Справа № 565/2395/24
Провадження № 2/565/71/25
16 травня 2025 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Незнамової І.М.,
з участю: секретаря судового засідання Нафєєвої Н.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,
Позивач ОСОБА_3 звернулася до Кузнецовського (нині - Вараського) міського суду Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути додаткові витрати на дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 17950,00 грн.
Позов обґрунтовується тим, що рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 16.03.2021 року шлюб між сторонами розірваний. Відповідно дорішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 20.05.2021 року, з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення найстаршою дитиною повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 досягла повноліття, тому стягнення аліментів за рішенням суду від 20.05.2021 року відносно неї було припинено. Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 24.01.2025 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь та на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, аліменти в розмірі 1/7 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з 25 листопада 2024року по 30 червня 2026 року включно. При цьому, позивач вказує, що вона самостійно утримує спільного з відповідачем сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та, окрім того,несе додаткові витрати на утримання своєї дочки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у зв'язку з її навчанням, а саме: витрати на оплату проживання, харчування, проїзду, оплату навчання, вартість якого за весь період становить 70850,00 грн., придбання матеріалів для навчання, тощо. Також зазначає, що на потреби, пов'язані з навчанням дочки, за період з 19.06.2022 року по 30.05.2024 року, вона понесла витрати на загальну суму 35900,00 грн., тому вважає, що половина суми підлягає стягненню з відповідача. Окрім цього, зауважує, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стипендії не отримує, заробітку не має, оскільки навчається на денній формі та цілком зайнята навчальним процесом. Позивач стверджує, що відповідач ОСОБА_2 не надає жодної допомоги на покриття додаткових витрат, пов'язаних з навчанням дочки, хоча має таку можливість, добровільно відшкодувати витрати відмовляється, при цьому, працевлаштований на посаді заступника начальника загону (з питань оперативного реагування) у 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Рівненській області з охорони об'єктів та отримує заробітну плату, тому звернулася до суду із даним позовом.
23.12.2024 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Полюхович О.І. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_3 не визнає, заперечує про стягнення з ОСОБА_2 додаткових витрат на дитину - повнолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки вважає, що заявлений позивачем ОСОБА_3 розмір додаткових витрат необґрунтований, а сам позов безпідставний, оскільки позивачем не доведено існування особливих обставин, в розумінні ст.185 СК України. При цьому, представник зауважує, що відповідач ОСОБА_2 продовжує сплачувати аліменти на сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення ним повноліття, на підставі рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 20.05.2021 року, в розмірі 1/6 частки його заробітку (доходу), щомісячно, - за вирахуванням частки, яка припадала на дочку - ОСОБА_4 , яка досягла повноліття. Також вказує, що відповідач сплачує аліменти на підставі рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 24.01.2025 року на користь та на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/7 частки усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 25 листопада 2024року по 30 червня 2026 року включно. Щодо заявленої суми додаткових витрат в розмірі 17950,00 грн., яка, на переконання позивача, підлягає стягненню з відповідача, як половина додаткових витрат позивача, представник зазначає, що сама позивач ОСОБА_3 в позові вказує, що такі витрати понесені нею виключно у зв'язку з навчанням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , незважаючи на той факт, що, у зв'язку із вказаною обставиною, з відповідача вже стягуються аліменти за рішенням суду. Представник звертає увагу на те, що будь-яких доказів на підтвердження обставин, що є законними підставами для стягнення додаткових витрат на дитину, до позову не долучено. Також зазначає, що з доходів відповідача, за період з 2022 по 2024 рік, в середньому стягуються аліменти в розмірі 11294,14 грн. на місяць на двох дітей. Окрім того, вказує, що відповідач постійно оплачував витрати на дітей, шляхом переказу власних грошових коштів на рахунок ОСОБА_3 , забезпечував дітей необхідною комп'ютерною технікою, у 2022 році придбав для дочки ОСОБА_4 ноутбук вартістю 21999,00 грн. Також зауважує, що після розлучення з ОСОБА_3 , відповідач подарував для дітей належну йому 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 - по 1/8 частки для кожної дитини. Разом з цим, звертає увагу, що обов'язок по утриманню дочки, яка продовжує навчання, також покладений і на матір - його колишню дружину - ОСОБА_3 , яка також має дохід у вигляді заробітної плати, при цьому, просить звернути увагу на факти неналежного виконання ОСОБА_3 своїх батьківських обов'язків, щодо дітей. Представник просить суд врахувати вказані обставини при вирішення справи та відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог.
У судове засідання позивач ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, не з'явилася, уповноважила на представництво своїх інтересів у справі представника - адвоката Зіброву М.О.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Зіброва М.О. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, які повторюють обґрунтування вимог у позовній заяві, просила позов задовольнити.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, при цьому, надав пояснення, які повторюють обґрунтування у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Зіброву М.О., відповідача ОСОБА_2 , дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, слід відмовити.
Підставами для такого висновку суду є наступне.
У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 01.12.2006 року, батьком якої у свідоцтві про народження вказано ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_3 .
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 20.05.2021 року у справі №565/476/21, яке набрало законної сили 23.06.2021 року, з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02.04.2021 року, до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 24.01.2025 року у справі №565/2560/24, яке набрало законної сили 01.03.2025 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь та на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, аліменти в розмірі 1/7 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з 25 листопада 2024року по 30 червня 2026 року включно.
