03.06.25
22-ц/812/1006/25
Провадження № 22-ц/812/1006/25 Головуючий суду першої інстанції Чернявська Я.А.
Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.
03 червня 2025 року м. Миколаїв Справа № 488/1254/24
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Царюк Л.М.,
суддів - Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,
при секретарі судового засідання - Богуславської О.М.,
без участі учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» на ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 квітня 2025 року, постановлену під головуванням судді Чернявської Я.А., в залі судового засідання в м. Миколаїв, за позовом Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання,
03 квітня 2024 року Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» (далі - МКП «Миколаївводоканал») звернулось до суду з позовом, вимоги якого уточнило в подальшому, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та абонентської плати в розмірі 24 769,90 грн.
Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 квітня 2025 року позовну заяви залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 257 ЦПК України (позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка немає повноважень на ведення справи.
Ухвала суду мотивована тим, що позивач звернувся до суду у квітні 2024 року. На підтвердження своїх повноважень представник позивача - Задунайська Т.В. надала суду Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і довіреність Дуденка Б.Л., як директора МКП «Миколаївводоканал», про уповноваження у порядку передоручення Задунайської Т.В. представляти інтереси МКП «Миколаївводоканал» в судах України з усіма правами, які надано стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.
Проте, матеріали справи не містять жодного документа (як-от трудового договору (контракту), посадової інструкції), який би засвідчував можливість підписанта діяти від імені позивача за правилами самопредставництва останнього, як і немає підтвердження того, що підписант є адвокатом.
Не погодившись з ухвалою суду, МКП «Миколаївводоканал» подало апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Корабельний районний суд відкриваючи провадження у справі вважав повноваження представника позивача на підписання та подання позовної заяви підтвердженими в протиріччя собі, протримавши справу більше року, ухвалою від 17 квітня 2025 року залишає позов без розгляду у зв'язку з тим, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати.
У цивільному процесуальному законі встановлено конкретні випадки, у яких представником у суді, окрім адвоката чи законного представника, може бути інша особа, яка має відповідну цивільну процесуальну дієздатність.
Повноваження таких осіб відповідно до пункту 1 частини першої статті 62 ЦПК України мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
У малозначних справах представництво юридичної особи може здійснюватись керівником, членом виконавчого органу, іншою уповноваженою особою в порядку самопредставництва, або адвокатом, або будь-якою дієздатною фізичною особою на підставі довіреності, вказане неодноразово підтверджував Верховний Суд в своїх постановах.
Зазначена справа на момент подання позовної заяви була малозначною відповідно до закону, а тому представництво МКП «Миколаївводоканал» Задунайською Т.В. у суді першої інстанції на підставі довіреності не суперечило вимогам цивільного процесуального закону.
За таких обставин висновок Корабельного районного суду м. Миколаєва про відсутність доказів, що Задунайська Т.В. є адвокатом або її повноваження щодо діяльності від імені позивача у порядку самопредставництва, є помилковим.
Отже, подаючи позовну заяву у малозначній справі у заявника було право розраховувати на розумну і передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість застосування судом норм процесуального права, що дозволяли представництво у малозначній справі не лише адвокату або в порядку самопредставництва, але й представнику на підставі довіреності.
Від Янкович О.І. надійшов відзив на апеляційну скаргу.
У відзиві відповідачка зазначала, що апеляційна скарга є необґрунтованою, Задунайською Т.В. не підтверджено належним чином своїх повноважень діяти в інтересах МКП «Миколаїввводоканал». У зв'язку з цим апеляційна скарга взагалі не може бути прийнята до розгляду.
На день розгляду справи відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надходило.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки апеляційний суд не повідомили. З огляду на приписи частини 2 статті 372 ЦПК України, апеляційний суд розглянув справу без участі учасників справи.
За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 03 квітня 2024 року МКП «Миколаївводоканал» звернулось до суду з позовом, вимоги якого уточнило в подальшому, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та абонентської плати в розмірі 24 769,90 грн.
Позовну заяву МКП «Миколаївводоканал» подав через свого представника Задунайську Т.В. До позовної заяви на підтвердження своїх повноважень на представництво інтересів МКП «Миколаївводоканал» Задунайська Т.В. надала копію довіреності від 01 січня 2024 року, якою МКП «Миколаївводоканал» уповноважив її, зокрема підписувати і подавати заяви, в тому числі позовні, приймати участь в усіх судових установах. Ця довіреність обмежень немає та дійсна до 31 грудня 2024 року.
Ухвалою від 17 квітня 2025 року Корабельний районний суду м. Миколаєва позовну заяви МКП «Миколаївводоканал», підписану Задунайською Т.В., залишив без розгляду, у зв'язку із відсутністю у матеріалах справи доказів на підтвердження повноважень Задунайської Т.В., зокрема, що особа є адвокатом, або її повноваження щодо діяльності від імені позивача у порядку самопредставництва.
З такими висновками суду першої інстанції апеляційний суд погодитись не може, з огляну на наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.
Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. The Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», відповідно до якого Конституцію України доповнено статтями 131-1 та 131-2 щодо здійснення представництва у судах. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України представництво виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року (підпункт 11).
У частині 4 статті 131-2 Конституції України зазначено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Згідно з частиною 7 статті 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частиною 1 статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За приписами частини 2 статті 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Таким чином, у цивільному процесуальному законі встановлено конкретні випадки, у яких представником у суді, окрім адвоката чи законного представника, може бути інша особа, яка має відповідну цивільну процесуальну дієздатність.
Повноваження таких осіб відповідно до пункту 1 частини 1 статті 62 ЦПК України мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання позовної заяви) малозначними справами є справи, незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
При цьому, за змістом правил пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України справи, зазначені в ньому, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява (частина 9 статті 19 ЦПК України).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову у справі, що переглядається, становить 24 769,90 грн, що станом на 01 січня 2024 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн x 250 = 757 000 грн).
Отже, зазначена справа на момент подання позовної заяви була малозначною відповідно до закону, а тому представництво МКП «Миколаївводоканал» у суді першої інстанції особою, яка не є адвокатом на підставі довіреності не суперечило вимогам цивільного процесуального закону.
За таких обставин висновок Корабельного районного суду м. Миколаєва про відсутність доказів, що Задунайська Т.В. є адвокатом або її повноваження щодо діяльності від імені позивача у порядку самопредставництва, є помилковим. З огляду на наведені норми закону справа на момент подання позовної заяви вважалася малозначною, а тому представником сторони у ній могла бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, мала цивільну процесуальну дієздатність, та повноваження якої підтверджувалось довіреністю.
Отже, подаючи позовну заяву у малозначній справі у заявника було право розраховувати на розумну і передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість застосування судом норм процесуального права, що дозволяли представництво у малозначній справі не лише адвокату або в порядку самопредставництва, але й представнику на підставі довіреності.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права при його ухваленні, на переконання апеляційного суду, знайшли своє підтвердження під час перегляду справи.
Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а висновок суду є необґрунтованим та не відповідає обставинам справи та нормам діючого законодавства, тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Питання про судові витрати скаржника по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на зазначену ухвалу суду першої інстанції підлягають вирішенню судом першої інстанції при ухваленні рішення у справі.
Керуючись статтями 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» задовольнити.
Ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 квітня 2025 року скасувати.
Справу за позовом міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Л.М. Царюк
Судді: Т.М. Базовкіна
Ж.М. Яворська
Повне судове рішення складено 03 червня 2025 року.