Справа № 638/4532/25
Провадження № 2/638/3761/25
04 червня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Шамраєва М.Є.,
за участі секретаря - Дрозденко К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до Шевченківського (Дзержинського) районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь суму основного боргу у розмірі 164 000, 00 грн. (сто шістдесят чотири тисячі грн. 00 коп.); інфляційні збитки за період з 28.08.2022 - 03.03.2025 р. у розмірі 42 851, 36 грн. (сорок дві тисячі вісімсот п'ятдесят одна грн. 36 коп.); суму штрафних санкцій у розмірі 12 374,14 грн. (дванадцять тисяч триста сімдесят чотири грн. 14 коп.); витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч грн. 00 коп.), а також витрати на судовий збір у розмірі 2 192, 26 грн. (дві тисячі сто дев'яносто дві грн. 26 коп.).
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що 27.08.2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики в порядку та на умовах, визначених § 1 Глави 71 Цивільного кодексу України (позика); договір позики укладено у простій письмовій формі, сума грошових коштів, що передана в якості позики, становить 164 000, 00 гривень, строк повернення усієї суми позики - не пізніше 27.08.2022 року, позика є безпроцентною. Указує, що свої зобов'язання згідно з договором позики від 27 серпня 2021 року відповідач не виконала та грошові кошти не повернула по завершенню визначеного у договорі терміну, а саме, не пізніше 27 серпня 2022 року, відтак, ОСОБА_1 був змушений звернутися до суду за захистом своїх законних прав.
Ухвалою суду від 20.03.2025 відкрито по справі спрощене позовне провадження.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, повідомлений про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 128-131 ЦПК України, відзив на позов не подав. У зв'язку із зазначеним суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, ухваливши заочне рішення відповідно до приписів ст. 280-281 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом установлено, що 27.08.2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики у простій письмовій формі, сума грошових коштів, що передана в якості позики, становить 164 000, 00 гривень, строк повернення усієї суми позики - не пізніше 27.08.2022 року, позика є безпроцентною.
Крім того, умовами п. 1 договору позики зазначено, що передача грошей позичальникові (отримання ним) у зазначеній сумі відбулась до підписання цього договору. Факт підписання договору свідчить про отримання нею всієї вказаної у договорі грошової суми та про відсутність будь-яких претензій, які б стосувалися цього питання.
Вищезазначений договір позики містить усі істотні умови договору позики (дані позичальника (відповідача), особу позикодавця (позивача), дату його укладення (27.08.2021), та підтвердження власноручним підписом отримання коштів відповідачем від позивача, конкретно визначену суму отриманих грошових коштів (164 000, 00 гривень) відповідачем.
Договір підписаний власноручно позичальником (відповідачем) та позикодавцем (позивачем), складений у двох примірних для кожної із сторін.
Додатково сторони договору позики визначили і порядок повернення позики п. 2 договору, а саме: - Повернення суми позики може бути здійснено позичальником як одним платежем, так і частинами; - Повне виконання зобов'язання за договором має здійснюватися готівкою у межах міста Харкова шляхом вручення грошей особисто позикодавцю, якщо інше не буде визначено (погоджено) додатково письмовим розпорядженням позикодавця, яке має бути нотаріально засвідчено.
Згідно з п. 3 договору позики позичальник має право повернути позику і раніше визначеного у п. 2 договору терміну.
Також п. 5 договору позики визначено, що в разі відмови позикодавця від отримання повернутих йому грошей Позичальник вправі передати їх в депозит будь-якої нотаріальної контори, що буде свідчити про своєчасне виконання ним умов цього договору в порядку ст. 537 ЦК України. Про наявність внесених коштів такий нотаріус зобов'язаний повідомити кредитора.
Однак, свої зобов'язання згідно з договором позики від 27 серпня 2021 року відповідач не виконала та грошові кошти у визначений договором строк не повернула.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Порушенням зобов'язання є його невиконання і неналежне виконання. Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання.
Згідно з вимогами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків. Згідно з вимогами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_2 повернула позичені грошові кошти, тож суд погоджується із доводами позивача про те, що вона є такою, що прострочила виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
За розрахунком позивача період прострочення грошового зобов'язання: 919 днів; 164 000.00 (сума боргу) + 42 851, 36 (інфляційне збільшення) + 12 374,14 (штрафні санкції) = 219 225, 50 грн. (двісті дев'ятнадцять тисяч двісті двадцять п'ять грн. 50 коп.). Отже, загальна заборгованість складає 219 225, 50 грн (двісті дев'ятнадцять тисяч двісті двадцять п'ять грн. 50 коп.).
Перевіривши виконаний позивачем розрахунок, суд погоджується із ним.
Отже позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 192,26 грн, підлягають стягненню з відповідача.
Як визначено ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Ураховуючи, що на час ухвалення рішення у справі позивачем не подано доказів щодо понесених витрат на правничу допомогу, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо розподілу цих витрат.
Керуючись ст. 10, 12, 141, 235, 258, 263 -265, 268, 280-281, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму основного боргу у розмірі 164 000, 00 грн. (сто шістдесят чотири тисячі грн. 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційні збитки за період з 28.08.2022 - 03.03.2025 р. у розмірі 42 851, 36 грн. (сорок дві тисячі вісімсот п'ятдесят одна грн. 36 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму штрафних санкцій (3 % річних) у розмірі 12 374,14 грн. (дванадцять тисяч триста сімдесят чотири грн. 14 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на судовий збір у розмірі 2 192, 26 грн. (дві тисячі сто дев'яносто дві грн. 26 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , адреса АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя М.Є. Шамраєв