Справа № 565/917/25
Провадження № 2/565/401/25
04 червня 2025 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Зейкана І.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Бірюк Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 565/917/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
До Вараського міського суду Рівненської області надійшла позовна заява, в якій ТОВ «Діджи фінанс» просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 , яка змінила прізвище на ОСОБА_3 , заборгованість за договором №200510998 від 21.04.2016 року у загальному розмірі 44 992,22 грн. та стягнути судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Позов мотивовано тим, що 21.04.2016 між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №200510998, відповідно до умов якого позичальник надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 10 200 грн. з встановленим строком користування з 21.04.2016 по 21.04.2019 та сплатою відсотків за користування кредитом. 20.07.2020 ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, укладеними ПАТ «Банк Михайлівський» на підставі договору №7_БМ від 20.07.2020, укладеного за результатами публічних торгів. Після відступлення позивачу права грошової вимоги, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань і заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Діджи Фінанс», у зв'язку з чим позивач просив стягнути з ОСОБА_4 на свою користь суму заборгованості у загальному розмірі 44 992,22 грн., яка складається з: суми заборгованості - 30376,38 грн., суми інфляційних втрат - 11 879,47 грн., суми 3% річних - 2 736,37 грн.
Від представника відповідача Веремчук Н.Л. до суду надійшов відзив в якому просить відмовити у задоволенні позовної заяви ТОВ «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором заборгованості у розмірі 44992 гривні 22 копійки та стягнути з ТОВ «Діджи фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Зі змісту відзиву вбачається, що відповідач ОСОБА_1 (попереднє прізвище ОСОБА_5 ) визнає укладення нею договору № 200510998 від 21.04.2016 з ПАТ «Банк Михайлівський» та зазначає, що 22.05.2019 нею погашено заборгованість на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фагор», про що видано відповідачці довідку за підписом директора ТОВ «Фінансова компанія «Фагор» та печаткою, у якій зазначено, що ТОВ «ФК «Фагор» станом на 22.05.2019 є єдиним законним кредитором за кредитом, який був наданий ПАТ «Банк Михайлівський» клієнту ОСОБА_2 за договором №200510998 від 21.04.2016, а також повідомлено, що станом на 22.05.2019 заборгованість за договором погашена в повному обсязі та договір закритий. Тобто, станом на 22.05.2019 відповідачкою повністю погашено заборгованість за кредитним договором №200510998 від 21.04.2016. Тоді як, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» тільки 20.07.2020 набуло право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», на підставі договору № 7 БМ від 20.07.2020, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071, проведеного 15.06.2020. Тобто всі кредитні зобов'язання перед банком відповідачем виконані в повному обсязі до укладення позивачем договору факторингу у 2020 році. В той же час, передати право вимоги за зобов'язанням, яке взагалі не існувало на момент переходу прав вимоги неможливо, а тому право вимоги до відповідача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто не було. 19.05.2016 між ПАТ «Банк Михайлівський» (клієнт) і ТОВ «ФК «Плеяда» (фактор) укладено договір факторингу №1905, за умовами якого фактор зобов'язався передати грошові кошти у розпорядження клієнта, а банк зобов'язався відступити на користь ТОВ «ФК «Плеяда» право вимоги до третіх осіб (боржників). 20.05.2016 між ТОВ «ФК «Плеяда» і ТОВ «ФК «Фагор» укладено договір факторингу №1, за умовами якого ТОВ «ФК «Плеяда» за плату відступило на користь ТОВ «ФК «Фагор» права вимоги, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» на підставі договору факторингу № 1905. З наведеної постанови Північного апеляційного господарського суду також вбачається, що договір факторингу від 20.05.2016 №1, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Плеяда» та ТОВ «Фінансова компанія «Фагор», визнано недійсним 01.07.2021 . Тобто на час виконання зобов'язань у 2019 році відповідачці було відомо тільки про ТОВ «ФК «Фагор», як кредитора за спірним договором, на користь якого вона й виконала свої зобов'язання за кредитним договором №200510998 від 21.04.2016 та від 30.05.2025 3 якого отримала підтвердження відсутності заборгованості за цим договором. Про недійсність договору факторингу від 20.05.2016 №1, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Плеяда» та ТОВ «Фінансова компанія «Фагор», відповідачка не могла знати. Від первісного кредитора - ПАТ «Банк Михайлівський» на адресу відповідачки не надходили повідомлення про визнання договорів факторингу недійсними з роз'ясненням наслідків недійсності правочинів, зокрема, щодо необхідності сплати заборгованості за кредитним договором саме на рахунок ПАТ «Банк Михайлівський», а не на рахунки ТОВ «ФК «Плеяда» або ТОВ «ФК «Фагор». Аналогічно, на адресу відповідачки не надходили від позивача листи з повідомленням, що саме позивач є належним кредитором за кредитним договором №200510998 від 21.04.2016. Отже позовні вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №200510998 від 21.04.2016 є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем зобов'язання виконано у повному обсязі.
