Справа № 946/1091/25
Провадження № 2/946/2187/25
28 квітня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Смокіної Г.І.,
за участю секретаря судового засідання - Тащі Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
Короткий зміст позовних вимог
14.02.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3196 грн щомісячно, з наступною індексацією, починаючи з дня подачі позову до досягнення дитиною повноліття, мотивуючи тим, що від шлюбу мають малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заочним рішенням ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.12.2024 шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу дочка залишилась проживати із матір'ю. Відповідач є батьком дитини, матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. Крім того, дочка знаходиться на обліку у лікаря-офтальмогола, має діагноз вроджена вада розвитку, епіретинальний фіброз, первинна фатальна судинна сітка, гіперметропія слабкого ступеня та потребує постійних обстежень та лікування, що потребує фінансових витрат. Відповідач є працездатною особою, фізично здоровим, інших аліментних зобов'язань не має, виходячи з цього має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дочки в зазначеному розмірі.
Аргументи учасників справи
В судовому засідання позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, з тих підстав, що дитина проживає з нею та знаходиться на її утриманні, потребує матеріальної допомоги на оплату школи, їжу, одяг, предметів вжитку тощо, а також на лікування у зв'язку з діагнозом дитини. Вважає, що відповідач має дохід від діяльності з продажу автомобілів, доказів чого надати можливості не має.
В судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав частково, просив визначити аліменти в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, мотивуючи тим, що аліменти у добровільному порядку сплачує, додаткові витрати повинні сплачуватися індивідуально, працює неофіційно на будівництві.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
з 20.12.2014 сторони перебували у шлюбі, який розірвано заочним рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.12.2024 № 946/6121/24.
Від шлюбу мають малолітню дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 29.04.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 403.
Дитина проживає з матір'ю, що відповідачем не оспорюється та не підлягає додаткового доказування відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України.
Згідно консультаційного висновку офтальмолога ТОВ «Центр клінічної офтальмології» від 14.02.2022, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має вроджену ваду розвитку, епіретинальний фіброз, первинну фатальну судинну сітку правого ока, гіперметропія слабкого ступеня лівого ока. Рекомендації: спостереження в динаміці, огляд 1 раз на рік.
Позиція суду
Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права.
Згідно з частинами другою, третьою статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права та пропорційність.
Згідно ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 80 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до ст. 27 Конвенції про права дитини держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.
Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як вбачається з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч. 1, 2 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для дитини віком з 6 до 18 років з 01.01.2025 становить 3196 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Аналізуючи надані суду докази, враховуючи рівний обов'язок батьків в утриманні дитини, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 1598 грн, що становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку станом на дату розгляду справи, починаючи з 14.02.2025 до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Доказів матеріальної можливості відповідача сплачувати аліменти у заявленому в позові розмірі позивачкою не надано.
Крім того, суд роз'яснює, що відповідно до ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Таким чином, вимоги про витрати на лікування підлягають розгляду на загальних підставах відповідно до вимог ст. 185 СК України.
Судові витрати
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Позовні вимоги задоволено частково 1598х100/3196=50%.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам 605,60 (1211,20х50/100) грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. 141, 258, 263-268, 273, 430 ЦПК України, ст. 141, 180, 181, 182, 184, 191 СК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини- задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 , щомісячно аліменти на утримання малолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1598 грн з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 14 лютого 2025 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , в дохід держави судові витрати (судовий збір) в сумі 605,60 грн, зарахувавши до спеціального фонду Державного бюджету України.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Суддя: Г.І.Смокіна