Номер провадження: 33/813/1097/25
Номер справи місцевого суду: 496/2811/24
Головуючий у першій інстанції Пасечник М. Л.
Доповідач Копіца О. В.
27.05.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі головуючого судді Копіци О.В., за участю секретаря судового засідання Ровенко А.С. та захисника Тонкошкура І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу з доповненнями захисника Тонкошкура І.В., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 25.03.2025 стосовно:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 130 КУпАП
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції від 25.03.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол від 05.05.2024 серії ААД № 731494) та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 грн 60 коп.
Провадження по адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол від 03.04.2024 серії ААД № 905445) суд вирішив закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення, згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
Відповідно до вказаної постанови, до Біляівського районного суду Одеської області надійшов протокол ААД № 905445 відповідно до якого 03.04.2024 о 07 год 06 хв на а/д М05 452 км + 800 м Одеського району Одеської обл. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ Lanos д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри, обличчя та очей. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі встановленому законом порядку відмовився, в зв'язку з чим водієм порушені вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР України).
Окрім того, судом 1-ої інстанції встановлено, що 05.05.2024 о 18 год 12 хв на а/д М05 452 км Одеського району Одеської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ Lanos д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, в зв'язку з чим водієм порушені вимоги п. 2.5 ПДР України.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник Тонкошкур І.В. не погодився з оскаржуваною постановою, зазначив, що висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права з огляду на те, що:
- на відеозаписі зафіксовано те, що ОСОБА_1 не роз'яснили його права;
- в справі є дані, що водій ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому відповідно до ст. 266-1 КУпАП щодо військовослужбовців діє спеціальний порядок їх огляду на стан сп'яніння, який не був дотриманий.
Посилаючись на вказані обставини, захисник Тонкошкур І.В. просить скасувати постанову суду та закрити провадження в справі.
Заслухавши пояснення захисника Тонкошкура І.В., перевіривши доводи апеляційної скарги та ретельно дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.06.2006 суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні 05.05.2024 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, повністю доведена та підтверджується дослідженими судом апеляційної інстанції доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 05.05.2024 серії ААД № 731494 (а.с. 37), відповідно до якого 05.05.2024 о 18 год 12 хв. на а/д М05 452 км Одеського району Одеської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ Lanos д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку. відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України;
- матеріалами відеофіксації адміністративного правопорушення (а.с. 41).
Стаття 266-1 КУпАП встановлює порядок огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень вказаної норми військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Відповідно до п. 3 Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від №32 12.01.2024 огляду підлягають військовослужбовці/ військовозобов'язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння).
Згідно із ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
За обставинами даної справи відомості щодо виконання ОСОБА_1 обов'язків військової служби (перебування у відрядженні, виконання наказу, виконання державних обов'язків тощо) або ж прямування зі служби/на службу або повернення до місця служби 05.05.2024 о 18 год 12 хв. на а/д М05 452 км Одеського району Одеської областіпід час керування транспортним засобом ЗАЗ Lanos д.н.з. НОМЕР_1 не встановлені.
Так само й щодо епізоду 03.04.2024, за результатами чого був складений протокол серії ААД №905445. Будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин не надано. Тому підстав для проведення огляду на стан сп'яніння в порядку, встановленому ст. 266-1 КУпАП не встановлено.
Відповідно до матеріалів відеофіксації ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП (час 05 хв 28 сек., епізод 05.05.2024, протокол серії ААД № 731494).
Таким чином, апеляційний суд констатує, що зібрані у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 докази є належними, допустимими та в цілому відповідають вимогам, встановленим ст. 251 КУпАП.
Інших істотних та переконливих доводів, які б свідчили про недопустимість доказів, які містяться в матеріалах справи або спростовували висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 не наведено та під час апеляційного розгляду не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін.
Отже, оскільки доводи захисника Тонкошкура І.В., не знайшли свого підтвердження, а оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою та вмотивованою, апеляційний суд вважає за необхідне його апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду 1-ої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 283, 294 КУпАП апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу з доповненнями захисника Тонкошкура І.В., в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 25.03.2025 про накладення стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за епізодом від 05.05.2024 та закриття провадження за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за епізодом від 03.04.2024, в зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца