36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
07.09.2010 р. Справа №16/95
За позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
до Приватного підприємства "Маркет-Групп"
про стягнення грошових коштів
Суддя Тимощенко О.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2
від відповідача: відсутні
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення суми основного боргу 53350грн. по договору поставки №5 від 01.04.2010р., 37 345грн. - пені за період з 22.04.2010р. по 01.07.2010р. та 3% річних в розмірі 307грн. за аналогічний період.
Позивач на задоволенні позову наполягає.
Крім того, при поданні позову позивач заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення позову. При вирішенні цього питання суд, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дійшов висновку, що клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягало.
Відповідач вимог ухвал суду не виконав, явку представника у засідання не повідомив, хоча про час та місце його проведення повідомлявся судом двічі належним чином (поштові повідомлення про вручення ухвал суду - у матер.справи). Строк розгляду справи, встановлений ст.69 ГПК України, закінчився, тому суд не може більше відкладати розгляд справи та розглядає її по суті за наявними у справі матеріалами згідно ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
01.04.2010 р. між позивачем (Постачальником) та відповідачем (Покупцем) укладено Договір поставки товару № 5 (надалі-Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставляти товар відповідачу, а відповідач - приймати та оплачувати товар.
Відповідно до п.2.1 Договору, кількістю поставки Сторони визначають кількість Товару, що указана Постачальником у видаткових накладних.
01.04.2010 р. Позивачем відвантажено відповідачу товар (пшеницю 3 класу) в розмірі 481,20 кг. на загальну суму 60150,00 грн. (з ПДВ), про що свідчить податкова накладна № 2 від 01.04.2010 р., рахунок № 2 від 01.04.2010 р., та скріплена печаткою та підписана відповідачем довіреність № 14 від 01.04.2010 р. на отримання товару.
Відповідно до п.3.2 Договору, розрахунок за кожну партію Товару проводиться у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника на протязі двадцяти банківських днів з моменту відвантаження Покупцю партії Товару.
Таким чином, Відповідач повинен був здійснити розрахунок за поставлений товар протягом 20-ти календарних днів, тобто до 21.04.2010 року.
Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань, Відповідач лише частково розрахувався за отриманий товар, сплативши 5000,00 грн. (платіжне доручення № 55 від 16.04.2010 р.) та 1800,00 грн. (банківська виписка від 26.04.2010 р.), що разом становить 6800,00 грн.
З урахуванням викладеного, позивач просить стягнути з відповідача 53 350,00 грн. основного боргу.
Пунктом 6.2 Договору передбачено відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені в розмірі 1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення. На підставі цього позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 37 345,00 грн. пені за період з 22.04.2010р. по 01.07.2010р. та на підставі ст.625 ЦК України - 3% річних в розмірі 307грн. за аналогічний період.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).
Згідно статті 712 ЦК України за договором поставки постачальник зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ст.ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).
Згідно до ч.7 ст.231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов'язань, визначається відповідним суб'єктом господарювання - господарською організацією.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підставі матеріалів справи суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є правомірними, обґрунтованими, відповідачем не оспорюються, а тому підлягають задоволенню.
Судом також перевірено розмір нарахованих річних та пені. За розрахунками суду, стягненню з відповідача за вказаний у позові період підлягає 307,00 грн. річних та 2074,80 грн. пені (з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.3 якого передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня). В частині стягнення 35 270,2 грн. пені суд відмовляє у задоволенні позову.
Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст.49 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.33,43,49,75,82-85 ГПК України, суд, -
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватного підприємства "Маркет-групп" (Полтавська область, м. Миргород, вул.Петрівська,15, код ЄДРПОУ 32500173, р/р 26000001702001 філія "Полтавська дирекція" АТ "Індекс-банк" м. Миргород, МФО 331661) на користь суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 ПРУ АТ банк "Фінанси та Кредит", МФО 331832) 53350,00 грн. основного боргу, 2074,80 грн. пені, 307,00 грн. річних, 557,32 грн. держмита, 144,53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4.В іншій частині позову - відмовити.
Суддя Тимощенко О.М.