ОСОБА_4 навчається на ІІІ курсі у Рівненському кооперативному економіко-правовому фаховому коледжі на денній формі навчання за спеціальністю 081 Право, починаючи з 01.09.2022 року, термін закінчення навчання - 30.06.2026 року, що підтверджується довідкою з навчального закладу №202 від 25.09.2024 року.
ОСОБА_4 навчається на підставі договору №08/9 про підготовку фахового молодшого бакалавра (кваліфікованого робітника), який укладено між ОСОБА_3 та Рівненським кооперативним економіко-правовим фаховим коледжом в інтересах ОСОБА_4 , яким визначено вартість навчання за 4 роки - 70850,00 грн.
Судом досліджено квитанції на підтвердження оплати навчання ОСОБА_4 , а саме: квитанцію №15 від 20.03.2024 року на суму 4400,00 грн., платник - ОСОБА_3 ; квитанцію №1 від 27.09.2023 року на суму 5000,00 грн., платник - ОСОБА_3 ; квитанцію №54 від 17.11.2023 року на суму 2650,00 грн., платник - ОСОБА_3 ; квитанцію №5 від 17.05.2024 року на суму 2200,00 грн., платник - ОСОБА_3 ; квитанцію №3 від 03.03.2023 року на суму 5000,00 грн., платник - ОСОБА_3 ; квитанцію №75 від 19.07.2022 року на суму 8650,00 грн., платник - ОСОБА_3 ; квитанцію №13 від 24.04.2023 року на суму 4650,00 грн., платник - ОСОБА_3 ; квитанцію №13 від 30.05.2024 року на суму 1150,00 грн., платник - ОСОБА_3 ; квитанцію №9 від 29.05.2024 року на суму 2200,00 грн., платник - ОСОБА_3 .
На підставі аналізу рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 24.01.2025 року у справі №565/2560/24, судом встановлено, що вказані квитанції були досліджені при вирішенні справи №565/2560/24, долучені позивачем ОСОБА_4 в обґрунтування позовних вимог про стягнення аліментів на період її навчання, а саме на підтвердження оплати ОСОБА_3 навчання ОСОБА_4 .
Листом Вараського відділу ДВС у Вараському району Рівненської області за вих.№28652/27.1/20-24 від 12.12.2024 року підтверджується, що у відділі відсутні відкриті виконавчі провадження, в яких стягувачем чи боржником являється ОСОБА_2 .
Згідно довідок про доходи відповідача ОСОБА_2 встановлено, що відповідач ОСОБА_2 займає посаду заступника начальника загону (з питань оперативного реагування) у 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Рівненській області з охорони об'єктів, при цьому, отримав наступні суми нарахованого доходу за періоди: з серпня 2020 року по грудень 2020 року - 91703,97 грн., з яких сплачено за аліментами - 29781,12 грн.; з січня 2021 року по грудень 2021 року - 290804,83 грн., з яких сплачено за аліментами - 74488,28 грн.; з січня 2022 року по грудень 2022 року - 628426,51 грн., з яких сплачено за аліментами - 100935,27 грн.; з січня 2023 року по грудень 2023 року - 572918,81 грн., з яких сплачено за аліментами - 158229,85 грн.; з січня 2024 року по грудень 2024 року - 529005,18 грн., з яких сплачено за аліментами - 147423,91 грн.
Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік встановлено, що ОСОБА_3 отримала 388151,00 грн. заробітної плати та 158930,00 грн. аліментів.
Судом досліджено докази, щодо проведення переказів грошових коштів відповідачем ОСОБА_2 для позивача ОСОБА_3 на купівлю ноутбука вартістю 21999,00 грн.
Також встановлено, що відповідач ОСОБА_2 подарував для дітей - дочці ОСОБА_4 та сину ОСОБА_5 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 - по 1/8 частки кожній дитині, що підтверджується договором дарування від 21.06.2022 року.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до частини першої статті 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (частина друга статті 185 СК України).
Аналіз відповідних норм Закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.
Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред'явила такий позов.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, необхідно враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
У постанові від 4 грудня 2019 року у справі № 320/383/19 КЦС ВС зробив висновок, що додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно.
Як вбачається з позову та долучених доказів, позивач ОСОБА_3 в позові зазначає, що витрати в сумі 35900,00 грн., половину з яких просить стягнути з відповідача, як додаткові витрати на дитину, понесені нею у зв'язку з навчанням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд вважає аргументованими твердження представника відповідача - адвоката Полюхович О.І., що, у зв'язку із вказаною обставиною - навчанням дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з відповідача вже стягуються аліменти, при цьому, будь-яких доказів на підтвердження саме особливих обставин, що є законними підставами для стягнення додаткових витрат на дитину, в розумінні статті 185 СК України, позивачем не надано.
Відповідач належним чином виконує аліментні зобов'язання та сплачує аліменти на період навчання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у встановленому судом розмірі, також на добровільних засадах несе інші витрати, поза обов'язком визначеним рішенням суду, про що надав суду відповідні докази.
Суд наголошує, що згідно зі статтею 141 СК України, частина витрат на навчання дочки покладена також і на позивача, оскільки батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач ОСОБА_3 не довела наявності особливих обставин, які б свідчили про понесення нею додаткових витрат на дитину в розумінні статті 185 СК України, тому у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про оплату додаткових витрат на дитину.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням відмови у задоволенні позовних вимог та тих обставин, що позивач при подачі позову звільнена від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.2, 3, 81, 89, 263, 264, 265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) про стягнення додаткових витрат на дитину, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення складений 21 травня 2025 року.
Головуючий суддя І.М.Незнамова