Справа № 182/2652/25
Провадження № 2/0182/2324/2025
Іменем України
23.05.2025 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька - Шаховал І.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до держави російська федерація в особі уряду російської федерації, про відшкодування моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду з позовом до держави російська федерація в особі уряду російської федерації, про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 197 604 доларів США та матеріальної шкоди в розмірі 1 990 149 доларів США.
Суддя, розглянувши дану позовну заяву, приходить до наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як вбачається з матеріалів, вимоги вищевказаної норми позивачем не виконані, оскільки позовна заява не містить усіх даних учасників справи, передбачених п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, зокрема відсутні відомості про ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, наявність або відсутність електронного кабінету відповідача.
Згідно з ст.3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст.79 Закону України «Про міжнародне приватне право» для подання позову в український суд проти будь-якої іноземної держави необхідно отримати на це відповідну згоду від компетентних органів такої держави.
Проте, постановою Верховного Суду від 14.04.2022 року по справі № 308/9708/191 викладено правову позицію, що «після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено рф, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії рф за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни»
Крім того, Верховним Судом зазначено, що починаючи з 2014 року немає необхідності в направленні до посольства рф в Україні запитів щодо згоди рф бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди у зв'язку з вчиненням рф збройної агресії проти України й ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави, а з 24.02.2022 року таке надсилання неможливе ще й з огляду на розірвання дипломатичних відносин України з рф».
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Так, позивачем при звернені до суду з даним позовом як на підставу звільнення від сплати судового збору міститься посилання на п.22 ч.5 ЗУ «Про судовий збір», що на його думку, наділяє його правом на вищевказане звільнення від сплати.
Попри це, без належного підтвердження та без долучення відповідних доказів, дане твердження до уваги судом не приймається, виходячи з наступного.
Відповідно до положень пункту 22 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора російської федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовує завдану йому моральну шкоду самим фактом збройної агресії іншої держави відносно України, проте із диспозиції статті підставами звільнення зазначено причинний зв'язок особи з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення особи з тимчасово окупованих територій України, або загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Однак, із позовної заяви факти проживання позивача на тимчасово окупованій території, чи вимушене переселення позивача з тимчасово окупованої території, чи загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі, викрадення або знищення чи пошкодження нерухомого чи рухомого майна позивача, не встановлено.
Тому, відповідно до п. п. 1 п. 1 ч. 2ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року на одну особу в розрахунку на місяць становить 3028 грн. 00 коп.
Отже, за позовну заяву майнового характеру, подану фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 1211 грн. 20 коп. та не більше 15 140 грн. 00 коп.
Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви вона містить вимогу майнового характеру, а саме стягнення моральної школи в розмірі 1 197 604 доларів США та матеріальної шкоди в розмірі 1 990 149 доларів США.
Таким чином, з урахуванням заявлених двох самостійних вимог, та на підставі ЗУ «Про судовий збір» судовий збір повинен бути сплачено за кожну із заявлених вимог окремо в загальному розмірі 765 140 грн. 00 коп., який складається з наступного: 15 140 грн. 00 коп. за вимогу майнового характеру та 750 000 грн. 00 коп. за вимогу щодо стягнення моральної школи.
Окрім цього, відповідно до п.5 ч.2 ст.175 ЦПУ України, позовна заява повинна мітити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та докази, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до постанови КМ України «Про деякі питання забезпечення функціонування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» від 13.06.2023 року № 624, документи, що підтверджують знищення об'єкта нерухомого майна - це акти ДСНС, довідки Національної поліції, акти про пожежу тощо.
Натомість, матеріали справи не містять актів ДСНС, довідок з НПУ, актів про пожежі та інших документів, які б були належними та допустимими доказами у справі, попри це, окрім позовної заяви, стороною позивача до суду було надано лише документи, які посвідчують особу як громадянина України.
Враховуючи те, що позивачем подано позов з недоліками, відсутні підстави відкриття провадження по справі, тому необхідно залишити позов без руху, та надати позивачу строк для усунення наведених недоліків.
Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до держави російська федерація в особі уряду російської федерації, про відшкодування моральної шкоди, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал