про повернення апеляційної скарги
02 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/15071/24 пров. № А/857/10883/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Ніколіна В. В.
суддів -Заверухи О. Б.
Матковської З. М.
перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі № 460/15071/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору, в апеляційній скарзі не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у апелянта та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Оскільки позивач не зареєстрований в системі "Електронний суд", ухвала суду про залишення апеляційної скарги без руху надсилалась рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зазначену в апеляційній скарзі, проте конверт повернувся з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Згідно ч. 6 ст. 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 11 ст. 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Частиною 1 ст. 131 КАС України передбачено, що учасники судового процесу зобовязані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники поштових конвертів, повернуті з позначками: «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» тощо, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 03.08.2020 у справі № 160/10107/19, від 05.10.2020 у справі № 215/1565/19, від 11.12.2020 у справі № 215/5939/18.
З огляду на викладене та з урахуванням вище наведених норм, а також вжиття заходів щодо своєчасного отримання скаржником копії процесуального документу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, за можливе застосувати у відповідності до положень ч. 6 ст. 7 КАС України аналогію права та вважає, що апелянту було вручено копію ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху від 27.03.2025.
Крім цього, відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Разом з тим, особі, яка подавала апеляційну скаргу, необхідно роз'яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне подання апеляційної скарги в порядку, встановленому процесуальним законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі № 460/15071/24 повернути скаржнику. Ухвалу разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. В. Ніколін
судді О. Б. Заверуха
З. М. Матковська