03.2024 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу №28/03/24, відповідно до якого АТ «Банк Кредит Дніпро» відступив позивачу право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 22032000202152.
Відповідно до платіжної інструкції до вказаного договору № 6041, акту приймання-передачі прав вимоги до вказаного договору від 28.03.2024 та витягу з реєстру боржників до вказаного договору, АТ «Банк Кредит Дніпро» відступив позивачу право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 22032000202152 в загальному розмірі 142415,73 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 22032000202152, виконаним АТ «Банк Кредит Дніпро», станом на 27.03.2024 заборгованість відповідача складає 142415,66 грн., з яких: 97708,68 грн. залишок простроченого кредиту; 1,88 грн. залишок прострочених відсотків; 44705,10 грн. залишок прострочених комісій.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1054 ЦК України також передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу, які регулюють відносини позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.
Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо можливість стягнення процентів (плати за користування кредитом) після закінчення строку кредитування передбачено умовами кредитного договору, який укладено між сторонами, то є правильним і обґрунтованим висновок суду про наявність підстав для стягнення процентів (плати за користування кредитом) після закінчення строку кредитування (постанова Верховного Суду від 08.08.2022 у справі № 234/7298/20).
Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань (постанова Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 361/2105/16-ц).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, завлений стороною позивача.
Розглядаючи справу на підставі наданих позивачем доказів та стандарту доказування більшої переконливості (більшої вірогідності), суд вважає доведеним, що між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем був укладений кредитний договір № 22032000202152 від 24.10.2019.
Право грошової вимоги до відповідача виникло у кредитора згідно вищезазначеного договору факторингу.
Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за вказаним вище кредитним договором складає 142415.66 грн.
Відповідачем не спростовані доводи позовної заяви, надані позивачем докази, а також розмір заборгованості, завлений стороною позивача. За таких обставин, розглядаючи справу в заочному порядку на підставі наданих позивачем доказів та стандарту доказування більшої переконливості, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості, та задовольняє позов у повному обсязі.
Щодо судових витрат
Позивачем заявлено вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Згідно з договором № 43453613 від 02.01.2025 про надання правничої допомоги та додаткової угоди № 22032000202152 до нього від 27.01.2025, укладеними між позивачем та адвокатом Дорошенко М.А., остання зобов'язалась надавати позивачу правову допомогу.
Як вбачається з акту про підтвердження факту надання правничої допомоги від 27.01.2025, адвокат Дорошенко М.А. надала позивачу правничу (правову) допомогу в даній справі загальною вартістю 6000,00 грн.
Відповідно до платіжної інструкції № №8615 від 27.01.2025, позивач на підставі вказаного вище акту перерахував адвокату Дорошенко М.А. грошові кошти в розмірі 6000,00 грн.
Відтак, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.
Також у відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмір 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» ЄДРПОУ 43453613 грошові кошти в розмірі 142415.66 (сто сорок дві тисячі чотириста п'ятнадцять ) гривень 66 коп., яка складається з 97708,68 грн. заборгованість за тілом; 1,88 грн. прострочена заборгованість за процентами; 44705,10 грн. прострочена заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» ЄДРПОУ 43453613 понесені останнім судові витрати судовий збір у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) гривень 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» ЄДРПОУ 43453613 понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: 04112 м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Пасічник О.М.