Справа № 642/2904/25
Провадження № 2-о/642/54/25
Іменем України
04 червня 2025 року суддя Холодногірського районного суду міста Харкова Грінчук О.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Холодногірський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту батьківства,
До суду надійшла вказана заява, в якій заявник просив встановити факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку із захистом Вітчизни, є його батьком.
Дослідивши заяву з додатками, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
Частина 1 ст. 135 СК України встановлює, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Як роз'яснено у п. 15постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини і можуть бути подані матір'ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.
Зазначене кореспондується з п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", де вказано, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) як заінтересовані особи.
Згідно зі ст.318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують цей факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
При цьому, заявнику слід врахувати, що суб'єктний склад заінтересованих осіб по справі визначається в залежності від мети встановлення факту.
Верховний Суд України у своєму листі від 01.01.2012 року вказує на те, що сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб'єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
Встановлення факту, що має юридичне значення, в окремому провадженні можливе за умови, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто, від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Всупереч вищезазначеним положенням закону, заявник до заяви не додає актового запису про народження, з якого би можливо було встановити, що запис про його батька було внесено на підставі ч.1 ст. 135 СК України.
Крім того, заявником взагалі не зазначається, для чого йому необхідно встановити факт батьківства, тобто не вказано мета його встановлення.
Також заявник не зазначив у поданій заяві про наявність чи відсутність у померлого ОСОБА_2 інших членів його сім'ї. Зазначення у заяві відомостей про вказаних осіб необхідне у зв'язку з тим, що визнання факту батьківства може мати значення для спадкових правовідносин та для подальшого оформлення документів, які надаватимуть пільги та гарантії соціального захисту з боку держави, беручи до уваги також те, що ОСОБА_2 був військовослужбовцем та загинув під час виконання бойового завдання. У зв'язку з чим обов'язковим є залучення до справи як заінтересованих осіб близьких родичів померлого (батьків, братів, сестер, дітей тощо), оскільки встановлення факту батьківства померлого впливає на права та обов'язки інших спадкоємців/родичів.
Крім того, зазначення вказаних осіб заінтересованими особами може мати відповідне значення у справі, у тому числі щодо вирішення питання про призначення відповідної експертизи.
Оскільки відомостей про наявність чи відсутність таких осіб у заяві не вказано, суд позбавлений можливості встановити, чи вбачається або не вбачається у даній справі спір про право.
Суд звертає увагу заявника, що у разі залучення до справи додаткових заінтересованих осіб, суду необхідно надати копії заяви з додатками, відповідно до їх кількості.
Вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, протягом п'яти з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, заяву потрібно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у разі невиконання вимог ухвали до встановленої дати, заява буде вважатися неподаною та повернута йому.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, ЦПК України, суддя,-
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Холодногірський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту батьківства - залишити без руху та надати заявнику 5-денний термін з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя