Справа № 991/4887/25
Провадження 1-кс/991/4953/25
29 травня 2025 року Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 розглянув у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_7 від розгляду клопотанням слідчого ОСОБА_8 про продовження підозрюваному ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09.09.2023 та заяву слідчого судді ОСОБА_7 про самовідвід від розгляду вказаного кримінального провадження та
1.29 травня 2025 року захисник у кримінальному провадженні № 62023100120000684 ОСОБА_3 подав заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_7 від розгляду клопотанням слідчого ОСОБА_8 про продовження підозрюваному ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
2.Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 травня 2025 року визначено, що розгляд вищевказаної заяви буде здійснювати суддя ОСОБА_1 .
3.Заява про відвід слідчому судді вмотивована таким.
Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09 вересня 2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 209, ст. 368-5 КК України, та за підозрою ОСОБА_5 у вчинені злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 грудня 2024 року до ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави строком до 30 січня 2025 року.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі - АП ВАКС) від 13 січня 2025 року зазначену вище ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 грудня 2024 року скасовано, постановлено нову ухвалу, якою клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено частково, застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 січня 2025 року включно, визначивши йому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 000 000 (вісімдесяти мільйонів) гривень.
У мотивувальній частині цієї ухвали АП ВАКС зазначено, що це кримінальне провадження належить до предметної підсудності ВАКС, тільки Апеляційна палата ВАКС може переглянути ухвалу слідчого судді у такому провадженні. Жоден інший суд в Україні не може цього зробити.
Захисник зазначив, що з моменту остаточного вирішення питання належності кримінального провадження № 62023100120000684 до підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з ухвалою АП ВАКС від 13 січня 2025 року судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у цьому кримінальному провадженні здійснювався та продовжує здійснюватися виключно слідчими суддями ВАКС.
Так, ухвалою ВАКС від 28 січня 2025 року в справі № 991/636/25, залишеною без змін ухвалою АП ВАКС від 19 лютого 2025 року в справі № 991/636/25, було продовжено підозрюваному ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 02 березня 2025 року з визначенням застави у розмірі 50 000 000 грн.
Ухвалою ВАКС від 26 лютого 2025 року в справі № 991/1666/25 було продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09 вересня 2023 року до шести місяців.
Ухвалою ВАКС від 27 лютого 2025 року в справі № 991/1680/25, залишеною без змін ухвалою АП ВАКС від 24 березня 2025 року в справі № 991/1680/25, було продовжено підозрюваному ОСОБА_5 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27 квітня 2025 року з визначенням застави у розмірі 10 000 000 грн.
Крім того, слідчим суддею ВАКС у кримінальному провадженні № 62023100120000684 здійснено розгляд: скарг сторони захисту на дії та бездіяльність слідчого і прокурора (ухвали ВАКС від 27 лютого 2025 року в справі № 991/638/25, від 27 лютого 2025 року в справі № 991/639/25, від 04 березня 2025 року в справі № 991/14185/24), клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу (ухвала ВАКС від 10 квітня 2025 року в справі № 991/3062/25) тощо.
Разом з тим, ухвалою від 23 квітня 2025 року в справі № 991/3616/25 слідчий суддя ВАКС ОСОБА_7 повернув чергове клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , дійшовши до висновку про буцімто неналежність кримінального провадження № 62023100120000684 від 09 вересня 2023 року до предметної підсудності ВАКС.
Ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 09 травня 2025 року в цій справі № 991/3616/25 ухвалу слідчого судді ОСОБА_7 від 23 квітня 2025 року скасовано. За змістом вказаної ухвали колегія суддів критично оцінила висновки слідчого судді ОСОБА_7 про обов'язкову обумовленість підсудності кримінальних проваджень ВАКС їх підслідністю НАБ України, зазначила про використання слідчим суддею ОСОБА_7 нерелевантної практики Верховного Суду та констатувала, що ухвала слідчого судді ОСОБА_7 від 23 квітня 2025 року не відповідає умовам законності, обґрунтованості і вмотивованості та обмежує учасників кримінального провадження у доступі до правосуддя.
Ба більше, у окремій думці одного з членів колегії Апеляційної палати ВАКС, суддя дійшов висновку, що колегія повинна була звернутися до Вищої ради правосуддя для вжиття стосовно судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_7 заходів щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
28 травня 2025 року стороні захисту було вручено чергове клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , яке цього ж дня було подане до Вищого антикорупційного суду та розподілене на слідчого суддю ОСОБА_7 (справа № 991/4887/25, провадження № 1-кс/991/4941/25).
Доводи захисника у заяві про відвід зводились до того, що незаконне, на його думку, нехтування суддею ОСОБА_7 імперативними правилами предметної підсудності ВАКС, остаточно встановленими ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 09 травня 2025 року в справі № 991/3616/25, яке призвело до безпідставного самоусунення від здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні № 62023100120000684, яке стосується корупційного кримінального правопорушення, вказує на наявність обґрунтованих сумнівів в неупередженості вказаного судді при повторному розгляді ідентичного за змістом клопотання про чергове продовження строку тримання під вартою, а тому виступає належною підставою для його відводу.
Також адвокат зазначив, що за умови, коли слідчий суддя ОСОБА_7 в межах розгляду попереднього ідентичного клопотання про продовження строку тримання під вартою вже сформулював своє ставлення до вказаного питання, визнане (ставлення) Апеляційною палатою ВАКС необґрунтованим та незаконним, вказаний суддя, будучи певною мірою «зв'язаним» власною процесуальною позицією з того ж самого питання, не зможе забезпечити стандарти незалежності та безсторонності як за суб'єктивним, так і за об'єктивним критеріями під час розгляду наступного клопотання про продовження строку тримання під вартою.
Відтак, захисник просив відвести слідчого суддю ОСОБА_7 у зв'язку з наявністю, на його переконання, інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
4.Разом із заявою захисника судді найшла заява слідчого судді ОСОБА_7 про самовідвід від розгляду вказаного кримінального провадження.
Слідчий суддя ОСОБА_7 обґрунтовував свою заяву таким. 23 квітня 2025 року постановленою ним ухвалою повернуто слідчому аналогічне клопотання про продовження строку тримання під вартою, що обґрунтувалось тим, що це кримінальне провадження не належить до предметної підсудності ВАКС, тому розгляд будь-яких клопотань в такому провадженні знаходиться поза межами повноважень слідчого судді ВАКС та суперечитиме припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.
Зазначив, що й надалі твердо переконаний щодо неналежності кримінального провадження № 62023100120000684 до предметної підсудності ВАКС, що не спростовано належним чином, ще й з огляду на висловлену ККС ВС в ухвалі від 01 квітня 2025 року в справі № 757/13631/25-к (провадження № 51-1182впс25) правову позицію.
Зробив висновок, що будь-яка подальша його участь як слідчого судді у цьому кримінальному провадженні всупереч внутрішньому переконанню навіть за відсутності сумнівів щодо зацікавленості у результатах розгляду такого, може розцінюватись як необ?єктивність і упередженість, незалежно від змісту ухвалених рішень. 3 огляду на викладене запропонував задовольнити його заяву на підставі пункту 4 частини 1 статті 75 КПК України.
5.Згідно з ч. 3 ст. 81 КПК України при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Присутність осіб, які беруть участь у справі, при розгляді заяви про відвід за змістом ч. 3 ст. 81 КПК не є обов'язковою.
5.1.У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 підтримав свою заяву та просив її задовольнити. Захисник ОСОБА_4 , підозрюваний ОСОБА_5 та прокурор ОСОБА_6 також підтримали заяву про відвід. Погодились із заявою слідчого судді ОСОБА_7 про самовідвід.
5.2.Слідчий суддя ОСОБА_7 у судове засіданні не прибув, пояснень чи заперечень стосовно заявленого відводу не надав. Вказане не перешкоджає розгляду заяви.
6.За результатами розгляду заяв про відвід та самовідвід суддя встановив, що вони не підлягають задоволенню, враховуючи таке.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя підлягає відводу, визначений ст. 75, 76 КПК. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
7.Щодо заяви захисника ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_7 .
Як вбачається із досліджених матеріалів, 23 квітня 2025 року слідчий суддя ОСОБА_7 повернув слідчому ДБР попереднє клопотання у цьому кримінальному провадженні про продовження строку тримання підозрюваного під вартою. Таке рішення слідчого судді було оскаржено до АП ВАКС та скасовано.
28 травня 2025 року слідчому судді ОСОБА_7 надійшло чергове клопотання у цьому кримінальному провадженні про продовження строку тримання підозрюваного під вартою.
На переконання суду, припускаючи постановлення слідчим суддею ОСОБА_7 аналогічного рішення та заздалегідь не погоджуючись з ним, захисник превентивно заявив слідчому судді відвід.
