Справа №461/2173/25
28 травня 2025 року м.Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді Мироненко Л.Д.,
при секретарі судового засідання Курилюк А.І.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Луки Т.М.
третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського», за участю третьої особи директора комунального закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського» Зьомка Романа Петровича про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,-
встановив:
Позовні вимоги.
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивував тим, що з 01.09.2016 року він працював на посаді викладача школи «Львівська художня школа ім. О. Новаківського».
Наказом від 21.02.2025 року його було звільнено із займаною посади у зв'язку з прогулами без поважних причин.
В основу оскаржуваного наказу про звільнення відповідачем покладено відповідні акти відсутності на роботі, доповідні записки завуча школи, акт відмови від пояснень, пояснювальну записку, протокол засідання профспілкового комітету.
Позивач вказує, що наказ про його звільнення є незаконним та таким, що порушує його права, оскільки відповідачем даний наказ винесено безпідставно та з порушенням установленого порядку розірвання трудового договору.
Зазначив, що покликання комунального закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського» (далі - ЛХШ ім. О. Новаківського, школа) про відсутність його на роботі по днях тижня, які припадають на середу є безпідставними, оскільки згідно з розкладом занять (з яким його ознайомлено під підпис) середа є методичним днем, а тому відсутність на роботі у цей день не може вважатись прогулом. Крім того, кількість робочих днів та розкладу відпрацьованих занять, за виключенням середи, відповідає визначеному педагогічному навантаженню.
Повідомив, що вказані у доповідних записках підстави, а саме неявка на нараду для ознайомлення з положеннями конкурсу «Вчителі, що надихають» не входять у посадові обов'язки викладача, відтак не можуть розглядатись по суті, як невиконання трудових обов'язків. Крім того, відсутні письмові доручення адміністрації закладу на виконання таких обов'язків. Із посадовими обов'язками, які були прийняті відповідно до протоколу педагогічної наради від 28.12.2023 року, його під підпис ознайомлено не було.
Позивач вказав, що на засіданні профспілкового комітету №7 від 17.02.2025 року були присутні всього 3-є осіб, а тому у нього існують обґрунтовані сумніви щодо участі у засіданні профспілкового комітету більше половини його членів. За таких умов згода виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення не може бути визнана такою, що має юридичне значення.
ОСОБА_1 наголосив, що внаслідок незаконного звільнення йому було завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що він безпідставно був позбавлений права на отримання заробітку, внаслідок чого змушений був прикладати додаткові зусилля для організації свого життя. Постійні хвилювання про необхідність матеріально себе забезпечувати тримали його в постійній нервовій та психологічній напрузі. Після звільнення він тривалий час перебував у важкому моральному і психологічному стані, оскільки робота була основним джерелом його існування. Окрім того, позивач вважає, що діями роботодавця нанесено шкоду його діловій репутації, як викладача, зокрема він змушений пояснювати учням та їхнім батькам свою відсутність на заняттях, а також безпідставність звільнення з роботи, почуваючи себе при цьому, принижено та некомфортно. Зауважив, що всі ці події відбувалися в період великої втрати в моєму житті - смерті батька від тяжкої недуги.
З урахуванням вищевикладеного, просив суд:
-визнати його звільнення з роботи на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України незаконним, та поновити на роботі у Комунальному закладі «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського» на посаді викладача школи;
-наказ Комунального закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського» №14 від 21.02.2025 року «Про звільнення з посади викладача школи» визнати незаконним та скасувати;
-cтягнути з Комунального закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського» на його користь користь середній заробіток на посаді викладача школи за весь час вимушеного прогулу до моменту ухвалення рішення по суті;
-cтягнути з Комунального закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського» на його користь заподіяну моральну шкоду в розмірі 100 000 грн. 00 коп;
-cудові витрати покласти на відповідача.
Рух справи в суді.
Ухвалою від 21.03.2025 року у справі було відкрите спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.
Позиція сторін по справі.
В судовому засіданні позивач та його представник позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Додатково зазначили, що законодавчого врегулювання діяльності, яка здійснюється у методичний день в Україні немає. З положенням закладу освіти про методичний день ОСОБА_1 не ознайомлювався та такий не підписував. Вказали, що кожної середи (методичний день згідно розкладу занять) позивач займався самоосвітою поза межами школи.
