30 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/9281/24 пров. № А/857/7335/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року у справі №300/9281/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (головуючий суддя першої інстанції - Чуприна О.В., час ухвалення - за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення - м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту - 22.01.2025),-
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною відмову щодо виплати доплати до пенсії та зобов'язання здійснити з 01.08.2022 відповідний перерахунок і виплату доплати до пенсії в сумі 2 000,00 гривень, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених платежів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є пенсіонером МВС України, якому призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 за №2262-XII (надалі по тексту також - Закон №2262-XII).
Позивач стверджує, що при проведенні перерахунку його пенсії з 01.12.2019 на підставі рішення суду у справі №300/1877/22 відповідач при визначенні розміру пенсії безпідставно не врахував раніше призначену позивачу доплату на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 за №713 (надалі по тексту також - Постанова №713) у розмірі 2 000,00 гривень.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.08.2022 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000,00 гривень, установленої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 за №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.08.2022 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2 000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не у повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що основний розмір пенсії позивача після проведеного перерахунку на виконання рішення суду збільшився більше ніж на 2000 грн., а тому відсутні підстави для встановлення до розміру пенсії щомісячної доплати по Постанові №713.
З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що позивач отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону №2262-ХІІ, така призначена до 01.03.2018.
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на виконання вимог статті 63 Закону №2262-XII, Постанов №704 та №103 перерахувало розмір пенсії позивача з 01.01.2018. Після перерахунку основний розмір пенсії склав 5 276,97 гривень (фактична виплата у зв'язку з дією Постанови №103 становила 6 469,02 гривень).
З 01.08.2021 позивачу як особі, якій пенсія за вислугу років на підставі Закону №2262-ХІІ призначена до 01.03.2018, встановлена доплата до пенсії в сумі 2000,00 гривень на підставі постанови Кабінет Міністрів України від 14.07.2021 за №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Зважаючи на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/12704/18 (щодо визнання нечинним пункт 3 Постанови №103) та рішення Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 (щодо необхідності видані оновлених довідок про розмір грошового забезпечення із врахуванням щомісячних додаткових його видів за показниками станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії з 01.04.2019) уповноважений орган в інтересах позивача видав нову довідку (за показниками станом на 05.03.2019 року), яку позивач долучив до заяви про перерахунок пенсії.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 у справі №300/1877/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області» №1809 від 08.11.2021 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням проведених платежів.
Отже, суд підтвердив право позивача на перерахунок його пенсії за поданою ним в індивідуальному порядку заявою з відповідною довідкою про розмір грошового забезпечення за показниками станом на березень 2019 року з 1 грудня 2019 року.
Виконання вказаного судового рішення проведено відповідачем з 01.08.2022, що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії, оформленого в липні 2022 року. Так, відповідач перерахував розмір пенсії позивача за період з 01.12.2019. При такому перерахунку, для визначення розміру пенсії, враховувало відомості про розмір грошового забезпечення за відповідною/прирівняною посадою позивача на підставі Постанови №988 станом на листопад 2019 року.
Після перерахунку пенсії позивача з розміру грошового забезпечення за відповідною посадою станом на листопад 2019 року, основний розмір пенсії позивача з 01.07.2021, з 01.03.2022 до 01.08.2022 зріс з 5 276,97 гривень (фактичний розмір 8 469,02 гривень, в тому числі 2 000,00 гривень щомісячної доплати; із урахуванням індексації за 2022 рік, фактичний розмір 9 355,56 гривень), відповідно до 9 355,56 гривень (фактичний розмір 19 744,39 гривень).
До цього, з 01.07.2021 позивачу як особі, якій пенсія за вислугу років на підставі Закону №2262-ХІІ призначена до 01.03.2018, нараховувалася доплата до пенсії в сумі 2 000,00 гривень на підставі норми абзацу першого пункту 1 постанови Кабінет Міністрів України від 14.07.2021 за №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Внаслідок вказаного перерахунку відповідач з 01.08.2022 припинив виплату позивачу 2 000,00 гривень доплати до пенсії, призначеної з 01.07.2021 на підставі Постанови №713. Такі дії відповідач обґрунтував тим, що в процесі зазначеного вище перерахунку основний розмір пенсії позивача зріс на суму, що перевищує 2 000,00 гривень.
Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові не оскаржується, суд апеляційної інстанції не надає правової оцінки спірним правовідносинам у цій частині.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 18 статті 43 Закону №2262-XII встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб прийнято Постанову № 713.
Пунктом 1 Постанови №713 установлено, що з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Верховний Суд у постанові від 04.10.2023 у справі №240/12474/22, ухваленої у подібній справі, підтримав правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 08.11.2022 у справі №420/2473/22, за змістом якого перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Отже, позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до Постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови №713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Вказаного вище правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду у справі №420/2473/22, який відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує під час розгляду цієї справи.
Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 січня 20245 року у справі №300/9281/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін