Справа № 713/1642/25
Провадження №2-о/713/161/25
іменем України
02.06.2025 м. Вижниця
Суддя Вижницького районного суду Чернівецької області Кибич І.А., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мельник Юрій Васильович, де заінтересованою особою є ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту що має юридичне значення,-
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мельник Ю.В. звернулась до суду із заявою про встановлення факту що має юридичне значення, де заінтересованими особами є ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Просить встановити факт спільного проживання однією сім'єю із її загиблим рідним по крові братом ОСОБА_2 .
Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Положеннями ч.1 ст.315 ЦПК України унормовано, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
Відповідно до ч.4 ст.315 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду.
Отже, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права, за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Обґрунтовуючи подану заяву заявниця посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 її брат ОСОБА_2 загинув під час виконання бойових завдань внаслідок отримання поранення несумісного з життям. Після смерті брата здійснила поховання та як член сім'ї загиблого військовослужбовця має право на одноразову допомогу. ІНФОРМАЦІЯ_3 їй надано відповідь, якою рекомендовано звернутись із заявою до суду для встановлення факту, що має юридичне значення, а саме слід встановити факт спільного постійного проживання із загиблим братом однією сім'єю.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно з ч. 2 ст. 16 згаданого Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Відповідно до ч. 4 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Постановою КМУ від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
При цьому, спори щодо розміру грошової допомоги та права на її відшкодування між особами, які претендують на такі виплати, та органом, який проводить їх нарахування та виплату, розглядаються судами в позовному провадженні за загальними правилами (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2020 року в справі № 140/2178/15-ц (провадження № 61-9869св20), постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі № 295/3547/21 (провадження № 61-10600св21).
Судом встановлено, що рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 29.01.2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Вижницької міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_4 , Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Банилівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, про встановлення факту, а саме, що ОСОБА_1 проживала однією сім'єю з братом ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 25.04.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Змінено мотивувальну частину рішення Вижницького районного суду від 29 січня 2025 в частині вирішення позову ОСОБА_1 , пред'явленого до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , виклавши її в редакції цієї постанови. В решті рішення залишено без змін.
Враховуючи наведене вище, суд прийшов до переконання про те, що юридичний факт проживання однією сім'єю належить встановлювати у судовому порядку за правилами ЦПК України, та щодо нього не може бути прийняття рішення у позасудовому порядку; разом із тим, зважаючи на те, що даний юридичний факт установлюється лише з метою отримання одноразової грошової допомоги після смерті військовослужбовця, суд прийшов до переконання про те, що зазначена вимога містить спір про право щодо утримання відповідної допомоги, в зв'язку з чим вказана заява повинна розглядатися в позовному провадженні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, у зв'язку з чим відмовляє у відкритті провадження у даній справі на підставі ч.4 ст.315 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.260, 315, 353, 354 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті провадження з розгляду заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мельник Юрій Васильович, де заінтересованою особою є ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту що має юридичне значення.
Заяву з додатками повернути заявниці.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Суддя Іван КИБИЧ