02 червня 2025року м. Київ
Справа № 756/10860/24
Апеляційне провадження №22-ц/824/6053/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Верланова С.М., Поліщук Н.В.
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва, постановлену під головуванням судді Гончарук В.П. 23 грудня 2024 року у м. Києві, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок пожежі,
У вересні 2024 року позивач звернулась до суду із вищевказаним позовом.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок пожежі - визнано такою, що не подана та повернуто позивачу.
Ухвала суду мотивована тим, що позивач не усунула недоліки у строки, встановлені судом, у зв'язку з чим судом першої інстанції позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.
Не погодилась із зазначеним судовим рішенням позивач, її представником подано апеляційну скаргу, так як вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права. Представник позивача вказує на те, що на виконання вимог ухвали від 09 грудня 2025 року, представником через канцелярію суду було подано уточнену редакцію позовної заяви 18 грудня 2024 року за вхідним №69685.
На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. А відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людини при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
За правилом ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з положеннями ст.ст. 185-187 ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог статей 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви.
Статтею 175 ЦПК України встановлено ряд вимог, яким повинна відповідати позовна заява, серед яких позовна заява має містити зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 175, 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Виходячи з положень ст.123 ЦПК перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Положеннями ч.3 та ч.6 ст. 124 ЦПК України визначено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2024 року позивач звернулась до суду першої інстанції із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих внаслідок пожежі через недбале ставлення до приватного майна з боку власника.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 09 грудня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав недодержання вимог, викладених у ст.ст. 175-177 ЦПК України та надано строк на усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання позивачем цієї ухвали. Зі змісту ухвали суду вбачається, що судом першої інстанції в якості недоліків визначено відсутність обгрунтування позовних вимог, пред'явлених саме до відповідача ОСОБА_2 та зазначення доказів, що підтверджують пред'явлені до неї вимоги.
Копію ухвали суду від 09 грудня 2024 року позивач отримала 18 грудня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету /а.с. 27/.
Відповідно, строк на усунення недоліків починає свій відлік з наступного робочого дня, тобто з 19 грудня 2024 року, а його закінчення припадає на 23 грудня 2024 року, тобто останнім днем для усунення недоліків був 5-тий день, 23 грудня 2024 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву в новій редакції, на виконання вимог ухвали було подано представником позивача до суду першої інстанції 18 грудня 2024 року /а.с. 28-37/. Тобто, в строки визначені ухвалою суду від 09 грудня 2024 року.
Зі змісту нової редакції позовної заяви вбачається, що позивачем наведено обставини, у зв'язку з якими він вважає, що його права порушені відповідачем. Серед недоліків суд першої інстанції також вказав на необхідність подачі доказів. Проте обсяг доказів, визначається сторонами у спорі, а суд має право здійснювати оцінку наданих доказів за результатом розгляду справи, але не на стадії відкриття провадження у справі.
Таким чином, постановляючи ухвалу про визнання позовної заяви неподаною та її повернення, суд першої інстанції на викладене уваги не звернув, вказаних норм Закону не врахував та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, в той час як позивач належним чином та з дотриманням процесуального строку подала до суду першої інстанції позовну заяву на виконання ухвали від 09 грудня 2024 року з додатками.
Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 23 грудня 2024 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: С.М. Верланов
Н.В. Поліщук