Справа №761/5596/25 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3263/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
27 травня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02 квітня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК України у кримінальному провадженні № 72023000410000034,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02 квітня 2025 року задоволено клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 , погоджене з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , та обрано підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу з доповненнями до неї, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що ОСОБА_7 не набув статусу підозрюваного у кримінальному правопорушенні, оскільки йому не було вручено повідомлення про підозру та не оголошено у міжнародний розшук у законний спосіб.
Крім цього, зазначає, що не зважаючи на той факт, що в органу досудового розслідування наявна інформація про перебування ОСОБА_7 за межами України, повідомлення про підозру йому не було надіслано, зокрема на електронну пошту, натомість було надіслано за місцем реєстрації у місті Києві - тобто туди, де він позбавлений можливості його отримати.
Таким чином, вважає, що слідчий суддя проігнорував той факт, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення здійснено з грубим порушенням процесуального порядку.
З цього можна зробити висновок, що ОСОБА_7 фактично не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №72023000410000034, оскільки йому не вручено письмове повідомлення про підозру у порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, і відповідно до нього не може бути застосований жоден запобіжний захід.
Вказує також на відсутність підстав для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на порушення правил підсудності під час розгляду даного клопотання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 ( в режимі відеоконференцзв'язку) та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_9 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000410000034 від 11.08.2023за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366КК України, та за підозрою ОСОБА_7 у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК України.
За наведених у клопотанні та встановлених слідчим суддею в ухвалі суду обставин, ОСОБА_7 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, організованою групою, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України та складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинених організованою групою, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК України.
04.10.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлений про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК України.
07.10.2024 відповідно до постанови детектива у кримінальному провадженні № 72023000410000034 від 11.08.2023 ОСОБА_7 оголошено в розшук.
03.02.2025 постановою детектива у кримінальному провадженні № 72023000410000034 від 11.08.2023 ОСОБА_7 оголошено в міжнародний розшук.
02.04.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, з огляду на наступне.
Слідчий суддя виходив з того, що детективом доведено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК України.
При цьому, була вислухана думка прокурора, підозрюваного та його захисника, з'ясовані обставини, які мають значення для вирішення питання про обрання запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Чинним кримінальним процесуальним законом України передбачено спеціальну процедуру вирішення питання, коли особа, щодо якої ставиться питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Зокрема, відповідно до частини шостої статті 193 КПК України, слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного за наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, та за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , слідчий суддя встановив обставини того, що підозрюваний ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК України, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Положеннями ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97 ВР (далі - Конвенція) визначено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції, законними є арешт або затримання особи, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Враховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, колегія суддів вважає, що у справі наявна достатня кількість даних, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_7 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення.
Викладені в клопотанні детектива фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_7 злочинів, додані до клопотання матеріали, зокрема текст повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК України, на даному етапі досудового розслідування, на думку колегії суддів, свідчать про обґрунтованість вказаного вище висновку слідчого судді.
Крім того, слідчим суддею обґрунтовано визнано доведеними вказані у клопотанні детектива ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, врахувавши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється та суворість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватості, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов правильного висновку про доведеність детективом наявності у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, можливості ОСОБА_7 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, що підтверджується доданими до клопотання детектива доказами.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність обрання виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Оцінюючи можливість обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд апеляційної інстанції насамперед використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена ч. 1 ст. 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Також слідчим суддею враховано, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, 111, 135 КПК України, 04.10.2024 року направлено поштовим відправленням за відомим місцем реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 , а також додатково вручено нарочно представнику ОСББ «СУСІДИ ЧОРНОВОЛА».
Слід зауважити, що відповідно до наявних матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 неодноразово викликалася до слідчого у спосіб, передбачений ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, однак, підозрюваний до місця виклику не прибув і переховується від органів слідства та суду.
Крім того, слідчим суддею враховано, що ОСОБА_7 не перебуває на території України, а 07.10.2024 року слідчим винесено постанову про оголошення його в розшук.
Як вбачається із матеріалів справи, 03.02.2025 постановою детектива підозрюваного ОСОБА_7 оголошено в міжнародний розшук.
Таким чином, органом досудового розслідування вжито всіх заходів на встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_7 , проте встановити його фактичне місцезнаходження не виявилось можливим.
За наведених обставин, органом досудового розслідування та слідчим суддею в повній мірі дотримано вимог ч. 6 ст. 193 КПК України.
З наведеного вбачається, що слідчим суддею при розгляді клопотання у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який на думку колегії суддів в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного та конкретними ознаками інкримінованих йому кримінальних правопорушень є обґрунтованим, та підстав для залишення без задоволення клопотання детектива колегія суддів не вбачає.
Твердження апелянта щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК України є передчасними, оскільки у відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження на даному етапі кримінального провадження до моменту розгляду справи в суді є достатньою для обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Посилання захисника підозрюваного у апеляційній скарзі на порушення порядку повідомлення ОСОБА_7 про підозру є надуманими.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 04.10.2024 року, відповідно до вимог глави 11 Кримінального процесуального кодексу України, в зв'язку із неможливістю вручення підозри у передбачений ст. 278 КПК України спосіб, повідомлення про підозру ОСОБА_7 було направлено поштовим відправленням за місцем реєстрації та проживання останнього, а також додатково вручено нарочно представнику ОСББ, яке обслуговує житловий будинок за місцем проживання ОСОБА_7 .
Безпідставними також є доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_7 не набув статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні.
Як вбачається з матеріалів провадження, органом досудового розслідування були вчинені всі можливі та необхідні дії щодо повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, шляхом направлення повідомлення про підозру, всіма можливим способами.
Таким чином, ОСОБА_7 у відповідності до ч. 1 ст. 42 КПК України набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
Щодо доводів представника апелянта про те, що відсутні будь-які підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів звертає увагу, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України не є остаточним застосуванням стосовно підозрюваної особи запобіжного заходу, натомість, за своєю правовою природою не призводить до негайного взяття особи під варту, а виступає підставою для затримання й доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
Відповідно до положень вищевказаної ч. 6 ст. 193 КПК України, у разі обрання стосовно підозрюваної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за її відсутності, після затримання такої особи та не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю такої особи розглядає питання про застосування стосовно неї обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Твердження апелянта про порушення правил територіальної підсудності під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 не знайшли свого підтвердження в матеріалах кримінального провадження.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02 квітня 2025 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_2
Судді:
ОСОБА_3 ____________ ОСОБА_4