Березівський районний суд Одеської області
03.06.2025
Справа № 494/877/25
Провадження № 2/494/479/25
03.06.2025 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
судді - Римаря І.А.,
за участю: секретаря судового засідання - Антонишина І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №494/877/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором,-
28.04.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» через систему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом, у якому прохає ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором в загальному розмірі 25 299,15 грн., а також судові витрати та витрати на правничу допомогу.
Позов обґрунтовуєтьсятим, що 18.01.2019 року між ТОВ«ФК «Дінеро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір в електронній формі. У зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором у відповідача утворилася заборгованість перед первісним кредитором у загальному розмірі 25 299,15 грн. 01.07.2019 р між ТОВ«ФК «Дінеро» та ТОВ«ФК» Довіра та Гарантія» укладено договір про відступлення прав вимоги №01072019 , відповідно до якого ТОВ «ФК «Дінеро» відступило ТОВ«ФК» Довіра та Гарантія» право вимоги до позичальників, у тому числі за договором ,що укладений між ТОВ «ФК «Дінеро» та ОСОБА_1 25.07.2024 відбулось перейменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він Фінанс». Окрім, зазначеної заборгованості у розмірі 25 299, 15 грн, право вимоги за якою перейшло за договором про відступлення прав вимоги №01072019 від 01.07.2019 р, позивач також нарахував 3 % річних у сумі 1513,61 грн., сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасно виконання кредитних зобов'язань 6952,23 грн., що разом складає суму 25 299,15 грн, яку і просив стягнути позивач.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 07.08.2025 року.
У судове засідання 03.06.2025 року представник позивача не з'явився, однак надіслав на адресу суду заяву про слухання справи у його відсутності. На позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення по справі не заперечує (а.с.49).
Відповідач відзив або заперечення на позов ТОВ "ВІН ФІНАНС" до суду не надавала; в судове засідання 03.06.2025 року не з'явилася без поважних причин, про причини неявки суд не повідомила, будь-яких клопотань не заявляла. Про дату, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, на її адресу направлялась ухвала про відкриття провадження по справі та судова повістка про виклик до суду, однак конверт повернувся з відповідною відміткою (а.с.47), а тому на підставі ст.128-130 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), особа вважається такою, що належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
Суд вважає зазначити, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
За таких обставин, у зв'язку з воєнним станом на території України, з урахуванням заяви представника позивача про розгляд справи за його відсутності та ігнорування виклику до суду відповідачем, суд дійшов висновку про розгляд справи за їх відсутності, за наявними в матеріалах справи доказами.
В порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням нею про поважні причини такої неявки в судове засідання, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Врахувавши думку представника позивача, викладену ним в його письмовій заяві, відсутність відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 18.01.2019 р між ТОВ «ФК «Дінеро» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття Відповідачу кредитної лінії, за умовами якого кредит надається відповідачу шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок відповідача шляхом використання вказаних відповідачем реквізитів електронного платіжного засобу інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора.
Згідно з п.3.10 Кредитного договору кредит надається Відповідачу шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок Відповідача. Сума вважається наданою в день здійснення банківського переказу кредитодавцем.
Згідно розрахунку ТОВ «Дінеро» загальний розмір заборгованості за період з 01.07.2019 р по 11.04.2025 р становив 16 833,31 грн., та складався з тіла кредиту з розмірі 8500 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 1250 грн., а також штрафами 2 833,31, комісією 4250 грн.
01.07.2019 р ТОВ«ФК «Дінеро» та ТОВ«ФК» Довірата Гарантія» укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ«ФК «Дінеро» відступило ТОВ«ФК» Довіра та Гарантія» право вимоги до позичальників, у тому числі за вищевказаним договором, що укладений між ТОВ «ФК «Дінеро» та ОСОБА_1
25.07.2024 відбулось перейменування ТОВ «ФК« Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він Фінанс ».
Позивач зазначає, що всупереч умов кредитного договору та вимог закону відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми кредиту та сплати процентів і комісії, внаслідок чого у неї виникла заборгованість перед новим кредитором - ТОВ «ВІН ФІНАНС», яка складає 25 299,15 грн та включає суму боргу 16 833,31 грн. право вимоги якої отримано за договором про відступлення прав вимоги; нараховані позивачем 3% річних у розмірі 1513,61 грн та інфляційних втрат у сумі 6952,23 грн., що підтверджується розрахунками.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень ст.ст.3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст.3,12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
З урахуванням викладеного, суд доходить до висновку, що позивачем Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» доведено факт укладення між первісним кредитором ТОВ «ФК «Дінеро» та ОСОБА_1 кредитного договору в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором ТОВ «ФК «Дінеро» у повному обсязі виконало свої зобов'язання за вищевказаним договором, надавши кредит в сумі 11 100 грн. відповідачу ОСОБА_1 .
За умовами договору сторонами погоджено суму кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов кредитних договорів, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, аст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за вказаним договором у строки, передбачені договором, щодо повернення суми кредитних коштів, сплати відсотків, пені та штрафів не виконала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість
Отже, беручи до уваги те, що відповідач, отримавши кредитні кошти у добровільному порядку та у встановлені договором строки, їх не повернула, а також відсотки, пеню та штраф у встановленому договором розмірі на користь позивача не сплатила, суд дійшов висновку, що позов у частині стягнення 25 299, 15 грн. основного боргу підлягає задоволенню.
Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача на підставі ст.625 ЦК України у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання інфляційних втрат в розмірі 6952,23 грн та 3% річних в розмірі 1513,61 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з доданим розрахунком інфляційні втрати та 3% річних нараховані позивачем за період з 01.07.2019 по 11.04.2025 р.
Також, позовні вимоги у частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних за порушення грошового зобов'язання за період з 01.07.2019 по 11.04.2025 є законними та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з тим, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Що стосується вимоги про стягнення 5000 грн витрат на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч, 1, 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (§80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (§95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Зазначена правова позиція викладена зокрема в постанові Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц.
Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, доходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути не тільки доведений, а й документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.
За таких обставин, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 5000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Він Фінас» понесених у даній справі витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді у розмірі 2000 грн.
Керуючись ст.ст.10,12,77,78,141, 247, 263,265,268,280-282 ЦПК України, ст.ст.509, 510,546,625, 1050,1054,1055 ЦК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " ВІН ФІНАНС (код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського 8) заборогованість за кредитним договором у розмірі 25 299 (двадцять п'ять тисяч двісті дев'яносто дев'ять ) гривень 15 копійок, яка складається з : суми заборгованості - 16 833.31 грн, суми інфляційних втрат - 6952, 23 грн та суми 3% - 1513, 61 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " ВІН ФІНАНС (код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського 8) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн.40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " ВІН ФІНАНС (код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського 8) витрати на правову допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» , код ЄДРПОУ 38750239, юридична адреса: м. Київ, вул.Авіаконстуктора Ігоря Сікорського,8.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 )
Суддя Римар І.А