Щодо розміру витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Договір №26 про правову допомогу. У п.7.2 зазначеного договору вказано, що договір укладений на строк до 14 лютого 2025 року. Позовну заяву подано 28.04.2025 через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_6 , тоді як у детальному описі одним із пунктів зазначено, що вартість робіт, які надані АБ «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ», «Направлення позовної заяви з додатками через підсистему «Електронний суд» складає 1500 грн. Тобто договір про правову допомогу не був чинним на момент подачі позову до суду (доказів протилежного не надано), позовна заява з додатками сформована позивачем (керівником ТОВ «Діджи Фінанс»), а не адвокатом АБ «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ». Будь-які дані про те, що правова допомога, найменування якої зазначено у детальному описі, дійсно була надана АБ «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ» відсутні. Також позивач не надав акту та доказів сплати витрат на правову допомогу у розмірі 7500 грн. на користь АБ «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ», а відтак, не можна вважати ці витрати реальними та доведеними.
Представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» у судове засідання не з'явився, просив у позовній заяві про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце проведення судового засідання, проте від її представника до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги не визнали повністю.
Судом встановлено, що 21.04.2016 між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_2 , яка змінила прізвище на ОСОБА_3 , укладено Кредитний договір №200510998, відповідно до умов якого позичальник надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 10 200 грн. з встановленим строком користування з 21.04.2016 до 21.04.2019 та сплатою відсотків за користування кредитом.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, сума заборгованості за кредитним договором №200510998 від 21.04.2016, за період з травня 2022 року до березня 2025 року становить 44 992,22 грн., яка складається з: суми заборгованості - 30376,38 грн., суми інфляційних втрат - 11 879,47 грн., суми 3% річних - 2 736,37 грн.
Відповідно до постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі № 910/11298/16, яке набрало законної сили 01.07.2021, між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ФК «Плеяда» укладений Договір факторингу №1905 від 19 травня 2016 року, згідно з яким відбулося відступлення прав вимоги до боржників за кредитними договорами.
20 травня 2016 року ТОВ «ФК «Плеяда» відступлено отримані від ПАТ «Банк Михайлівський» права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «ФК «Фагор» відповідно до договору факторингу №1.
23.05.2016 згідно з рішенням Правління Національного банку України №14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 812 розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
22.05.2019 відповідачем ОСОБА_1 погашена заборгованість на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фагор», про що видано відповідачці довідку, у якій зазначено, що ТОВ «ФК «Фагор» станом на 22.05.2019 є єдиним законним кредитором за кредитом, який був наданий ПАТ «Банк Михайлівський» клієнту ОСОБА_2 за договором № 200510998 від 21.04.2016; повідомлено, що станом на 22.05.2019 заборгованість за договором погашена в повному обсязі та договір закритий.
Додатково повідомлено, що, відповідно до чинного законодавства України (зокрема, ст.204,1082 ЦК України), дії боржників з виконання обов'язків на користь ТОВ «ФК «Фагор» будуть вважатися належним виконанням зобов'язання за договором. Зазначений факт має місце, оскільки відповідно до чинного законодавства України вирішення судом спору, який існує між кредиторами, буде мати негативні наслідки не для боржника (клієнта), який повністю виконав свої обов'язки перед ТОВ «ФК «Фагор», а для сторони спору, не на користь якої прийняте судове рішення. Виконані належним чином та в повному обсязі зобов'язання боржника (клієнта) за договором, мають наслідок припинення зобов'язань за договором та погашення прав вимог кредитора, в зв'язку з чим відсутній ризик виконання боржником одного зобов'язання на користь обох кредиторів одночасно. Отже, в даному випадку інтереси клієнта, що повернув у повному обсязі заборгованість на користь ТОВ «ФК «Фагор», повністю захищені законодавством України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 в справі № 910/11298/16 апеляційну скаргу ТОВ «Діджи Фінанс» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі № 910/11298/16 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі № 910/11298/16 скасовано в частині немайнових вимог, з ухваленням нового рішення про задоволення позову ТОВ «Діджи Фінанс» у цій частині. Застосовано наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 № 1905, а саме: зобов'язано ТОВ «Фінансова компанія «Плеяда» передати ТОВ «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 № 1 і № 2. Визнано відсутніми у ТОВ «Фінансова компанія «Плеяда» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19.05.2016 №1905, реєстрах прав вимог від 19.05.2016 № 1 та від 20.05.2016 № 2 до цього договору та актах прийому-передачі від 20.05.2016 № 1 і № 2 до зазначеного договору факторингу. Визнано недійсним договір факторингу від 20.05.2016 № 1, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Плеяда» та ТОВ «Фінансова компанія «Фагор». Зобов'язано ТОВ «Фінансова компанія «Фагор» передати ТОВ «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно договору факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі до нього від 20.05.2016 № 1 і № 2. Визнано відсутніми у ТОВ «Фінансова компанія «Фагор» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19.05.2016 №1905, реєстрах прав вимог до нього від 19.05.2016 № 1 та від 20.05.2016 № 2, актах прийому-передачі від 20.05.2016 до зазначеного договору факторингу № 1 і № 2, та в договорі факторингу від 20.05.2016 № 1 та додатках до нього.
