Справа № 750/3809/25 Головуючий у 1 інстанції Кулініч Ю. П.
Провадження № 33/4823/430/25
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
03 червня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Бредюка О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника - адвоката Бредюка О.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 квітня 2025 року,
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий в АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605,60 грн.
Як встановив суд, 12 березня 2025 року о 16 год. 03 хв., в м. Чернігові, по вул. Кільцева, 35, ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Фольсваген», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, звужені зіниці, що не реагують на світло. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погодившись із рішенням суду, захисник - адвокат Бредюк О.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі за відсутністю в діях його довірителя події та складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. На думку апелянта, процедура проходження огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння була порушена, оскільки останній не відмовлявся від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, а з об'єктивних причин не зміг здати біологічний матеріал для проведення тестування на стан сп'яніння.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані наркотичного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-Інструкція), затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№269661 від 12.03.2025 року, ОСОБА_2 12 березня 2025 року о 16 год. 03 хв., в м. Чернігові, по вул. Кільцева, 35, керував транспортним засобом «Фольсваген», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, звужені зіниці, що не реагують на світло. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України (а.с.5).
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозаписи працівників поліції.
Як слідує із переглянутих апеляційним судом відеозаписів (а.с.7), працівниками поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , за порушення Правил дорожнього руху. Під час спілкування із водієм працівник поліції виявив у нього явні ознаки наркотичного сп'яніння, при цьому, на місці зупинки транспортного засобу було проведено і відповідний огляд водія у тому числі і реакцію його зіниць на світло та було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, на що останній погодився. В подальшому, у медичному закладі, в присутності лікаря та працівників поліції ОСОБА_2 неодноразово намагався здати біологічний матеріал, але цього зробити не зміг.
Також, відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння було зафіксовано і на технічний носій, що узгоджується із положеннями ст.266 КУпАП.
Згідно з вимогами розділу І п. 3, 4 Інструкції, ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), тобто, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці,які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи,мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У розділі ІІ п. 12 даної Інструкції встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи, працівник поліції, після виявлення у ОСОБА_1 відповідних ознак наркотичного сп'яніння, доставив останнього до закладу охорони здоров'я, для проведення огляду.
Доводи апелянта в частині того, що ОСОБА_2 не відмовлявся пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, однак не зміг здати на аналіз сечу, при цьому, у медичному закладі в останнього відмовилися брати на аналіз зразки іншого біологічного середовища, зокрема, кров, не є слушними, з огляду на таке.
Відповідно п.п. 10, 12, 13 розділу ІІІ Інструкції зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Поряд з тим, у даній Інструкції не передбачено, що особа, доставлена для проходження огляду на стан сп'яніння, має право вибирати, зразки якого біологічного середовища слід надати для дослідження. Відтак, такий вибір здійснює лікар, що проводить огляд. При цьому, враховується, які саме зразки біологічного середовища можна дослідити у даному закладі охорони здоров'я, а також швидкість проведення дослідження.
Крім того, відповідно до вимог п. 13 розділу ІІІ зазначеної Інструкції для дослідження біологічного середовища кров використовується лише у тих випадках, коли в особи неможливо взяти інші зразки біологічного середовища, наприклад, якщо водій внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами.
З наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 роз'яснили, що для проведення дослідження на стан наркотичного сп'яніння необхідно здати саме сечу, на що останній погодився та на пропозицію лікаря почав пити воду, але здати необхідне біологічне середовища не зміг.
Враховуючи, що необхідне біологічне середовище ОСОБА_2 так і не здав, що було розцінено лікарем як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, адже відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Оскільки з моменту зупинки ОСОБА_1 та виявлення в останнього ознак наркотичного сп'яніння до моменту, коли він мав здати необхідне біологічне середовище, минуло відведені законодавцем дві години, а тому, його дії були вірно розцінені лікарем, що мав провести освідування, як відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
При цьому, доводи апелянта про фізичну неможливість ОСОБА_1 здати вказане біологічне середовище не заслуговують на увагу, оскільки, як вбачається із відеозаписів працівників поліції, останній не вказував лікарю про неможливість здачі даного біологічного середовища через наявність хронічних захворювань, про що також останнім не було зазначено і у своїх поясненнях в протоколі.
Долучені захисником до матеріалів справи документи із закладу охорону здоров'я відносно ОСОБА_1 , апеляційним судом не беруться до уваги, оскільки діагноз останнього встановлено через значний проміжок часу з моменту зупинки працівниками поліції транспортного засобу та виявлення у нього відповідних ознак наркотичного сп'яніння.
На думку суду апеляційної інстанції, саме усвідомлення ОСОБА_1 можливого виявлення наркотичних речовин в разі проведення лабораторних досліджень його сечі і зумовило таку його поведінку.
Слід зазначити і те, що будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_2 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його процесуальних прав та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Бредюка О.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач