29 травня 2025 року м.Суми
Справа №950/3821/23
Номер провадження 22-ц/816/688/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.
за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
сторони :
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лисенко Наталії Олександрівни
на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 02 вересня 2024 року в складі судді Стеценка В.А., ухвалене у м.Лебедин,
29 грудня 2023 року ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Лисенко Н.О., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення в якості компенсації частини вартості майна, придбаного в шлюбі за кредитні кошти.
Свої вимоги мотивував тим, що з 04.06.2016 року по 19.04.2023 року сторони перебували у шлюбі, під час якого він в інтересах сім'ї уклав кредитні договори 15.08.2022 року з АТ КБ «Приватбанк», 27.01.2022 року з АТ «Універсалбанк» на загальну суму 111255 грн.
За кредитні кошти були придбані 8 автошин для автомобілів сторін вартістю 49920 грн., автомагнітола вартістю 21335 грн. та партія взуття вартістю 47000 грн. для ведення бізнесу відповідачкою.
Після розірвання шлюбу сторони поділили частину нажитого в шлюбі майна, позивач отримав у власність легковий автомобіль, сплативши відповідачці 1/2 частину його вартості.
Посилаючись на те, що у нього та відповідачки виникли солідарні боргові зобов'язання за кредитними договорами, укладеними в інтересах сім'ї під час перебування у шлюбі, просив стягнути з відповідачки на його користь в якості компенсації частини вартості товарів, придбаних під час перебування у шлюбі, кошти в розмірі 55627 грн 50 коп.
Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 02 вересня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Лисенко Н.О., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти постанову про задоволення позову.
Аргументи апеляційної скарги зводяться до необхідності переоцінки обставин справи та незгоди позивача з ухваленим у справі судовим рішенням.
Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем до апеляційного суду не подано.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - адвоката Луніки Т.Я., який проти апеляційної скарги заперечував, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Лебединського райсуду від 19.04.2023 року було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З розписки (а.с. 12), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що 14.08.2023 року ОСОБА_2 в добровільному порядку отримала від ОСОБА_1 десять тисяч доларів США в рахунок компенсації вартості 1/2 частини автомобіля Jeep Grand Cherokee, 2017 р., д.н.з. НОМЕР_1 та передала цей автомобіль, придбаний в період зареєстрованого між ними шлюбу в одноосібне володіння, користування і розпорядження позивача в технічно справному стані.
Відповідно до заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с. 13-35), дослідженої в судовому засіданні, 15.08.2022 року ОСОБА_1 оформив в АТ КБ «Приватбанк» заявку на отримання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок та погодився на умови, запропоновані банком.
З довідки (а.с. 36), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що станом на 25.12.2023 року сума боргу ОСОБА_1 перед АТ КБ «Приватбанк» по картці НОМЕР_2 , виданій на його ім'я, становить 33887 грн 31 коп.
З довідок (а.с. 37-39), досліджених в судовому засіданні вбачається, що станом на 25.12.2023 року сума боргу ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» по картці НОМЕР_3 (тип рахунку Чорна картка), виданій на його ім'я, становить 49708 грн 53 коп.
Згідно товарних чеків № 15711 від 22.09.2022 року та № 31692 від 27.12.2022 року ОСОБА_1 придбав у «ФОП ОСОБА_4 » 4 автошини Triangle PL02 255/55 R20 110V XL (Китай 2021) на загальну суму 21636 грн 00 коп. та 4 автошини Triangle TR797 275/55 R20 117T XL (Китай 2022) на загальну суму 21284 грн 00 коп.
Встановлено, що згідно товарного чеку № 04/12 від 04.12.2022 року, ОСОБА_1 придбав у ФОП « ОСОБА_5 » блок радіозв'язку магнітола 4467-025 Jeep Grand Cherokee вартістю 21335 грн 00 коп. (а.с. 42-43).
Відповідно до видаткової накладної № 713 від 11.10.2022 року ОСОБА_1 придбав у ФОП « ОСОБА_6 » ОСОБА_7 та Угги Purlina загальною кількістю 11 ящиків (6 шт.) загальною вартістю 47000 грн 00 коп.
