Справа № 643/8618/25
Провадження № 1-кс/643/2970/25
30.05.2025 слідчий суддя Салтівського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали суду в м. Харкові погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділення слідчого відділу Управління СБУ в Харківській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 22025220000000442 від 22.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганська, громадянина України, одруженого, має малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вищою освітою, за спеціальністю правознавство, працює провідним юрисконсультом юридичного відділу Національного аерокосмічного університету «Харківській авіаційний інститут», не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , -
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин: 24.02.2022 указом Президента України № 64/2022 у зв'язку із військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено у встановленому законодавством України порядку та який триває до тепер.
ОСОБА_5 , перебуваючи на території м. Харкова, маючи кримінальний протиправний намір, направлений на надання представнику іноземної держави-агресора - рф - допомоги в проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, не пізніше 30.04.2025, діючи умисно та реалізуючи свій кримінальний протиправний намір, встановив контакт з представниками іноземної держави-агресора та погодився на добровільну співпрацю та виконання завдань в інтересах рф, тим самим здійснюючи допомогу представникам вказаної держави-агресора в проведенні підривної діяльності проти України шляхом збору та передачі вищевказаним представникам інформації щодо співробітників Служби безпеки України.
Далі, в період 30 квітня - 28 травня 2025 року ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Харкові, продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного наміру, використовуючи займану посаду в Національному аерокосмічному університеті «Харківський авіаційний інститут», налагодив систематичні зустрічі та дзвінки з раніше відомим йому співробітником Служби безпеки України ОСОБА_9
02.05.2025 в період часу з 17:00 до 17:15, ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу адреси: м. Харків, вул. Вадима Манька, 15, використовуючи заходи конспірації, здійснив збір відомостей щодо транспортного засобу, яким користується співробітник СБУ ОСОБА_9 , а саме автомобіля марки «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , шляхом його фотографування на власний мобільний телефон.
Далі, цього ж дня, не пізніше 18:21, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного наміру, передав вищевказану інформацію у вигляді фотознімка зазначеного автомобіля представнику держави?агресора рф.
08.05.2025, в період часу з 16:56 до 16:58, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного наміру, перебуваючи на зустрічі зі співробітником СБУ ОСОБА_9 в автомобілі марки «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , використовуючи заходи конспірації, здійснив збір відомостей щодо місця проживання ОСОБА_9 шляхом фотографування належного останньому договору оренди житла по АДРЕСА_3 .
Цього ж дня, не пізніше 19:10, ОСОБА_5 передав вищевказану інформацію представнику держави-агресора.
27.05.2025, приблизно о 18:30, ОСОБА_5 під час розмови із співробітником СБУ ОСОБА_9 зібрав інформацію щодо часу та місця перебування автомобіля марки «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_9 , а саме 28.05.2025, біля 18:00 на території автостанції поблизу адреси: м. Харків, Харківське шосе, 10 та не пізніше 13:00, 28.05.2025, продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного наміру, передав вищевказану інформацію представнику держави-агресора.
Далі, 28.05.2025, представником держави-агресора рф здійснено організацію підривної діяльності шляхом закладення саморобного вибухового пристрою під автомобіль марки «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , яким користується співробітник СБУ ОСОБА_9
28.05.2025, о 19:18, ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та 29.05.2025 останньому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.111 КК України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).
Слідчий, посилаючись на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, вказує на існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та експертів, знищення, переховування або спотворення речей та технічних носіїв інформації, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється та, з метою забезпечення кримінального провадження та запобігання переліченим ризикам просить обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою, так як будь-який інший запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам.
Крім того просить врахувати, що відповідно до положень ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються, або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 109 - 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 437 - 442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також, з урахуванням вимог абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати розмір застави.
В суді прокурор підтримав заявлене клопотання, пославшись на покладені в обґрунтування підозри докази та доведеність кожного з ризиків.
ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні клопотання, зазначивши, що не причетний до інкримінованого йому злочину і жодних зв'язків між ним та будь-якими представниками рф не мав. Обґрунтовуючи свою позицію вказав, що ОСОБА_9 знає біля двох років ще з часу роботи у Департаменті науки та освіти Харківської міської ради, де зустрічався з останнім та знав його як ОСОБА_10 . Про те, що той є співробітником СБУ тоді не знав. За дорученням свого безпосереднього начальника підвозив ОСОБА_9 до дому, тобто знав де мешкає останній ще до описаних у підозрі подій.
Вже працюючи на посаді юрисконсульта в Національному аерокосмічному університеті «Харківський національний інститут» ОСОБА_5 дізнався, що ОСОБА_9 є співробітником СБУ. ОСОБА_9 неодноразово приїжджав до ректора університету, де ОСОБА_5 контактував з ОСОБА_9 : дізнався його номер телефону, телефонував йому чи приймав дзвінки від нього, іноді відвозив до дому чи забирав у певних місцях та підвозив до місця своєї роботи.
Приблизно місяць тому ОСОБА_5 зателефонував його старий приятель ОСОБА_11 , який останнім часом мешкав у м. Києві, та запитав, чи знає він ОСОБА_9 . У бесіді ОСОБА_11 сказав, що ОСОБА_9 винен йому 10000 доларів США, проте не віддає і не виходить на зв'язок. Враховуючи, що ОСОБА_11 займається бізнесом і ОСОБА_5 кілька разів на прохання останнього раніше отримував від різних людей грошові кошти для передачі ОСОБА_11 , ця інформація не здивувала ОСОБА_5 .
На прохання ОСОБА_12 зробив фото автомобілів, на яких приїздив ОСОБА_9 . Спочатку то було « ОСОБА_13 », яке ОСОБА_5 фактично фотографував з метою допомоги ОСОБА_9 з його ремонтом та зберіг ці фото. Після того ОСОБА_9 приїздив на «Тойота камрі». Фото цього авто ОСОБА_5 також зробив та відіслав ОСОБА_11 . Крім того, ОСОБА_11 питав про місце проживання ОСОБА_9 , а ОСОБА_5 маючи цю інформацію у зв'язку з постійним спілкуванням з ОСОБА_9 , повідомив про це ОСОБА_11 .
ОСОБА_9 до того, як приїхати на роботу до ОСОБА_5 , телефонував йому та просив забрати десь неподалік. Це, начебто, було потрібно через його роботу, щоб ніхто не бачив коли та хто саме приїжджає до університету.
В чергове на прохання ОСОБА_9 підозрюваний забрав його від автостанції по Харківському шосе неподалік від університету. Туди ОСОБА_14 приїхав на своєму авто, яке залишив там же, разом зі спеціалістом. Він підвіз їх до університету, а у вечері, вивівши останніх з університету, ОСОБА_5 був затриманий. Він не чинив спротиву, проте його сильно, безпричинно побили. Тілесні ушкодження йому завдавав кожний, хто сідав до автомобіля, в якому його тримали. Як він розуміє, то були працівники СБУ, можливо ще й інші правоохоронці.
Чи був пов'язаний його товариш ОСОБА_11 з представниками рф ОСОБА_5 не знає. Грошових коштів від нього чи будь кого за свої дії не отримував. Про вибуховий пристрій йому нічого не відомо. Прохання ОСОБА_11 надати інформацію про ОСОБА_9 він сприймав як звичайне, пов'язане з бізнесом ОСОБА_11 , так як раніше неодноразово зустрічався з людьми, які винні ОСОБА_11 гроші, передавав останньому гроші від таких людей.
ОСОБА_11 , як і ОСОБА_5 , родом з Луганська. Саме там вони познайомились та тривалий час товаришували сім'ями. Також у Луганську мешкає рідний брат ОСОБА_5 , з яким останній спілкується, проте тем війни вони не торкаються.
Посилаючись на те, що він не вчиняв жодного злочину, має сім'ю та малолітню дитину, згоден на співробітництво зі слідством та бажає надати вичерпну відому йому інформацію просив не позбавляти його волі.
Захисник погодився з думкою ОСОБА_5 та зазначив, що останній хоче і буде співпрацювати зі слідством і не має наміру переховуватись від слідства чи чинити інші перешкоди розслідуванню. ОСОБА_5 офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання, де мешкає разом з дружиною та малолітнім сином. Жодних підстав казати про існування ризиків переховування чи будь-яких інших з погляду на міцні соціальні зв'язки підозрюваного, бажання співпрацювати зі слідством не має. Просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати інший, більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та захисника останнього, дослідивши надані докази слідчий суддя вважає, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину на тепер є достатньо обґрунтованою. Надані слідчому судді докази, а саме відомості, зафіксовані у протоколах допиту свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_9 , проведення негласних слідчих розшукових дій, огляду речей і документів, огляду місця події, затримання ОСОБА_5 та обшуку дозволяють вважати, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин. Ступінь доведеності підозри на цьому, початковому, етапі провадження не є виключною обставиною, яка впливає на застосування запобіжного заходу, оскільки встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу крім ризиків, перелічених в ч. 1 цієї статті, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Частиною 6 ст. 176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Таким чином, слідчий суддя при обранні запобіжного заходу має враховувати не тільки обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а й наявність перелічених в ст. 177 КПК України ризиків, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного, наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання, наявність судимостей, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки тощо.
Аналізуючи перелічені прокурором ризики у сукупності з обставинами кримінального правопорушення, положеннями ч. 1 ст. 178 КПК України можна казати, що не всі зазначені стороною обвинувачення ризики доведені, не всі обставини, які характеризують особу підозрюваного, враховані.
Так, на відсутність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення вказують, насамперед, відомості, що характеризують особу підозрюваного, який в минулому не судимий і до кримінальної відповідальності не притягався, не є фігурантом інших кримінальних проваджень. Інформація, яка б негативно характеризувала підозрюваного, відсутня.
Можливість продовження ОСОБА_5 цього кримінального правопорушення виключається, враховуючи, що злочин, у якому він підозрюється, є завершеним.
Разом з тим, ризики переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу як на свідків, так і інших учасників кримінального провадження, а також можливість знищити, сховати чи спотворити будь-які речі чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, є доведеними.
При цьому можливість спотворення чи знищити ОСОБА_5 певних речей чи документів обґрунтована як початковим етапом розслідування, протягом якого не можливо виконати всі необхідні слідчі дії та виявити й зібрати всі наявні докази, так і можливістю із застосуванням комп'ютерних та інших технологій знищити такі докази на відстані чи створити хибні докази на свою користь.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується, насамперед, суворістю передбаченого покарання в разі доведення вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, яка є суттєвим елементом, що має враховуватись під час обрання запобіжного заходу. Отримавши повідомлення про підозру, усвідомлюючи невідворотність покарання у разі доведення вини ОСОБА_5 може застосувати спроб до переховування, а міцні соціальні зв'язки у місці постійного проживання у цьому випадку не зможуть утримати останнього від цього.
Ризик незаконного впливу на свідків, повний круг яких на теперішній час ще не встановлений, чи інших учасників кримінального провадження також не виключається. ОСОБА_5 може застосувати заходів як безпосереднього, так і опосередкованого впливу на свідків з метою зміни раніше наданих чи формулювання необхідних нових показань.
Існування цих ризиків наряду з обґрунтованою підозрою у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення та положеннями ч. 6 ст. 176 КПК України свідчить про обґрунтованість заявленого клопотання та недостатність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, отже клопотання має бути задоволено.
З погляду на обставини кримінального правопорушення та його кваліфікацію, роль, яку сторона обвинувачення відводить ОСОБА_5 та наявність кількох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України слідчий суддя з урахуванням положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України не вбачає підстав для визначення ОСОБА_5 розміру застави.
Крім того, враховуючи викладені підозрюваним у судовому засіданні відомості щодо вчинення фізичного впливу на нього під час затримання та подальших незаконних заходів у виді завдання тілесних ушкоджень з боку працівників, які приймали участь у затриманні та інших працівників СБУ, долучених до цих заходів, слідчий суддя, враховуючи положення ст. 206 КПК України, вбачає необхідним доручити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Полтаві провести дослідження фактів, викладених ОСОБА_5 .
Керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 194, 196-198, 206, 309, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити та застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківській слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 19:18, 28.05.2025.
Строк дії ухвали до 26.07.2025.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про взяття під варту ОСОБА_5 родичів останнього.
Доручити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Полтаві провести дослідження фактів, викладених ОСОБА_5 у судовому засіданні щодо застосування до нього фізичного та психологічного насильства під час затримання з боку осіб, які таке затримання здійснювали.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_5 у той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складений 04.06.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1