Березівський районний суд Одеської області
03.06.2025
Справа № 494/1037/25
Провадження № 3/494/403/25
03 червня 2025 року м. Березівка
Суддя Березівського районного суду Одеської області Рябчун А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від СРПП Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року зі змінами і доповненнями (далі -КУпАП),
19 травня 2025 року до Березівського районного суду Одеської області від СРПП Березівського РВП ГУНП в Одеській області надійшов протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Судом встановлено, що 14.05.2025 року о 18:55 год. в с. Новокальчеве по вул. Молодіжна на проти буд.24 гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виражалася нецензурною лайкою в сторону гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушила громадський порядок і спокій громадян, чим вчинила дрібне хуліганство, за що передбачена адміністративна відповідальність за статтею 173 КУпАП.
В судовому засідання 03 червня 2025 року ОСОБА_1 свою вину не визнала. Вказала, що не виражалася нецензурною лайкою ні в чий бік, камінням не кидалася.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП з наступних підстав.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі статтею 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом статті 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову.
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у статті 173 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила дій, передбачені статтею 173 КУпАП.
Інкриміноване ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення діяння не відповідає диспозиції статті 173 КУпАП, в протоколі не зазначено суть правопорушення, не зазначено де саме у громадському місці ОСОБА_3 вчинила дрібне хуліганство. Натомість у протоколі зазначено «по вул. Молодіжна навпроти буд. 24», що не дає суду можливості встановити чи вказана адреса є громадським місцем.
Згідно пункту 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 19 від 22.12.2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю за винятковим цинізмом.
Громадський порядок це обумовлена потреба суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами, система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. (ст. 1 Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 p. № 2899-IV).
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Водночас, суд не знаходить наявність умислу в діях ОСОБА_1 на порушення громадського порядку і спокою інших громадян, прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі не встановлено.
Так, і в протоколі про адміністративне правопорушення, не розкрито наслідки порушення громадського порядку і спокою громадян, настання яких прямо передбачене диспозицією статті 173 КУпАП як обов'язкова ознака об'єктивної сторони правопорушення, не конкретизовано саме яке громадське місце.
При цьому суд зазначає, що особа може бути притягнута судом до адміністративної відповідальності лише в тому випадку, коли її вина доведена поза розумним сумнівом.
Суд дійшов висновку, що не можуть бути належними та допустимими доказами відомості, що містяться лише у протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні.
Протокол про адміністративне правопорушення не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом, оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
За відсутності доказів фактичних обставин правопорушення визнати особу винною у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, на думку судді, не можливо, оскільки беззаперечних доказів вини суду не надано.
Відповідно до положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Тобто, дотримуючись засади змагальності, за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, суд повинен бути впевнений, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, щодо якої складено протокол.
Відповідно до вимог частини 2 статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, повно та всебічно дослідивши надані докази в їх сукупності, суд доходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого їй адміністративного правопорушення за статтею 173 КУпАП.
Відповідно до частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутні подія або склад адміністративного правопорушення.
Виходячи з наведеного, суд вважає необхідним адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 слід закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП, суддя -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, - закрити на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її постановлення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя: А. В. Рябчун