Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/2425/25
1-в/572/571/25
29 травня 2025 року Сарненський районний суд Рівненської області в складі :
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження :
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
представника заявника - ОСОБА_5
особи, відносно якої вирішується питання заміни примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_6
розглянувши в м.Сарни у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні №1-в-571/25/572/2425/25 заяву голови комісії Рівненської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» про зміну застосованих примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом на звичайний нагляд щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
До Сарненського районного суду Рівненської області надійшла заява голови комісії Рівненської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» про зміну застосованих примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом щодо ОСОБА_6 , на примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Подана заява обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 страждає на хронічне психічне захворювання : хронічний маячний розлад зі стійкими суїцидальними тенденціями.
Ухвалою суду відносно останнього застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом, які в подальшому продовжувались.
На даний час ОСОБА_6 за своїм психічним станом розлади сприйняття та суїцидальні думки заперечує, тенденції до агресії та аутоагресії відсутні, безініціативний, гіпобулічний, мотиваційний компонент значно знижений, потреба в соціальних контактах на низькому рівні, коло інтересів обмежено фізіологічними потребами, терапевтичні настанови сформовані, критика до захворювання та скоєного суспільно-небезпечного діяння часткова, формальна, не проявляє ознак соціальної небезпеки.
Враховуючи стан хворого, комісія дійшла висновку, що ОСОБА_6 на даний час потребує зміни застосованих примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом на звичайний нагляд із продовженням таких заходів до 6 місяців.
В судовому засіданні представник лікувального закладу заяву підтримав, дав пояснення відповідно до її змісту, пояснив , що пацієнт хворіє на хронічний психічний розлад, за період лікування психічний стан останнього покращився, редукувались слухові галюцинації, стабілізувався сон.
Прокурор в судовому засіданні підтримав заяву, зазначає, що вимоги є обґрунтованими, через що підлягають до задоволення.
ОСОБА_6 в судовому засідані проти заяви не заперечує.
Захисник в судовому засіданні підтримав позицію інших учасників, просить врахувати стан ОСОБА_6 , а також висновок комісії лікарів.
Заслухавши в судовому засіданні учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Відносно ОСОБА_6 ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 24 червня 2022 року за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом, який в подальшому неодноразово продовжений судом.
Відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів відносно особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру №226 від 06 травня 2025 року - ОСОБА_6 страждає на хронічне психічне захворювання : хронічний маячний розлад зі стійкими суїцидальними тенденціями.
За висновком комісії - останній активної психотичної симптоматики не виявляє, розлади сприйняття та суїцидальні думки заперечує, тенденції до агресії та аутоагресії відсутні, безініціативний, гіпобулічний, мотиваційний компонент значно знижений, потреба в соціальних контактах на низькому рівні, коло інтересів обмежено фізіологічними потребами, терапевтичні настанови сформовані, критика до захворювання та скоєного суспільно-небезпечного діяння часткова, формальна, не проявляє ознак соціальної небезпеки, через що потребує зміну застосованих примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом на звичайний нагляд.
Відповідно до ч.1 ст.95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Також частинами 2, 3 статті 514 КПК України визначено, що зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок зміни у стані її здоров'я відпала потреба у раніше застосовуваних заходах медичного характеру. Розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за поданням представника медичного закладу (лікаря-психіатра), де тримається дана особа, у передбаченому статтею 95 КК України та статтею 512 цього Кодексу порядку. До письмової заяви додається акт комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Крім цього, відповідно до ст. 22 Закону України «Про психіатричну допомогу» - продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів. Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або зміну застосування такого заходу.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про психіатричну допомогу» перебування особи в психіатричному закладі в примусовому порядку може здійснюватися лише за наявності підстав, протягом часу, за яким було проведено госпіталізацію; у разі необхідності продовження госпіталізації в примусовому порядку понад шість місяців представник психіатричного закладу (лікар-психіатр) повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження такої госпіталізації.
Згідно з пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» суд може продовжувати застосування примусових заходів медичного характеру кожного разу на строк, який не перевищує шість місяців.
Частиною 3 статті 95 КК України визначено, що у разі припинення застосування примусових заходів медичного характеру через змінення психічного стану особи на краще, суд може передати її на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом.
З огляду на викладене, враховуючи наявність у стані ОСОБА_6
позитивної динаміки від проведеного лікування, враховуючи наданий суду висновок комісії лікарів, суд вважає, що на даний час за своїм психічним станом останній потребує зміни примусового лікування в психіатричному закладі.
Отже, суд дійшов висновку, що заява голови комісії Рівненської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» про заміну примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом на примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом відносно ОСОБА_6
підлягає задоволенню.
Керуючись ст.95 КК України, ст.ст.514, 537, 539 КПК України, ст.ст.17, 19, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», -
Заяву голови комісії Рівненської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» про зміну застосованих примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом на звичайний нагляд щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
- задовольнити.
Змінити застосовані примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом на примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовживши їх терміном до 6 місяців.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя