справа №761/4754/25 Слідчий суддя у 1 інстанції: ОСОБА_1
провадження №11-сс/824/2907/2025 Головуючий суддя: ОСОБА_2
Іменем України
29 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали судового провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 лютого 2025 року у справі за скаргою адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-
У січні 2025 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування скарги адвокат зазначав, що 11.12.2024 ним в інтересах ОСОБА_7 засобами поштового електронного зв'язку до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення співробітниками СБ України, однак уповноважені особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Києві, не внесли відомості до ЄРДР у відповідності до вимог ст.214 КПК України.
У зв'язку з цим адвокат просив зобов'язати уповноважену особу (слідчого) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Києві, внести до ЄРДР відомості за його заявою про вчинення кримінального правопорушення та розпочати досудове розслідування.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 лютого 2025 року в задоволенні скарги відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною скаргою, адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, ухвалу скасувати, а скаргу задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід залишити без задоволення, з таких підстав.
Згідно з п.3 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Беручи до уваги вказані в апеляційній скарзі підстави для поновлення строку, враховуючи положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та вважає за доцільне поновити строк на сокарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 лютого 2025 року.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Виходячи зі змісту ч.1 ст.214 КПК України бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і є предметом оскарження в порядку ст.303 КПК України, полягає у невнесенні вказаними особами відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Таким чином, виходячи зі змісту ст.214 КПК України заява про кримінальне правопорушення повинна містити такі відомості.
При цьому, виходячи зі змісту ст.214 КПК України повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач, прокурор.
Згідно з п.4 ч.5 ст.214 КПК України та абз.5 п.1 глави 2 розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 року №139, до Реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в них об'єктивних фактичних даних, які б дійсно свідчили про наявність фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки вчинення кримінального правопорушення.
Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, в якій суд зазначив, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним, приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Крім того, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку в Узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 за № 9-49/0/4-17 з приводу того, що КПК передбачає внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Судом встановлено, що адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як зазначав адвокат, 11.12.2024 року ним в інтересах ОСОБА_7 засобами поштового електронного зв'язку до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Києві, було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення співробітниками СБ України, однак уповноважені особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, не внесли відомості до ЄРДР у відповідності до вимог ст.214 КПК України.
Згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає, в тому числі, у невнесенні відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Відповідно до п.2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора №298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Такий висновок слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Також, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Так, на думку заявника має місце вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, слідчий суддя вірно вважав, що зміст заяви адвоката ОСОБА_6 від 11.12.2024 року про вчинення кримінального правопорушення не містить відомостей про конкретні обставини вказаних кримінальних правопорушень.
Відповідно до висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Виходячи з наведеного, слідчий суддя вірно вважав, що доводи заявника є необґрунтованими, а викладені в заяві обставини не містять даних, які б достовірно свідчили про наявність події злочину в розумінні положень ст.11 КК України, а тому підстав для задоволення скарги не вбачав.
З огляду на вищевказане слідчий суддя дійшов вірного висновку, що скарга до задоволення не підлягала.
Тому, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою, і підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407, 419, 422 КПК України, суд, -
Поновити адвокату ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 грудня 2024 року.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 лютого 2025 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4