Справа № 492/432/25
Провадження № 3/492/252/25
м. Арциз
03 червня 2025 року
Арцизький районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Череватої В.І., при секретарі судового засідання Григорович С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановила:
Згідно протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 285112, № 285126 від 29 березня 2025 року, ОСОБА_1 29 березня 2025 року о 16 год. 25 хв. по вул. Гагаріна у с. Садове Болградського району Одеської області, повторно протягом року керував мотоциклом марки «ІЖ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, а також з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився з застосуванням технічних засобів відеозапису, чим порушив п. п. 2.1 «а», 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак в судове засідання не з'явився, про причини неявки в судове засідання суддю не повідомив, клопотання про неможливість прибути в судове засідання, відкладення розгляду справи до суду не надіслав, у зв'язку з чим суддя відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе розглянути справу за його відсутності, оскільки його неявка згідно ст. 268 КУпАП не перешкоджає розгляду справи, враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП.
Розглянувши протоколи про адміністративні правопорушення, дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суддя вважає, що в судовому засіданні винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень не знайшла свого підтвердження і він не підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126. ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, а справа на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю з наступних підстав.
Свідок ОСОБА_2 яка працює старостою Садовського старостинського округу Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області, у судовому засіданні дала суду пояснення про те, що вона особисто знає ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , на відео здійсненому працівниками поліції під час зупинки транспортного засобу, вона впізнала саме ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом.
Свідок ОСОБА_4 , який працює поліцейським СРПП ВП № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області у судовому засіданні дав суду пояснення про те, що 29.03.2025 р. під час патрулювання с. Садове Болградського району Одеської області, ним було зупинено мотоциклом марки «ІЖ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій вказаного транспортного засобу представився ОСОБА_1 , під час спілкування з ним було встановлено ознаки алкогольного сп'яніння, проте він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, у зв'язку з чим відносно нього було складного протокол про адміністративне правопорушення. Під час складання протоколів, ОСОБА_5 назвався іменем свого брата Іваном, оскільки при собі особа не мала документів, співробітником поліції було перевірено дані через бази даних. Коли було встановлено, що протоколи складено не на ту особу, вказану помилку виправлено та направлено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП складеного на ОСОБА_3 до суду.
Також в судовому засіданні було досліджено відеозапис, на якому ОСОБА_3 визнає, що він дійсно при складанні протоколів про адміністративні правопорушення назвався іменем брата Іваном, щоб уникнути відповідальності.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність зокрема за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, виражається у формі керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням особи до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі прямого чи непрямого умислу.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП полягає зокрема у відмові особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вона керує транспортним засобом.
Відсутність будь-якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, Касаційний адміністративний суду в складі Верховного Суду в рішенні №404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Проте, зазначення «водія» унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні ст. 130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за зазначеною статтею.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Судом досліджено доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис, з якого вбачається, що з-за рогу на зустріч поліцейському автомобілю їхав мотоцикл який врізався у бордюр, на цьому відеозапис закінчився.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 285112, № 285126 від 29 березня 2025 року, вино складені відносно ОСОБА_1 , відповідно до долученого відеозапису, від 29.03.2025 р. особа яка вчинила адміністративні правопорушення представилася ОСОБА_1 , проте як вбачається з відеозапису 28.04.2025 р. дослідженому в судовому засіданні на відеозаписі здійсненому 29.03.2025 р. працівниками поліції під час зупинки транспортного засобу свідок ОСОБА_2 яка працює старостою Садовського старостинського округу Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області та сусіди ОСОБА_3 , а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 впізнали та підтвердили, що транспортним засобом керував саме ОСОБА_3 , який представився ім'ям свого рідного брата ОСОБА_1 .
Крім того, в судовому засіданні досліджено відеозапис від 27.05.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_3 підтвердив той факт, що 29 березня 2025 року від дійсно керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, проте під час його зупинки працівниками поліції представся ім'ям свого рідного брата ОСОБА_1 , за для уникнення відповідальності передбаченої законом.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Згідно ст. 251 КУпАП на співробітників поліції, як на осіб, що в силу ст. 255 КУпАП уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, в тому числі і за ст. 130 КУпАП, покладено імперативний обов'язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог ст. ст. 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.
Крім того, ст. ст. 260, 265-1 та 266 КУпАП (глава 20 Заходи забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення) передбачено імперативний обов'язок співробітників поліції тимчасово вилучати посвідчення водія, оскільки ст. 130 КУпАП передбачає накладення стягнення у вигляді позбавлення права керуванням транспортним засобом, та відстороняти від керування транспортними засобами осіб, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з наступним оглядом особи на стан сп'яніння.
Разом з тим, за вимогами ч. 2 ст. 266 КУпАП встановлення поліцейським ознак сп'яніння в особи, що керує транспортним засобом є правовою підставою для огляду на стан сп'яніння та/або направлення такої особи для огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Тобто, з системного аналізу ст. ст. 260, 265-1 та 266 КУпАП слідує, що в разі складання відповідного адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП стосовно певного водія, відносно останнього повинні одночасно бути застосовані наступні заходи забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення: вилучення посвідчення водія; відсторонення від керування транспортними засобом; огляд на стан сп'яніння.
Виходячи з вищенаведених фактів, враховуючи матеріали справи, суд приходить до однозначного висновку що в діях ОСОБА_1 не вбачається ознак об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку із чим ОСОБА_1 не підлягає адміністративній відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Рішенням Конституційного суду України від 20 жовтня 2011 року № 12-рп/2011 у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України, яке є обов'язковим до виконання на території України, встановлено, що обвинувачення у вчиненні злочину (правопорушення) не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконній спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Згідно зі ст. ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року вказує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення повинно випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи, що всі сумніви щодо доведеності вини порушника слід тлумачити на його користь, суд приходить до висновку, що викладені в протоколах про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, не підтверджуються доказами, отже і протоколи про адміністративні правопорушення не можна визнати доказами вини ОСОБА_1 у розумінні ст. 251 КУпАП.
Беручи до уваги, що наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні судом у судовому засіданні, не підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вимоги п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 7, 9, 126, 130, 221, 245, 247, 251, 252, 255, 260, 265-1, 266, 278-280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
постановила:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення № 492/432/24 відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Черевата В.І.