30 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 500/5054/24 пров. № А/857/31917/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року у справі №500/5054/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (головуючий суддя першої інстанції - Підлісна І.М., час ухвалення - за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення - м. Тернопіль, дата складання повного тексту - 18.10.2024),-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що отримує пенсію, яка призначена відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII). На виконання Постанови Кабінету Міністрів України 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова №713) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області з 01.07.2021 здійснено перерахунок пенсії та нараховано щомісячну доплату до пенсії. У подальшому відповідач, виконуючи рішення суду, провів перерахунок пенсії позивача, проте припинив виплату щомісячної доплати до пенсії відповідно до Постанови №713.
У відповідь на звернення позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовило у поновленні виплати, оскільки після 01.03.2018 пенсія переглядалася (перераховувалася).
Позивач не погоджується із такою позицією відповідача та вказує, що перерахунок пенсії після 01.03.2018 здійснено не з підстави винесення постанови Уряду щодо проведення перерахунку пенсії чи зміни складових грошового забезпечення, а для відновлення порушеного права на отримання пенсії у повному обсязі на виконання рішення суду.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови в перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , виходячи з грошового забезпечення зазначеного у виданій Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства Юстиції України оновленій довідці №5к/вих./7.2/649 від 15.02.2023 року з врахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000, 00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 про «Додатковий соціальний захист окремих категорій осіб », з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести ОСОБА_1 з 01.07.2024 року перерахунок та виплату пенсії виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у виданій Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства Юстиції України оновленій довідці від №5к/вих./7.2/649 від 15.02.2023 року, з врахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не у повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що основний розмір пенсії позивача після проведеного перерахунку на виконання рішення суду збільшився більше ніж на 2000 грн., а тому відсутні підстави для встановлення до розміру пенсії щомісячної доплати по Постанові №713.
З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 , пенсіонер Державної кримінально-виконавчої служби України, отримую пенсію за вислугу років відповідно до Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і перебуваю на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області з 1997 року.
16 липня 2021р набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий захист окремих категорій осіб», якою, зокрема вирішено установити з 01.07.2021р. особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018р. відповідно до Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до ст.ст. 13,21 і 36 даного Закону станом на 01.03.2018р., щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн., яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до ст. ст. 13,21 і 36 даного Закону.
Таким чином, позивач з 01.07.2021р. отримав право на вище зазначену доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 « Про додатковий захист окремих категорій осіб», яка і була йому в подальшому встановлена з 01.07.2021 року.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.12.2024р. у справі №500/101/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок основного розміру моєї пенсії на підставі оновленої довідки №5к/вих./7.2/649 від 15.02.2023 року Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства Юстиції України про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019р, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії починаючи з 01.04.2019р, із врахуванням проведених виплат.
На виконання вказаних судових рішень Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснило перерахунок моєї пенсії. Однак, після перерахунку моєї пенсії на підставі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.12.2024р. у справі №500/101/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перестало виплачувати мені вищезазначену доплату в сумі 2000, 00 грн. до моєї пенсії з 01.07.2024 року, передбачену постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
10 липня 2024 року позивач звернувся до Головного Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відновлення нарахування та виплату доплати коштів в сумі 2000,00 грн. згідно постанови №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Однак, Головне Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовило в нарахуванні та виплаті доплати в сумі 2000,00 грн. згідно листа №6467-6310/Ш-02/8-1900/24 від 31.07.2024 року.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті щомісячної доплати до пенсії, звернувся до суду із цим позовом.
Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 18 статті 43 Закону №2262-XII встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб прийнято Постанову № 713.
Пунктом 1 Постанови №713 установлено, що з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Верховний Суд у постанові від 04.10.2023 у справі №240/12474/22, ухваленої у подібній справі, підтримав правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 08.11.2022 у справі №420/2473/22, за змістом якого перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Отже, позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до Постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови №713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Вказаного вище правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду у справі №420/2473/22, який відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує під час розгляду цієї справи.
Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області - залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року у справі №500/5054/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін