Справа № 946/9988/24
Провадження № 2/946/844/25
22 травня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Коробко О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який уточнила та яким просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
В свою чергу, відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом, яким просив визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області їм відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із тим, що відсутні правовстановлюючі документи на спадковий житловий будинок.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якою уточненні первісні позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити і не заперечують проти задоволення зустрічних позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою зустрічні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити і не заперечує щодо задоволення уточнених первісних позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що уточненні первісні позовні вимоги та зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 належав житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 11.05.1963 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за 7/191.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05.07.2007 року, повторно виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 роз'яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.
Після смерті ОСОБА_3 , згідно ст. 525 ЦК УРСР (1963 року), відкрилася спадщина, до якої входить вищезазначене спадкове майно.
Частиною 1 статті 524 ЦК УРСР (1963 року) визначено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
За життя спадкодавець ОСОБА_3 заповіту не залишав, що підтверджено інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 80162538 від 19.02.2025 року, згідно якої інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_3 відсутня.
Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 є:
- дружина ОСОБА_4 , що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 16.12.1974 року, виданого відділом РАЦСу м. Павлодар;
- донька ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 03.07.1963 року, виданого Ізмаїльським міським відділом РАЦСу УРСР та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 04.07.1989 року, виданого Ізмаїльським відділом РАЦСу, згідно якого після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 змінила прізвище на « ОСОБА_7 »;
- донька ОСОБА_5 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданого Павлодарським відділом РАЦСу.
Спадкоємці були зареєстровані за однією адресою з спадкодавцем ОСОБА_3 , що підтверджено будинковою книгою.
В свою чергу. після смерті ОСОБА_4 померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно ст. 525 ЦК УРСР (1963 року), відкрилася спадщина, до якої входить 1/3 частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яку вона фактично прийняла після смерті чоловіка ОСОБА_3 , але юридично не встигла оформити своїх спадкових прав.
Частиною 1 статті 524 ЦК УРСР (1963 року) визначено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
За життя спадкодавець ОСОБА_4 заповіту не залишала, що підтверджено інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 80162708 від 19.02.2025 р., згідно якої інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_4 відсутня.
Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 є:
- донька ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 03.07.1963 року, виданого Ізмаїльським міським відділом РАЦСу УРСР та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 04.07.1989 року, виданого Ізмаїльським відділом РАЦСу, згідно якого після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 змінила прізвище на « ОСОБА_7 »;
- донька ОСОБА_5 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданого Павлодарським відділом РАЦСу.
Як було встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на час відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем, тому вважаються такими, що фактично прийняли спадщину відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. ст. 549 ЦК УРСР (1963 року).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 21.05.2014 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Після смерті ОСОБА_5 відповідно до ст. 1220 ЦК України відкрилась спадщина, до якої входить 1/2 частина житлового з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з якої 1/3 частину вона прийняла після смерті батька ОСОБА_3 , але юридично не встигла оформити своїх спадкових прав та 1/6 частину з якого вона фактично прийняла після смерті матері ОСОБА_4 , але юридично не встигла оформити своїх спадкових прав.
За життя спадкодавець ОСОБА_5 заповіту не залишала, що підтверджено інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 80162374 від 19.02.2025 р., згідно якої інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_5 відсутня.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_5 є її син ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 від 05.05.1982 року, повторно видане Ізмаїльським відділом РАЦСу УРСР.
Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Як було встановлено в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , що підтверджено записом в будинковій книзі на спадковий житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , тому вважається таким, що фактично прияв спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Приймаючи до уваги що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача за первісним та зустрічним позовом неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачами первісних та зустрічних позовних вимог вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивачів на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє первісний та зустрічний позови.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 133, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_8 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 22.02.1999 року, РНОКПП - НОМЕР_9 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (місце проживання зареєстроване за адресою: адресою: АДРЕСА_1 ) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Зустрічний позов ОСОБА_2 (місце проживання зареєстроване за адресою: адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_8 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 22.02.1999 року, РНОКПП - НОМЕР_9 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 02 червня 2025 року.
Суддя: О.О.Бурнусус