У відповіді на відзив ОСОБА_1 вказав, що законом не встановлено конкретної тривалість робочого дня на тиждень для педагогічних працівників. Однак, основу такого становить педагогічне навантаження за яке і нараховується заробітна плата. Вказав, що із положенням про методичний день вчителя у новій редакції від 28.01.2025 року він не ознайомлювався та не міг ознайомитись, оскільки перебував на робочому місці у філії школи на вул. В. Великого, 26А. Вказав, що із запрошенням на засідання профспілкового комітету на 14.02.2025 року він був ознайомлений 13.02.2025 року ввечері, однак не прийшов, оскільки був записаний до лікаря. Із запрошенням на засідання профспілкового комітету на 17.02.2025 року він ознайомлений не був.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. У відзиві на позов зазначив, що наказ про звільнення позивача із посади був прийнятий відповідно до норм законодавства. Зазначив, що згідно із положенням про методичний день вчителя, погодженого педагогічною радою ЛХШ ім. О. Новаківського, на викладачів у вказаний день покладено низку обов'язків, в тому числі бути присутніми на робочому місці, а тому такий день не може вважатись вихідним. Поряд з цим, ОСОБА_1 покладені на нього обов'язки не виконав, та 22.01.2025 року, 29.01.2025 року, 05.02.2025 року та 12.02.2025 року на роботу не з'явився. Зазначив, що ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про засідання профкому, про що свідчать підписи позивача на відповідних запрошеннях.
Третя особа директор комунального закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського» Зьомко Р.П. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що у навчальному закладі діє положення про методичний день. На нарадах педагогічного складу адміністрація закладу доручала кожному викладачу виконання відповідних завдань у методичні дні (організація виставок, розроблення програм). Однак, позивач на відповідні наради не з'являвся, у методичні дні на роботу не приходив, жодного завдання у відповідні дні не виконав. Додатково зазначив, що ОСОБА_1 раніше притягувався до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, окрім того щодо його діяльності надходять численні скарги від батьків учнів, що також враховувалось керівництвом школи при прийнятті рішення про звільнення.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову, слід, відмовити.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
Згідно із пунктами 1.2-1.5 Статуту, затвердженого начальником управління культури департаменту розвитку Львіської міської ради, Львівська художня школа імені Олекси Новаківського є закладом позашкільної освіти сфери культури і здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Законів України "Про освіту", "Про позашкільну освіту", "Про культуру", інших законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства культури та інформаційної політики України, ухвал Львівської міської територіальної громади, рішень засновників Школи, у тому числі місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятих у межах їх повноважень, визначених законами України, а також цього Статуту.
Засновником школи є Львівська міська рада.
Школа безпосередньо підпорядкована управлінню культури департаменту розвитку Львівської міської ради.
Власником майна школи є Львівська міська територіальна громада.
Школа заснована на комунальній формі власності та має статус неприбуткового закладу.
Відповідно до наказу директора Львівської дитячої художньої школи ім. О. Новаківського №51 від 31.08.2016р року ОСОБА_1 прийнятий на посаду викладача з випробувальним терміном один місяць.
Згідно з наказом директора Львівської дитячої художньої школи ім. О. Новаківського №61 від 03.10.2016 року у зв'язку із закінченням випробувального терміну ОСОБА_1 з 01.10.2016р. переведено на посаду викладача на постійно. Вказане підтверджується також копією трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 .
Ухвалою Львівської міської ради № 4721 від 11.03.2019 року Львівську дитячу художню школа ім. О. Новаківського» було перейменовано на «Львівська художня школа ім. О. Новаківського».
Наказом директора ЛХШ ім. О. Новаківського № 61А від 27.06.2024 року ОСОБА_1 викладачу школи за незадовільне виконання своїх посадових обов'язків та не відповідність професійному стандарту «Викладач мистецької школи» (скарги та заяви батьків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) було оголошено догану.
Відповідачем також долучено заяви та скарги матерів учнів ОСОБА_7 . Новаківського ( ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 ,) щодо незадовільного виконання своїх посадових обов'язків вчителем ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом № 1 загальних зборів трудового колективу ЛХШ ім. О. Новаківсього від 28.01.2025 року було підтримано пропозицію голови загальних зборів трудового колективу ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_1 не має права перебувати у педагогічному колективі у зв'язку із своєю поведінкою.
