Справа № 643/8793/25
Провадження № 1-кс/643/3056/25
03.06.2025 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчої - ОСОБА_4 ,
підозрюваної - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане у межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023220000001560 від 30.11.2023 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358 КК України, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Харків, не одруженої, яка має на утриманні неповнолітню дитину 2008 р. н., з вищою освітою, тимчасово не працює, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
До Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтоване тим, що 03.10.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України. 09.04.2025 ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.
25.03.2025 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова строк досудового розслідування у даному провадженні продовжено до 10 (десяти) місяців, тобто до 03.08.2025 включно.
10.04.2025 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за місцем проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, за адресою: АДРЕСА_1 , до 08.06.2025 включно.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні спливає 08.06.2025, однак з метою закінчення досудового розслідування необхідно виконати низку слідчих та процесуальних дій, результати яких мають значення для судового розгляду, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження.
На сьогоднішній день виникла необхідність продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, у зв'язку з тим, що зміна запобіжного заходу на більш м'який, може стати перешкодою у проведенні повного та швидкого досудового розслідування, подальшого судового розгляду кримінального провадження, оскільки відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України у ході досудового розслідування встановлено, ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та не перестали існувати, а саме:
п. 1, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що підозрювана ОСОБА_5 розуміючи складність проведення досудового розслідування, зокрема в умовах дії воєнного стану, усвідомлюючи неможливість з об'єктивних причин викликаних збройною агресією РФ здійснення повного контролю кордонів на території України, враховуючи можливість її виїзду за кордон відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 № 57, з високою ймовірністю може переховуватись від органів досудового розслідування та суду шляхом залишення як свого постійного місця проживання так і взагалі території України, враховуючи наявність матеріальних ресурсів у вигляді незаконно отриманих грошових коштів за наслідком здійснення протиправної діяльності.
Крім того, ОСОБА_5 , усвідомлюючи реальність та невідворотність покарання, а також те, що у разі засудження за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень судом може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років, будучи без запобіжного заходу, або при застосуванні менш суворого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення понесення можливого покарання.
За таких обставин, у даному випадку будь-який інший, більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.
п. 5, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно з встановленими в ході досудового розслідування обставинами, у підозрюваної ОСОБА_5 відсутні патріотичні переконання, що серед іншого і спонукало її вчинити дії направлені на перешкоджання законній діяльності ЗСУ в період воєнного стану. Разом з цим, характер кримінальних правопорушень у яких підозрюється ОСОБА_5 свідчить про можливість підозрюваної продовжити вчинення кримінального правопорушення та/або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.
Прокурор та слідча у судовому засіданні клопотання підтримали, просили його задовольнити, з мотивів, викладених у клопотанні.
Підозрювана та її захисник у судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та перевіривши надані матеріали клопотання та заперечення, встановив таке.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023220000001560 від 30.11.2023, за підозрою громадянки України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358 КК України.
У цьому провадженні 09.04.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру та змінено раніше повідомлену підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.
25.03.2025 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова строк досудового розслідування у даному провадженні продовжено до 10 (десяти) місяців, тобто до 03.08.2025 включно.
10.04.2025 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за місцем проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, за адресою: АДРЕСА_1 , до 08.06.2025 включно.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину на момент вирішення питання про взяття під варту має відповідати стандарту «розумна підозра». Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (справа «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Об'єднаного Королівства», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ердагоз проти Туреччини», 1997 рік). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому, суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.
На переконання слідчого судді, фактів й інформації, які переконливо свідчать про причетність до вчинення вказаних кримінальних правопорушень у клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.
При цьому судом враховується, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінального провадження, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Виходячи з положень розділу ІІ КПК України, зокрема ст. 131, 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт, є одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу, суд враховує наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Суд також оцінює сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а також дані про особу підозрюваної.
Відтак, суд доходить висновку про доведеність ризиків, передбачених КПК України, для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Отже, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу підозрюваній слід задовольнити.
Керуючись ст. 177, 178, 181, 194, 196, 199 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши їй залишати житло за місцем проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, за адресою АДРЕСА_1 , на строк два місяці, тобто до 03 серпня 2025 року включно, окрім випадків необхідної евакуації або з метою запобігти загрозі життю чи здоров'ю, а також випадків, пов'язаних з необхідністю надання невідкладної та швидкої медичної допомоги у разі обґрунтованого погіршення стану здоров'я, з покладенням обов'язків, визначених ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 10.04.2025 у справі № 953/9227/24.
Згідно ч. 4 ст. 181 КПК України орган Національної поліції зобов'язаний негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано/продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту і повідомити про це суд.
Обов'язок контролю за виконанням вимог ч. 4 ст. 181 КПК України покласти на прокурора.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Слідчий суддя ОСОБА_7