З податкової декларації (а.с. 80-81), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що 29.01.2018 року ОСОБА_1 була подана податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, який займається роздрібною торгівлею вживаними товарами в магазинах, згідно якої за 2017 рік він отримав дохід в сумі 151096 грн 00 коп.
З виписки (а.с. 81-82), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, основним видом економічної діяльності якої є надання послуг перукарнями та салонами краси з 30.03.2023 року.
Згідно свідоцтва про реєстрацію автотранспортного засобу НОМЕР_4 автомобіль Jeep Grand Cherokee, 2017 року випуску, сірого кольору, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 (а.с. 83).
Вказані факти правильно встановлено судом першої інстанції на підставі належним чином зібраних, досліджених та оцінених доказів, на які суд послався у рішенні.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час перебування в шлюбі між сторонами виникли солідарні боргові зобов'язання за кредитними договорами, укладеними в інтересах сім'ї і відповідачка, як дружина позичальника повинна нести солідарну відповідальність за неповернення боргу, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 65 СК України. Разом з тим, позивачем не заявляються вимоги про солідарну відповідальність за зобов'язаннями перед банківськими установами, а заявляється вимога про стягнення з відповідачки на користь позивача компенсації за 1/2 частину вартості придбаного в шлюбі майна, які не підлягають задоволенню.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції ухвалене правильне по суті рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Належність майна до об'єктів права спільної сумісної власності визначено статтею 61 СК України, згідно з частиною третьою якої, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Норма частини третьої статті 61 СК України кореспондує частині четвертій статті 65 цього Кодексу, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (частина друга статті 65 СК України).
За нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об'єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім'ї, а не власні, не пов'язані із сім'єю інтереси одного з подружжя.
Отже, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то цивільні права та обов'язки за цим договором виникають в обох із подружжя, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність.
При вирішенні спору про порядок виконання подружжям зобов'язань, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім'ї, суди повинні керуватися тим, що подружжя має відповідати за такими зобов'язаннями солідарно усім своїм майном.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 14-712цс19 та підтверджений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 09 вересня 2020 року у справі № 14-127цс20.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.ст. 12, 81 ЦПК України).
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
З'ясувавши повно та всебічно обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що під час перебування в шлюбі між сторонами виникли солідарні боргові зобов'язання за кредитними договорами, проте викладені в позовній заяві позовні вимоги передбачають не вирішення питання розподілу заборгованості перед банківськими установами, а стягнення з відповідачки на користь позивача компенсації за 1/2 частину вартості придбаного в шлюбі майна за кредитні кошти. Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 в якості компенсації 55627,50 грн за 1/2 частину вартості автошин, магнітоли та витрат на закупівлю взуття.
Судом враховано, що автомагнітола та всі автошини, які мають однаковий радіус придбані для автомобіля JEEP GRAND CHEROKEE, власником якого був зареєстрований позивач і який після розподілу майна перейшов у його власність. Отримувачем партії взуття, згідно накладної № 713 від 11.10.2022 року теж є позивач ОСОБА_1 , який займався підприємницькою діяльністю з продажу взуття, в той час як відповідачка в 2022 році не займалася підприємницькою діяльністю, а стала надавати послуги перукарнями та салонами краси з 30.03.2023 року (а.с. 12, 40-45, 80-83). Таким чином, все майно, вартість якого просив компенсувати позивач, після розірвання шлюбу залишилось йому або придбавалося для здійснення ним підприємницької діяльності.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що з тих підстав, з яких заявлено позов, в його задоволенні відмовлено вірно.
Відповідності до положень ст. 376 ЦПК України процесуальні порушення, допущені при ухваленні судового рішення, можуть бути підставою для його скасування або зміни, однак лише у випадку, якщо такі процесуальні порушення призвели до неправильного вирішення питання по суті. В апеляційній скарзі не наведено таких процесуальних порушень, які призвели до неправильного вирішення позову по суті.
Доводи апеляційної скарги дублюють доводи позовної заяви, зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанцій стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував, та не можуть бути підставами для скасування постановленого у справі судового рішення.
Враховуючи те, що справа є малозначною, відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 367 - 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лисенко Наталії Олександрівни залишити без задоволення.
Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 02 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складене 03 червня 2025 року.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: Ю. О. Філонова
О. І. Собина