Сторони вправі не погоджуватись із попередньою позицією суду при вирішенні аналогічних чи схожих клопотань, однак така позиція не може бути визначальною в оцінці об'єктивності та неупередженості дій слідчого судді під час розгляду конкретного клопотання.
Висновки або позиції судді, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу (п. 13 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року в справі № 761/16124/15-ц).
Принагідно суд зазначає, що частина процесуальних кодексів України взагалі унеможливлює відвід судді внаслідок незгоди з його рішеннями в інших справах. Так, ч. 4 ст. 36 КАС України передбачає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. У свою чергу ч. 4 ст. 36 ЦПК України закріплює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Такі ж приписи містяться в ГПК України (ч. 4 ст. 35).
Ба більше, як зазначалося вище, заявник відводу висловив сумнів у неупередженості слідчого судді превентивно - він вважав, що слідчий суддя постановить в майбутньому незаконне рішення. Тобто це було припущенням захисника ОСОБА_3 . На переконання суду, при вирішенні питання про відвід цей суд не повинен вдаватися до оцінки мотивів, з яких виходитиме слідчий суддя ОСОБА_7 pro futuro.
Отже, через те, що в основі заяви захисника ОСОБА_3 лежала незгода з попередніми рішеннями слідчого судді ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні, що не є підставою для відводу, в її задоволенні слід відмовити.
8.Щодо заяви слідчого судді ОСОБА_7 про самовідвід.
Заява про самовідвід слідчого судді ОСОБА_7 аргументована тим, що будь-яка подальша його участь як слідчого судді у цьому кримінальному проваджені всупереч внутрішньому переконанню щодо питання підсудності може розцінюватися як необ'єктивність і упередженість. При цьому, його внутрішнє переконання суперечить як позиції АП ВАКС, висловленій у іншій справі, так і позиції сторін у справі № 991/4887/25.
По-перше, процес внутрішнього переконання слідчого судді та його результат повинен бути відображений у рішенні суду, а не у його декларуванні a priori - зокрема, в заяві про самовідвід. Ба більше, факт постановлення процесуального рішення слідчого судді ОСОБА_7 , який скасовано в апеляційному порядку, не є обставиною, що свідчить про упередженість у його діях, про що заначалося вище. Відсутність такої упередженості у нього підтверджує і сам заявник самовідводу.
По-друге, в основі внутрішнього переконання судді лежить його розсуд. Водночас, вибір того чи іншого варіанту поведінки (розсуд) має відбуватися в межах, визначених законом.
По-третє, позиція щодо підсудності, висловлена в заяві про відвід, суперечить принципу єдності застосування закону, принципу правової визначеності. Пунктом 7 Висновку КРЄС № 20 (2017) від 10 листопада 2017 року передбачено таке: «Якби сторони розуміли б свої позиції заздалегідь, вони навіть могли б вирішити не звертатися до суду.» Попередня судова практика, відображена у справах № 991/636/25, № 991/1666/25, № 991/1680/25, № 991/638/25, № 991/639/25, № 991/14185/24, № 991/3062/25, орієнтувала сторони кримінального провадження № 62023100120000684 на те, що воно підсудне ВАКС.
По-четверте, у світлі п. «h» Висновку КРЄС № 20 (2017) від 10 листопада 2017 року при вирішенні справи № 991/4887/25 мала би бути врахована позиція АП ВАКС у справі № 991/3616/25.
По-п'яте, пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя не може бути відсторонений від участі у розгляді справи в тому випадку, коли зволікання в її вирішенні може призвести до серйозної судової помилки. Строк дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного, спливав 02 червня 2025 року. Заява про самовідвід складена 29 травня 2025 року - тобто за два робочих дні до спливу строку. Відтак, справа № 991/4887/25 мала бути розглянута суддею ОСОБА_7 у найкоротші строки з метою виконання припису ч. 4 ст. 199 КПК України.
По-шосте, ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого 18 вересня 2024 року рішенням XX з'їзду суддів України, визначено, що суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. У коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, роз'яснено, що заявлення суддею самовідводу є допустимим лише у випадку неможливості ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі.
9.Відтак, суд не вбачає підстав для відсторонення судді ОСОБА_7 від розгляду як кримінального провадження № 62023100120000684, так і судової справи № 991/4887/25.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 77, 80, 81, 372 КПК України суддя постановив:
1.Заяву захисника ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_7 від розгляду клопотанням слідчого ОСОБА_8 про продовження підозрюваному ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09.09.2023 та заяву слідчого судді ОСОБА_7 про самовідвід від розгляду вказаного кримінального провадження залишити без задоволення.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_9