Справа № 202/5473/25
Провадження № 1-кс/202/4140/2025
03 червня 2025 року . Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025053420000035 від 28.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -
Прокурор Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 звернувся з клопотанням, в якому просить накласти арешт на посвідчення водія серії НОМЕР_1 , категорії «В,С» на ім'я ОСОБА_4 шляхом розпорядження та користування ним.
Клопотання прокурора обґрунтовано тим, що СД ВП № 3 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025053420000035 від 28.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
28.05.2025 року о 10.08 год. поліцейським батальйону патрульної поліції по вул. Свободи, біля буд. 58 А, у с. Яцьківка Лиманської ТГ Краматорського району Донецької області був зупинений автомобіль «Chery Tiggo» з реєстраційним номером НОМЕР_2 під керуванням військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який надав для перевірки посвідчення водія НОМЕР_1 на своє ім'я з ознаками підробки.
Цього ж дня під час огляду зазначене посвідчення водія у ОСОБА_4 було вилучено.
Постановою дізнавача від 28.05.2025 вилучений документ визнаний речовим доказом.
Отже, посилаючись на необхідність збереження речового доказу та проведення експертиз, прокурор просить відповідно до статті 170 КПК України накласти арешт на вилучене посвідчення водія, так воно містить сліди злочину та інші відомості, які можуть бути доказом факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування.
Розпорядження Верховного Суду від 14.03.2022 за №7/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Запорізької та Харківської областей)» змінено територіальну підсудність судових справ Краснолиманського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.
Прокурор та володілець майна у судове засідання не з'явилися.
Прокурор надав заяву про розгляд клопотання в його відсутність.
Володілець майна ОСОБА_4 також надав заяву, в якій просив проводити розгляд клопотання в його відсутність.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що дане клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Слідчим суддею встановлено, що СД ВП № 3 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025053420000035 від 28.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Згідно з матеріалами клопотання дізнавача 28.05.2025 по вул. Свободи в с. Яцьківка Лиманської територіальної громади Краматорського району Донецької області у водія ОСОБА_4 було вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_1 на його ім?я.
Під час досудового розслідування отримані дані, що вилучене посвідчення водія має ознаки підробки, що підтверджується письмовими поясненнями самого ОСОБА_4 , копія яких долучена до клопотання прокурора.
Постановою дізнавача від 28.05.2025 вилучене посвідчення водія визнано речовим доказом.
При вирішенні питання про накладення арешту, слідчий суддя виходить із того, що за змістом частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК України).
За приписами статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому згідно статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Статтею 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна (частина четверта статті 170 КПК України).
Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя вважає доведеним, що було вчинено правопорушення і наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучене посвідчення водія є доказом такого правопорушення, відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, оскільки є підстави вважати, що воно містить ознаки підробки.
При цьому існує загроза втрати цього речового доказу, який може бути знищений чи прихований, а тому без накладення арешту неможливо забезпечити його збереження чи наявних на ньому слідів.
Отже, матеріали клопотання прокурора доводять наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім?я ОСОБА_4 .
На переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права володільця цього документа, оскільки він є доказом правопорушення та арешт носить тимчасовий характер і може бути скасований у порядку статті 174 КПК України.
Тому клопотання прокурора необхідно задовольнити, наклавши арешт на вилучене 28.05.2025 під час огляду посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім?я ОСОБА_4 шляхом заборони розпорядження та користування ним.
Керуючись ст. ст. 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт на посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім?я ОСОБА_4 шляхом заборони розпорядження та користування.
Роз'яснити, що накладений арешт може бути скасований відповідно до частини 1 статті 174 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_5