Справа № 523/10240/25
Провадження №2-з/523/17/25
"29" травня 2025 р.
Пересипський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Кисельова В.К.,
за участю секретаря Дзюба Г.І,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред'явлення,
ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якоїх діє адвокат Погібко Олександр Олегович, через систему «Електронний суд» звернулася до Пересипського районного суду міста Одеси з заявою про забезпечення свого майбутнього позову до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди в розмірі 400000грн., а тому просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказувала на те, що вироком Суворовського районного суду м. Одеси у цивільній справі №523/3565/25 від 27.03.2025р. встановлено винуватість ОСОБА_2 у вчиненні ДТП 23.01.2025р., постраждалою в якому є ОСОБА_1 , якій завдано тілесних ушкоджень, та визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 2-х (двох) років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік .Таким чином, ОСОБА_1 має намір подати позов до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, причинених внаслідок ДТП 23.01.2025р..
Щодо загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у разі не накладення заходів забезпечення позову.
Від добровільного відшкодування завдоної кримінальним правопорушенням шкоди ОСОБА_1 . ОСОБА_3 відмовляється, тому ОСОБА_1 змушена звернутись до суду з відповідним позовом.
На підставі викладеного, просить накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після надходження заяви, 28.05.2025 р. суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України, та 29.05.2025р. отримано суддею.
Перевіривши матеріали заяви, суд прийшов до наступного.
Згідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вказану норму розгляд заяви здійснюється без виклику сторін.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
В силу вимог ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
За вимогами ч.1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, в тому числі предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Як зазначив Пленум Верховного Суду України в постанові №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При цьому суд повинен перевірити аргументованість заяви про забезпечення позову та застосовувати такі заходи в тих випадках, коли є реальна небезпека, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду, в тому числі, якщо внаслідок цього заявнику може бути завдано шкоди.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2 визнано винним у завданні тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , матеріальна та моральна шкода, спричинені ушкодженням здоров'ю, винною особою - ОСОБА_2 не відшкодована.
Згідно відомостей з Реєстру нерухомості:5005232887758 право власності нажитловий будинок АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 295, виданого 10.04.2025р. Південною державною нотаріальною конторою Одеської області, Одеського району. .
Вирішуючи питання забезпечення позовних вимог суд приймає до уваги зміст та підстави позовних вимог майбутнього позову позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди в розмірі 400000грн, а також те, що в добровільному порядку матеріальна та моральна шкода потерпілій особі не відшкодовано та ці обставини можуть мати наслідком істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у цій справі, у випадку задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Вид забезпечення позову, який просить застосувати ОСОБА_1 , є співмірним та відповідає обсягу позовних вимог.
Зазначені вище обставини дають підстави вважати, що на теперішній час існує реальна загроза утруднення виконання рішення суду, а незабезпечення позовних вимог на даній стадії може ускладнити подальший розгляд справи по суті, та може позбавити позивачку ефективного способу захисту своїх прав та інтересів.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заявлене клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, шляхом накладання арешту майно винуватця ДТП до набрання рішенням суду законної сили.
Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і рівності перед законом, оскільки мета забезпечення позову це тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.
У відповідності до ч.1-3 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відсутні підстави для застосування зустрічного забезпечення.
Керуючись ст. ст.149-153, 260,261,353 ЦПК України
1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред'явлення - задовольнити.
2. Накласти арешт нажитловий будинок АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 295, виданого 10.04.2025р. Південною державною нотаріальною конторою Одеської області, Одеського району.
3. Направити дану ухвалу на виконання Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Сторонам роз'яснити, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя: В.К. Кисельов