02 червня 2025року м. Київ
Справа № 755/17265/24
Апеляційне провадження №22-ц/824/7025/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Верланова С.М., Поліщук Н.В.
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва, ухваленого під головуванням судді Гаврилової О.В. 10 грудня 2024 року у м. Києві, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Київ-Сервіс 07» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,
У вересні 2024 року позивач ТОВ «Форвард Київ-Сервіс 07» звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із позовом про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території.
27 листопада 2024 року від відповідача ОСОБА_1 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла зустрічна позовна заява, у якій позивач за зустрічним позовом просив про визначення суми переплати, стягнення суми переплати, зарахування суми переплати в зменшення заборгованості, визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10 грудня 2024 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Київ-Сервіс 07» про визначення суми переплати, стягнення суми переплати в зменшення заборгованості, визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок - повернуто заявнику разом із додатками.
Ухвала суду мотивована тим, що заявлені в зустрічному позові вимоги відносяться до правовідносин, які не мають спільного предмету з первісним позовом, оскільки стосуються іншого періоду надання житлово-комунальних послуг..
Не погодився із вказаною ухвалою суду відповідач, ним подано апеляційну скаргу, так як вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права. Скаржник вказує на те, що обидва позови є взаємопов'язаними і виникають з одних правовідносин. Вказує, що первісний і зустрічний позови мають спільний предмет, а саме визначення суми оплати/заборгованості за послуги утримання прибудинкових територій відповідно до одного й того ж самого договору, укладеного між тими самими сторонами.
Звертає увагу, що відносини сторін за цим договором є такими, що тривають з 2016 року, а тому вирішення спору не є можливим без врахування відносин сторін зазначеного договору в попередніх періодах його дії.
Вказує, що у відзиві на позовну заяву скаржником було зазначено про оскарження суми заборгованості за період в межах основного спору, посилаючись на неправомірне підвищення позивачем тарифу за утримання прибудинкових територій в період з червня 2018 року по серпень 2024 року, з огляду на зміни в законодавстві про житлово-комунальні послуги, що набули чинності з 10 червня 2018 року та систематично порушувались позивачем за основним позовом, тобто в межах оскаржуваного періоду та в періодах до нього. Саме цей факт і є підставою для зустрічного позову скаржника, що стосується періоду неправомірного підвищення позивачем тарифу за період, що передує оскаржуваному періоду.
Вказує, що зустрічний позов стосується визначення суми фактичної переплати сум послуг позивача за утримання прибудинкових територій скаржником за попередній період, стягнення суми такої переплати чи зарахування суми такої переплати в зменшення заборгованості скаржника за основним боргом в межах оскаржуваного періоду, визнання дій позивача за основним боргом неправомірними щодо нарахування за завищеними тарифами та зобов'язання здійснення перерахунку вартості послуг за попередній період (з 10 червня 2018 року по 01 серпня 2020 року).Вказує, що наведене вище підтверджує спільність предмету основного та зустрічного позовів та їх пов'язаність,яка обумовлена ідентичністю сторін, їх відносин, доказової бази та норм регулювання.
На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Позивач не скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу.
В порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. А відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Згідно з ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Судом встановлено, що у вересні 2024 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з останнього заборгованість за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 серпня 2020 року по 21 серпня 2024 року у розмірі 30879, 18 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
27 листопада 2024 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Форвард Київ-Сервіс 07», в якій він просив:
- визнати суму 1995, 86 грн переплати позивачем вартості послуг відповідача за період з 10 червня 2018 року до 01 серпня 2020 року відповідно до перерахунку позивача;
- стягнути з відповідача суму 1995, 85 грн сплаченої позивачем вартості послуг відповідача за первісним позовом за оспорюваний період з 10 червня 2018 року до 01 серпня 2020 року відповідно до контррозрахунку позивача або зарахувати цю суму 1995, 86 переплати в зменшення заборгованості ОСОБА_1 ;
- визнати дії позивача за первісним позовом щодо здійснення нарахування протягом оспорюваного періоду з 10 червня 2018 року по 01 серпня 2020 року за завищеними тарифами по сплаті за послуги з утримання будинку та прибудинкової території по квартирі АДРЕСА_1 - неправомірними;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок вартості послуг з утримання будинку та прибудинкової території за оспорюваний період з 10 червня 2018 року до 01 серпня 2020 року відповідно до умов договору, що були чинними станом на 10 червня 2018 року.
Відмовляючи в прийнятті зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позов не є взаємопов'язаним з первісним позовом.
Виходячи з приписів ст. ст. 55, 129 Конституції України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, у цьому випадку норм ЦПК України.
Таким чином, право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватися вимог ЦПК України щодо її подання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за наявністю одночасно двох умов: 1) обидва позови взаємопов'язані; 2) спільний їх розгляд є доцільним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
У постанові від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
У постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц Велика Палата Верховного Суду наголосила, що зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред'явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів).
Конструкція ч. 2 ст. 193 ЦПК вказує на її імперативність, тобто, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.
Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
З матеріалів справи вбачається, що предметом первісної позовної заяви в даній справі вимоги про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 серпня 2020 року по 21 серпня 2024 року.
Вимоги зустрічної позовної заяви стосуються здійснення перерахунку сплачених скаржником сум за період з 10 червня 2018 року по 01 серпня 2020 року, а також визнання неправомірними дій позивача за первісним позовом, вчиненими у цей період.
Таким чином, ОСОБА_1 у зустрічній позовній заяві викладені нові фактичні підстави позову, крім того зустрічному позові вказані вимоги, які стосуються іншого періоду надання житлово-комунальних послуг.
Таким чином слід погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що позови мають різні матеріально-правові підстави позову та докази, якими ці обставини підтверджуються.
Відтак, хоча вимоги первісного позову стосуються надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а вимоги зустрічного позову заявлені щодо визначення суми переплати та визнання дій ТОВ «Форвард Київ-Сервіс 07» неправомірними, вони не є взаємопов'язаними, не об'єднані одними й тими ж доказами або спільними підставами.
Задоволення зустрічного позову в даному випадку не доводить відсутність у відповідача заборгованості за вимогами первісного позову. Так само і результат розгляду одного з позовів не свідчитиме про наявність чи відсутність підстав для автоматичного задоволення іншого позову. Ухвалення рішень за кожним з позовів залежить від того, чи будуть доведені сторонами обставини, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог.
Виходячи з положень ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним за наявності двох умов: по-перше, вони мають бути взаємопов'язаними, а по-друге, обидва позови виникають з одних правовідносин або якщо задоволення одного позову може виключити повністю або частково задоволення іншого. В цій справі ці умови не вбачаються та об'єднання цих позовів не є таким, щосприятиме оперативному і правильному вирішенню спору.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала, якою було зустрічну позовну заяву повернуто заявнику, є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 10 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач В.В. Соколова
Судді С.М. Верланов
Н.В. Поліщук