Відповідно до довідки директора Львівської художньої школи ім. О. Новаківського від 04.09.2024 року № 91 ОСОБА_1 працював у вказаній школі на посаді викладача з наступним графіком: понеділок 16:00-19:55, вівторок 14:15-18:40, четвер 14:45-18:40, п'ятниця: 16:00-17:30.
Згідно з розкладом занять педагогічного працівника ОСОБА_1 , затвердженого 19.09.2024 року директором з навчальної роботи, середу визначено методичним днем. Вихідні дні - субота, неділя. Тижневе навантаження становить 5 молодших годин, 13 старших годин.
Згідно з наказом директора Львівської художньої школи ім. О. Новаківського №72А «Про затвердження тарифікаційного списку на 2024-2025 навчальний рік» від 30.08.2024 року ОСОБА_1 , затверджено обсяг педагогічного навантаження станом на 01.09.2024 року на 2024-2025 рік в сумі 72 годин, що становить одну педагогічну ставку.
Відповідно до табелю явки на роботу викладачів ЛХШ ім. О. Новаківського, наданим позивачем, за січень 2025 року зафіксовано що ОСОБА_1 мав педагогічне навантаження 72 год.
Протоколом педагогічної наради від 28.12.2023 року було зафіксовано посадові обов'язки викладача ЛХШ ім. О. Новаківського. Зокрема визначено, що викладач зобов'язаний знати законодавство про працю. Також встановлено, що викладачам заборонено: змінювати на свій розсуд розклад занять і графіки роботи; продовжувати або скорочувати тривалість занять і перерву між ними; передоручати виконання трудових обов'язків; під час уроків робити викладачам зауваження стосовно їх роботи; батькам і іншим особам бути присутніми на уроках без дозволу директора школи або його заступника по навчальній роботі.
Наказом Міністерства економіки України від 04.05.2022 року № 1110-22 було затверджено професійний стандарт «викладач мистецької школи».
У відповідності до п. 3.1-3.2 Положення про методичний день вчителя від 28 січня 2025 року, затвердженого педагогічною радою ЛХШ ім. О. Новаківського, у методичний день викладач займається самоосвітою:
- вивченням законодавчих актів та нормативних документів з питань освіти та виховання;
- роботою з тематичного планування з проблем навчального закладу;
- оволодінням конкретними педагогічними технологами, адаптацією їх до власної системи роботи;
- вивченням передового педагогічного досвіду;
- ознайомленням із новинками науково-педагогічної літератури;
- розробкою методичних матеріалів зі свого предмета (фондів);
-виставковою діяльністю;
- відвідуванням відкритих уроків та переглядів.
Педагогічні працівники навчального закладу подають заступнику директора з навчальної роботи орієнтовний план розробки методичних матеріалів із тем самоосвіти (погоджені з предметним методичним об'єднанням).
Пунктом 3.3. положення встановлено, що обов'язками викладача у методичний день є:
- бути присутньому з 12 год. по 20 год. на робочому місці чи брати участь у роботі всіх громадських заходів спланованих у навчальному закладі та поза ним;
-за необхідності заміняти викладачів, які хворіють;
-бути на чергуванні в навчальному закладі разом зі своїм класом.
Зазначено, що виходячи з вищенаведеного методичний день не є для викладача додатковим вихідним днем.
Відповідно до актів від 22.01.2025, від 29.01.2025, від 05.02.2025, складених директором школи Зьомком Р.П. у присутності 4-ьох викладачів, ОСОБА_1 був відсутній на роботі у вищевказані дні з 15 год. 00 хв. по 20 год. 00 хв.
Відповідно до доповідної записки завуча ЛХШ ім. О. Новаківського від 06.02.2025 року ОСОБА_1 у свої методичні дні 22.01.2025 року , 29.01.2025 року, 05.02.2025 року, не зважаючи на письмові нагадування, не з'явився на роботі. Про свою методичну роботу не звітував, не приймав жодної участі по оформленню та підготовці виставок, самоізолювався від позашкільної роботи. Повністю ігнорував його прохання, мотивуючи тим, що йому недоплачують заробітну плату з вересня 2022 року.
У письмових поясненнях ОСОБА_9 від 10.02.2025 року, які адресовані директору ЛХШ ім. О. Новаківського, останній зазначив, що 22.01.2025 року , 29.01.2025 року, 05.02.2025 року є методичними днями, вихідними, а тому пропусків немає. Просив здійснити перерахунок зарплати за період з 01.09.2022 року по 01.02.2025 року.
Крім того у матеріалах справи наявний лист директора школи Зьомка Р. від 13.02.2025 року, яким зобов'язано ОСОБА_1 надати письмове пояснення у строк до 14.02.2025 року про його відсутність на робочому місці 12.02.2025 року.
На вказаному листі ручкою підкреслено дату 12.02.2025 року та навпроти вказаної дати дописано «методичний день». Внизу листа ручкою виконаний підпис, схожий на підпис ОСОБА_1 та зазначено дату 13.02.2025 року. Поряд з цим, ОСОБА_1 в ході судового розгляду заявив, що пояснень щодо неявки на роботу 12.02.2025 року не надавав, наявний на вищевказаному листі підпис йому не належить.
Згідно витягу з протоколу первинної профспілкової організації Львівської художньої школи ім. О. Новаківського від 26 квітня 2024р.(протокол №1), членами профспілкового комітету було обрано трьох осіб: ОСОБА_10 - голова профспілкового комітету, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Відповідно до повідомлення від 13.02.2025 року вих. № 17, складеного головою профспілкового комітету ЛХШ ім. О. Новаківського, ОСОБА_1 запрошено на засідання профкому школи 14.02.2025 року о 14 год. 00 хв. для слухання пояснень стосовно відсутності на роботі.
Із зазначеним повідомленням ОСОБА_1 ознайомився 13.02.2025 року, що підтверджується його особистим підписом.
Згідно з актом від 14.02.2025 року, складеного директором школи Зьомком Р.П. у присутності 4-ьох викладачів, ОСОБА_1 , був відсутній на роботі 14.02.2025 року з 13 год. 30 хв. по 14 год. 45 хв. для ознайомлення з програмою «Педагоги, які надихають».
Відповідно до повідомлення від 17.02.2025 року вих. № 18, складеного головою профспілкового комітету ЛХШ ім. О. Новаківського, ОСОБА_1 запрошено на засідання профкому школи 17.02.2025 року о 14 год. 00 хв. для слухання пояснень стосовно відсутності на роботі.
Згідно з актом від 17.02.2025 року, складеного головою профспілкового комітету ЛХШ ім. О. Новаківського, у присутності членів профкому та директора школи, ОСОБА_1 , був відсутній 17.02.2025 року на засіданні профспілкового комітету о 14 год. 00 хв.
Протоколом засідання профспілкового комітету № 7 від 17.02.2025 року зафіксовано, що у засіданні брали участь ОСОБА_10 - голова профкому, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 - члени профкому, ОСОБА_14 - директор школи. Порядком денним засідання був повторний розгляд подання директора школи ОСОБА_3 на надання згоди на звільнення ОСОБА_1 . За результатами його розгляду одноголосно прийнято рішення щодо надання директору школи ОСОБА_3 згоди на звільнення ОСОБА_1 із займаної посади.
Наказом директора Львівської художньої школи ім. О. Новаківського №14 від 21.02.2025 року ОСОБА_1 звільнено з 21.02.2025 року за прогули без поважних причин на підставі п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України. Зазначеним наказом встановлено, що ОСОБА_1 був відсутній на роботі більше трьох годин протягом робочого дня 22.01.2025 року, 29.01.2025 року, 05.02.2025 року. Підставами видання наказу зазначено: акти відсутності на роботі від 22.01.2025, від 29.01.2025, від 05.02.2025, від 12.02.2025, доповідні записки завуча школи від 06.02.2025 та від 14.02.2025, акт відмови від пояснень від 13.02.2025, пояснювальну записку від 10.02.2025, протокол засідання профспілкового комітету №7 від 17.02.2025.
Із наказом про звільнення ОСОБА_1 , був ознайомлений під підпис 21.02.2025 року.