20.07.2020 ТОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071, проведеного 15.06.2020, відповідно до якої позивач є кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за кредитним договором, укладеним з відповідачем. Така обставина підтверджується копією додатку № 1 до Договору № 7_БМ про відступлення права вимоги від 20.07.2020, у якому під номером 66195 значиться ОСОБА_2 із зазначенням номеру договору 200510998 від 21.04.2016.
Позивач посилається на те, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим станом на 28.04.2025 загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 30 376,38 грн. Заборгованість розрахована станом дату укладання до договору факторингу №7_БМ від 20.07.2020, укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс», та зафіксована у додатку до договору - реєстрі кредитних договорів.
З урахуванням викладеного позивач звернувся з позов у цій справі до суду.
Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин щодо стягнення кредитного боргу, регламентуються такими правовими нормами.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Також, згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Крім того, ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
З урахуванням наведеного вище правового регулювання, позивач у справі стверджує про набуття ним 20.07.2020 права вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7 БМ від 20.07.2020, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020.
Далі, відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. За приписами ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За змістом положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Представник відповідача Веремчук Н.Л. надала до суду довідку ТОВ "ФК "Фагор" де вказано, що станом на 21.04.2016 заборгованість клієнта ОСОБА_2 за договором 200510998 погашена у повному обсязі, а договір закритий.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відтак відповідачем доведено фактичне виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, про стягнення заборгованості за яким просить позивач у цій справі.
При цьому нормами Глави 48 ЦК України, що регламентує порядок виконання зобов'язань, не передбачено обов'язку боржника перед здійсненням виконання пересвідчуватися про належну особу кредитора, відтак, зобов'язання виконується з урахуванням особи кредитора, про яку на момент його виконання був обізнаний боржник.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення вимог ТОВ "Діджи фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором №200510998 від 21.04.2016.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд бере до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України.
Згідно із положеннями ст. 137 та 141 ЦПК України, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі.
У відповідності до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону). Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги. Як зазначає у своїй постанові Верховний Суд (постанова від 03.02.2021 року у справі №554/2586/16-ц) при обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
20 травня 2025 року між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро "Наталії Веремчук" укладено договір про надання правової допомоги №25/05/20, копія якого подана до суду. У пункті 1.1. вказаного договору наведено обсяг правової допомоги, що надає Бюро клієнту. У п.2.2 договору передбачено, що безпосереднє представництво інтересів клієнта від імені бюро за цим договором здійснює адвокат Веремчук Наталія Леонідівна. Згідно із п.3.1 договору, розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з копією Додаткової угоди №1 до договору про надання правничої (правової) допомоги №25/05/20 від 20.05.2025 року, остання визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Бюро за надання правової допомоги у суді першої інстанції (Вараський міський суд Рівненської області) у справі №565/917/25 за позовом ТОВ «Діджи фінанс» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Як передбачено п.2 вказаної Додаткової угоди розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах договору правову допомогу, визначений за взаємною угодою сторін у фіксованому розмірі, що складає 3000,00 гривень. Гонорар сторонами визначений з урахуванням прогнозованих строків та результатів вирішення спірних правовідносин, складності справи, обсягу правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання договору про правову допомогу, прогнозованого обсягу затраченого адвокатом, що здійснює безпосереднє представництво інтересів Клієнта від імені Бюро, часу на надання правової допомоги, представницьких та пов'язаних з ними витрат.
26.05.2025 року між клієнтом та бюро підписаний акт надання послуг до договору про надання правничої допомоги №25/05/20 від 20.05.2025, згідно із яким вартість послуг на правову допомогу у справі №565/917/25 за позовом ТОВ «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором становить 3000,00 грн. Отже, вартість наданих послуг з надання правової допомоги у вказаній справі погоджена сторонами без зауважень. Копією платіжної інструкції від 26.05.2025 підтверджується сплата позивачем на рахунок бюро обумовленого сторонами у додатковій угоді гонорару у розмірі 3000,00 грн.
Витрати на надання правової допомоги є співмірними з ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача. Враховуючи наведене вище, стягнення вартості послуг адвоката у сумі 3000,00 грн. відповідають критеріям розумності, необхідності, обґрунтованості та доведеності щодо їх фактичності та неминучості надання.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 525, 526, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, суд, -
У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити повністю.
Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», 07405, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 243-А, а/с 897, код ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя І.Ю.Зейкан