29 травня 2025 рокуСправа № 495/1405/25
Номер провадження 3/495/618/2025
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Шевчук Ю.В.,
при секретарі судового засідання - Дущенко Д.О.,
За участю:
представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Клименка С.Ю.,
представників ІНФОРМАЦІЯ_1 Ільницького Д.О., Скрильова С.А.
розглянувши матеріали, що надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ківерці, Волинської області, місце служби та посади: військова частина НОМЕР_1 , номер обслуги, матрос за мобілізацією, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП,
04.03.2025 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ОД/БД/№103 від 01.03.2025 з доданими до них матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП).
З матеріалів справи вбачається, що 01.03.2025 о 18 год 30 хв на території підрозділу військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), матрос ОСОБА_1 в умовах особливого періоду під час правового режиму воєнного стану перебував у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 01.03.2025 №49.
Таким чином, за викладених вище обставин, матрос ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем за мобілізацією, проходячи службу у військовій частині НОМЕР_1 , діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби на порушення своїх статутних обов'язків, перебував в стані алкогольного сп'яніння та виконував обов'язки військової служби в умовах особливого періоду воєнного стану, 01.03.2025 о 18 год 32 хв, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
01.03.2025 офіцером відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення був складений адміністративний протокол серії ОД/БД/№103.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився.
У судовому засіданні представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Клименко С.Ю. заперечував проти даного протоколу, вважає що у протоколі відсутній склад адміністративного правопорушення з наступних підстав. Згідно описової частини даного протоколу зазначено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння на території підрозділу військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ). Водночас, військова частина НОМЕР_1 дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , та перебуває на обліку Білгород-Дністровської міської ради та відноситься до Білгород-Дністровської загальноосвітньої школа I-III ступенів №5 Одеської області. При використані військової частини НОМЕР_1 приміщень та території Білгород-Дністровської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Одеської області за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Олімпійська, буд. 18, вони взагалі не належать їм, навіть як військовий об'єкт. Диспозиція статі 172-20 КУпАП не передбачає відповідальності за виявлення в стані алкогольного сп'яніння на території Білгород-Дністровської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №5 Одеської області, якою є територія за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Олімпійська, буд. 18. Отже, необґрунтовано в протоколі вказана підстава притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Начальник групи відділення ВСП військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 подав до суду письмові пояснення, а також у судовому засіданні пояснив, що 01.03.2025 року близько о 18 год 00 хв, він отримав повідомлення від старшого оперативного групи військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 про те, що на території підрозділу в/ч НОМЕР_1 перебуває з явними ознаками алкогольного сп'яніння військовослужбовець за мобілізацією в/ч НОМЕР_1 матрос ОСОБА_1 . У подальшому матросу ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу газоаналізатору АлКонт U8300, на що матрос ОСОБА_1 згодився, при цьому поставив свій підпис в Акті №49 від 01.03.2025 року, та в чекі тесту №00000059 від 01.03.2025 року. Матрос ОСОБА_1 скарг, заяв та не згоди з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння не заявляв.
У судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_4 , який пояснив, що юридична адреса їх військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_3 . Однак, на даний час вони дислокуються на території Білгород-Дністровської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №5 Одеської області в м. Білгород-Дністровський по вул. Олімпійська 18. Щодо складеного протоколу зазначив наступне, його повідомили про дану ситуацію, коли він прийшов то побачив, що ОСОБА_1 був агресивний, він викликав Військову службу правопорядку та ОСОБА_1 доставили до ВСП, він пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. ОСОБА_1 підписував акт затримання, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння. Сам факт вживання ОСОБА_1 спиртних напоїв він не бачив, але був запах алкоголю з порожнини роту. Крім того зазначив, що ОСОБА_1 неодноразово вживав спиртні напої.
У судовому засіданні представник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 пояснив, що їх підрозділ знаходиться на території Білгород-Дністровської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №5 Одеської області. Також, зазначив, що у ОСОБА_1 був засвідчений факт алкогольного сп'яніння.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Почтарука адвоката Клименка С.Ю., пояснення представників Військової служби правопорядку, пояснення свідка, суддя доходить до наступного висновку.
Статтею 23КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до протоколу про вчинене адміністративне правопорушення від 01.03.2025, о 18 год 30 хв 01.03.2025 року на території підрозділу військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), матрос ОСОБА_1 в умовах особливого періоду під час правового режиму воєнного стану перебував у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 01.03.2025 №49.
Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №2264-1X від 22.03.2022, відповідно до п.п. 1, 17, 20 ч. 1 ст.ст. 106, 112 Конституції України та ст.ст. 4, 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21.10.1993 на території України оголошено про проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» №1932-XII від 06.12.1991 та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993 особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб» № 1952-VIII від 16.03.2017 (набрав законної сили 16.04.2017) внесено зміни до глави 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вчинення військовослужбовцями військових адміністративних правопорушень в умовах особливого періоду.
У відповідності до вимог ст. ст. 11, 16, 37, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, матрос ОСОБА_1 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Крім того, згідно п. п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.
Проте, всупереч наведеним статутним обов'язкам, діючи умисно, всупереч інтересам служби матрос ОСОБА_1 01.03.2025 перебував на території підрозділу військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), в стані алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків в мовах особливого періоду воєнного стану.
Частиною 3 ст.172-20КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Визначення засад оборони України та підготовки держави до оборони, порядок та підстави призову на військову службу, умови її проходження, правове регулювання соціального і правового статусу військовослужбовців визначаються Законом України «Про оборону України», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу». Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Указами Президента України та іншими підзаконними актами.
За змістом статті 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час включає, зокрема, забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів підготовленими кадрами, озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами; розвиток військово-технічного співробітництва з іншими державами з метою забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів озброєнням, військовою технікою і майном, які не виробляються в Україні; підготовку національної економіки, території, органів державної влади, органів військового управління, органів місцевого самоврядування, а також населення до дій в особливий період.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування. Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань. Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу (стаття 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Таким чином, особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.
Рішень про закінчення особливого періоду на час розгляду справи Президент України не приймав, тобто, особливий період діє в Україні з 17.03.2014 і до теперішнього часу.
Зважаючи на викладене, вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення повністю доводиться зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОД/БД/№103 від 01.03.2025; протоколом про адміністративне затримання від 01.03.2025 ОД/Б №41; тестом газоаналізатору вмісту парів алкоголю «АлКонт U8300» заводський №83014098 від 01.03.2025 №00000059; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу від 01.03.2025 №49; письмовими поясненнями майора ОСОБА_4 від 02.03.2025; письмовими поясненнями старшого лейтенанта ОСОБА_6 від 02.03.2025; поясненнями у судовому засіданні свідка ОСОБА_4 та представників ІНФОРМАЦІЯ_1 , та іншими матеріалами справи.
Крім того, в протоколі в графі «Пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності» гр ОСОБА_1 зазначив «згоден». Будь-яких заперечень щодо обставин, які були викладені у протоколі від 01.03.2025 року, в тому числі і щодо недотримання порядку проведення огляду, щодо зазначеного у протоколі місця вчинення правопорушення, як видно, ОСОБА_1 не вніс, письмові пояснення не виклав.
Доказів, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надано.
Щодо доводів представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Клименка С.Ю., що військовослужбовець ОСОБА_1 не перебував на території військової частини, суд зазначає наступне.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Об'єктивна сторона поставленого в провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у перебуванні в стані алкогольного сп'яніння під час виконання обов'язків військової служби в умовах воєнного стану.
Частиною 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Тобто, відповідно до ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, зокрема у разі, якщо вони перебувають на території військової частини (зокрема й ті, які тимчасово змінили місце дислокації).
Отже, суд зазначає, що місце дислокації та фактичного перебування військової частини, тим більше в умовах воєнного стану, є інформацією з обмеженим доступом, не підлягає розголошенню і тим більше, така інформація з якою метою і з яких причин військова частина перебуває чи не перебуває, де саме перебуває, які задачі виконує взагалі не є предметом дослідження фактичних обставин даної справи. З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується перебування у нетверезому стані на території підрозділу військової частини НОМЕР_1 , яка на момент вчинення правопорушення та по теперішній час перебуває на території Білгород-Дністровської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №5 Одеської області, але об'єктивна сторона правопорушення виражалася саме у виконанні ним обов'язків військової служби в стані алкогольного сп'яніння. Місце перебування військової частини у даному разі в будь-якому випадку є факультативною ознакою.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП адміністративного правопорушення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, ставлення до скоєного, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно дост.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п. 12 ст.5Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Так як ОСОБА_7 є військовослужбовцем (військовий квиток Серія НОМЕР_3 ), він підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.172-20 ч.3, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 винним в здійсненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.172-20 КУпАП і піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від сплати судового збору на підставі п.12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Повна постанова складена 03 червня 2025 року о 14 годині 00 хвилин.
Суддя Юлія ШЕВЧУК