Мотиви прийняття рішення судом
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно з ст. 2 Закону «Про освіту» законодавство України про освіту ґрунтується на Конституції України та складається із цього Закону, спеціальних законів, інших актів законодавства у сфері освіти і науки та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Згідно з ч.3 ст. 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень:організовує діяльність закладу освіти; вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти;призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов'язки;забезпечує організацію освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм;забезпечує функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;забезпечує умови для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю закладу освіти;сприяє та створює умови для діяльності органів самоврядування закладу освіти; створює у закладі освіти безпечне, здорове та інклюзивне чи спеціальне освітнє середовище із забезпеченням універсального дизайну та розумного пристосування;сприяє здійсненню волонтерської діяльності, підвищенню її суспільного престижу, розвитку, підтримці та заохоченню такої діяльності серед учасників освітнього процесу закладу освіти у вільний від занять час; затверджує положення про запобігання і протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми в закладі освіти з урахуванням Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми та Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затверджених Кабінетом Міністрів України, забезпечує його оприлюднення, обов'язкове ознайомлення з ним працівників закладу та здійснює контроль за його виконанням; розглядає усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства або жорстокого поводження з дитиною в закладі освіти протягом однієї доби з моменту надходження та у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження невідкладно повідомляє про це батьків, інших законних представників дитини, а також письмово повідомляє уповноважений підрозділ органу Національної поліції України та службу у справах дітей;сприяє проходженню особами, які вчинили насильство або жорстоке поводження з дитиною, стали свідком або постраждали від насильства або жорстокого поводження, відповідної програми для таких осіб;здійснює інші повноваження, передбачені законом та установчими документами закладу освіти.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 27 вказаного Закону основним колегіальним органом управління закладу освіти є вчена або педагогічна рада, яка створюється у випадках і порядку, передбачених спеціальними законами.
Основні повноваження, відповідальність, порядок формування і діяльності колегіальних органів управління закладу освіти визначаються законодавством та установчими документами закладу освіти.
Згідно з ч.ч. 2,3,7 ст. 54 вищевказаного Закону педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов'язані:
постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність;
виконувати освітню програму для досягнення здобувачами освіти передбачених нею результатів навчання;
сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров'я, брати участь у забезпеченні та розвитку безпечного, здорового та інклюзивного чи спеціального освітнього середовища;
дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності;
дотримуватися педагогічної етики;
поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу;
настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
виховувати у здобувачів освіти повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України та навколишнього природного середовища;
формувати у здобувачів освіти прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров'ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам;
додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов'язки;
у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною:
вжити невідкладних заходів для припинення насильства або жорстокого поводження з дитиною;
за потреби надати домедичну допомогу, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги та звернутися до органів Національної поліції України;
повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників дитини, яка вчинила насильство або жорстоке поводження, та дитини, яка постраждала від насильства або жорстокого поводження;
у разі вчинення жорстокого поводження з дитиною керівником закладу освіти - невідкладно повідомити про це засновника закладу освіти та/або уповноважений ним орган (особу).
Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають також інші права та обов'язки, передбачені законодавством, колективним договором, трудовим договором та/або установчими документами закладу освіти.
Особи, винні в порушенні цієї статті, несуть відповідальність згідно з законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про освіту» робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про позашкільну освіту» керівництво закладом позашкільної освіти здійснює його директор. Колегіальним органом управління закладу позашкільної освіти є педагогічна рада, повноваження якої визначаються статутом цього закладу.
Педагогічна рада створюється в усіх закладах освіти, що забезпечують позашкільну освіту, незалежно від підпорядкування, типів і форми власності.
Відповідно до ч.1 ст. 21 вищевказаного закону педагогічним працівником закладу позашкільної освіти повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має вищу педагогічну або іншу фахову освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в закладах позашкільної освіти. Педагогічним працівником закладу позашкільної освіти може бути також народний умілець з високими моральними якостями за умови забезпечення належної результативності освітнього процесу.
Статтею 50 КЗпП визначено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Відповідно до ст. 51 КЗпП законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про позашкільну освіту» норма годин на одну тарифну ставку керівників гуртків, секцій, студій, клубів, творчих об'єднань закладу позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, а також педагогічних працівників мистецьких шкіл становить 18 навчальних годин на тиждень. Оплата роботи здійснюється відповідно до обсягу педагогічного навантаження. Розподіл педагогічного навантаження у закладі позашкільної освіти здійснюється його керівником.
Згідно з ст. 23 вищевказаного закону трудові відносини в системі позашкільної освіти регулюються законодавством України про працю, Законом України "Про освіту", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений статтею 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Статтею 23 Загальної декларації прав людини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, передбачено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття. Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю. Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім'ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення.
Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно зі статтею 23 КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 24 КЗпП України укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Таким чином, трудовою дисципліною передбачено додержання працівниками норм, закріплених КЗпП України, правил внутрішнього трудового розпорядку, статутів, положень, посадових інструкцій, за порушення якої до працівника можливо застосування положень ст. 147 КЗпП України.
Відповідно до ст. 147КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Прогул, що стався з об'єктивних, незалежних від волі самого працівника причин, власне не може вважатися прогулом в розумінні ст. 40 КЗпП України, а тому і не тягне наслідків, передбачених у п. 4 ч. 1 ст.40, ст.147 КЗпП України.
Частиною 1 статті 147-1 КЗпП України передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Відповідно до ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 22 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України, правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Тобто, виключною компетенцією власника або уповноваженого ним органу є видача наказів, визначення підстав, мотивів, обґрунтування та виду дисциплінарного стягнення. В свою чергу, до компетенції суду належить перевірка додержання передбачених законом підстав та порядку застосування до працівників дисциплінарного стягнення, тобто законність наказу.
Суд враховує правову позицію Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладену у постанові від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17 (провадження № 61-38286св18), відповідно до якої «ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності».
Відповідно до ст. 235 КЗпП України, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу.
Судовим розглядом було встановлено, що позивач 29.01.2025 року, 05.02.2025 року та 12.02.2025 року достеменно знаючи про покладені на нього обов'язки, згідно з Положенням про методичний день вчителя, затвердженого педагогічною радою ЛХШ ім. О. Новаківського, був відсутній на роботі у вказані дні без поважних причин та без надання відповідачу документів на підтвердження поважності неприбуття на роботу.
Доказів поважності неприбуття позивача на роботу у вказані дні матеріали справи не містять.
Із наданих позивачем письмових пояснень, а також усних пояснень у судовому засіданні, вбачається, що останній не прибув на роботу у вказані дні, оскільки вважав, що такого обов'язку на нього не покладено, оскільки зазначені дні є методичними. Отже, позивач був обізнаний про існування методичних днів, однак в порушення відповідного положення про методичний день - помилково вважав їх вихідними днями. З наданого позивачем розкладу занять чітко вбачається, що останньому відомо, що середа є методичним днем. Відтак, відповідно до обов*язків, покладених на нього вищеперерахованими законами, посадовою інструкцією та локальним нормативним актом - Положенням про методичний день вчителя, затвердженим педагогічною радою, позивач повинен був крім педагогічного навантаження займатися методичною роботою на своїй посаді у школі. Окрім того, суд враховує, що наказу або іншого документа, яким ОСОБА_1 було б надано дозвіл на виконання покладених на нього обов'язків у дистанційній формі, поза межами школи, в тому числі у методичний день, матеріали справи не містять.
Позивач на підтвердження позовних вимог надає розклад занять викладача, табель явки на роботу викладачів за січень 2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 прогули відсутні. Поряд з цим, суд зауважує, що згідно ч.1 ст. 50 КЗпП нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Законом України «Про освіту» визначено, що робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором.
Таким чином, вищевказаним розкладом занять, табелем явки на роботу враховано лише норму навчальних годин викладача (18 годин на тиждень) та не враховано інші види педагогічної діяльності (методичну).
Посилання позивача про те, що діяльність педагогічних працівників у методичні дні не врегульована, а тому він правомірно не прибував на роботу, суд відхиляє, з огляду на встановлені Положенням про методичний день вчителя обов'язки викладачів, зокрема бути присутнім з 12 год. по 20 год. на робочому місці чи брати участь у роботі всіх громадських заходів спланованих у навчальному закладі та поза ним.
Також суд зазначає, що посадовою інструкцією викладача ЛХШ ім. О. Новаківського визначено, що викладачам заборонено змінювати на свій розсуд розклад занять і графіки роботи. Таким чином, доводи ОСОБА_1 про можливість викладача на власний розсуд визначати порядок проведення методичного дня є неспроможними.
Доводи позивача, що він у методичний день займався самоосвітою судом не приймаються, оскільки відповідно до Постанови Кабінету міністрів України «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» від 21.08.2019 року № 800 у разі підвищення кваліфікації шляхом інформальної освіти (самоосвіти) замість документа про підвищення кваліфікації подається звіт про результати підвищення кваліфікації або творча робота, персональне розроблення електронного освітнього ресурсу, що виконані в процесі (за результатами) підвищення кваліфікації та оприлюднені на веб-сайті закладу освіти та/або в електронному портфоліо педагогічного або науково-педагогічного працівника (у разі наявності). Форму звіту визначає відповідний заклад освіти. Поряд з цим, жодних доказів на підтвердження здійснення самоосвіти матеріали справи не містять та таких позивачем не надано.
Зважаючи на викладене, суд вважає доведеним факт належної фіксації роботодавцем відсутності працівника на робочому місці, вжиття заходів щодо отримання пояснень та доказів поважності неявки на роботу, належний розгляд пояснень позивача, а також факт наявності прогулів позивача, тобто, його відсутності на робочому місці без поважних причин, а тому відповідач, в силу норм п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України мав повноваження та належні підстави на розірвання укладеного із позивачем трудового договору.
При цьому, судом враховується, що відповідач в порядку, визначеному ст. 149 КЗпП України, вжив всіх можливих заходів для того, щоб отримати від порушника трудової дисципліни пояснення, які, останнім, були надані, однак, не надано переконливих доказів поважності такої неявки на роботу.
Суд приймає до уваги те, що метою отримання власником або уповноваженим ним органом письмових пояснень порушника трудової дисципліни є з'ясування обставин, за яких вчинено проступок для врахування цього поряд з іншими обставинами при обранні виду стягнення, а тому отримання відповідних пояснень та відсутність переконливих доказів про поважність причин вчинення проступку свідчить про обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення про застосування дисциплінарного стягнення.
В судовому засіданні було встановлено, що на пропозицію адміністрації письмових пояснень щодо неявки на роботу 12.02.2025 року позивачем взагалі надано не було, так як позивач заперечив свій підпис та зауваження на відповідній пропозиції. Однак, зазначене не має істотного значення і не впливає на висновок суду, оскільки законодавство відповідачем в цій частині було дотримане.
Крім того, не заслуговують на увагу доводи сторони позивача про те, що звільнення відбулось незаконно, в зв'язку із відсутністю в засіданні більше половини членів профспілкового комітету, оскільки згідно витягу з протоколу первинної профспілкової організації Львівської художньої школи ім. О. Новаківського від 26 квітня 2024року, членами профспілкового комітету було обрано трьох осіб. Відтак розгляд подання директора школа про надання дозволу на звільнення позивача з посади був проведений у повному складі профспілкового комітету.
В зв'язку із вчиненням позивачем прогулу без поважних причин відповідач правомірно реалізував свої обов'язки та права у питанні забезпечення трудової дисципліни та звільнив позивача з роботи за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України з дотриманням загального порядку накладення дисциплінарного стягнення, та отримання відмови профспілкової організації у звільненні позивача не вплинув на правильність дій відповідача при звільненні позивача у даній справі.
На переконання суду, належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог стороною позивача суду надано не було, а стороною відповідача, в свою чергу, надано суду достатні докази, які поза розумним сумнівом доводять правомірність дій відповідача при звільненні позивача за прогул без поважних причин.
Суд відмічає, що інші наведені позивачем доводи в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовують наведених висновків суду.
Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що обґрунтування позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу про звільнення не знайшли свого об'єктивного підтвердження в ході розгляд справи, звільнення позивача із роботи за прогул здійснене правомірно, у відповідності до вимог діючого законодавства, порушень трудових прав позивача при звільненні з боку відповідача судом не встановлено та позивачем не доведено, а відтак суд вважає, що в задоволенні позову в цій слід відмовити.
Крім того, з огляду на те, що в ході розгляду справи неправомірність звільнення позивача не знайшла свого об'єктивного підтвердження, суд вважає, що позовні вимоги про поновлення позивача на роботі, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, про стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню, в зв'язку з тим, що ці вимоги є похідними від первісної позовної вимоги.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
ухвалив:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського», за участю третьої особи директора комунального закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського» Зьомка Романа Петровича про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,- відмовити повністю.
Повний текст рішення виготовлено 02 червня 2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Відомості про учасників справи.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Комунальний заклад «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського», адреса: м. Львів, вул. Галицької Армії, буд. 1А, код ЄДРПОУ 23969175.
Третя особа директор комунального закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського» Зьомко Роман Петрович, адреса: Львів, вул. Галицької Армії, буд. 1А.
Суддя Мироненко Л.Д.