01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий у першій інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Епель О.В.
02 червня 2025 року Справа № 620/12974/24
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
за участі секретаря Бродацької І.А.,
представника Позивача Полянського В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНШИП»
до Головного управління ДПС у Чернігівській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Історія справи.
1.Товариство з обмеженою відповідальністю «КРАНШИП» (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - Відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 10.06.2024 №9225/ж10/25-01-07-00.
В обґрунтування своїх вимог Позивач зазначав, що у зв'язку з форс-мажорними обставинами - землетрусом в Туреччині з лютого 2023 року та залученням компанії до ліквідації наслідків землетрусу, перебіг строків розрахунків з отримання товарів по імпорту повинен бути зупинений на весь період їх дії, пеня за порушення строків розрахунків не має нараховуватись, а нарахована пеня анульована.
Також Позивач стверджував, що Відповідач неправильно здійснив розрахунок пені, а оскільки пеню розраховано до моменту перетину товаром кордону України, а не до моменту поставки, як це передбачено чинним законодавством.
Додатково Позивач зазначав, що 180-ти денні строки отримання товарів по імпорту, встановлені відповідно до вимог частин 1, 3 статті 13 Закону, пунктом 14 прим. 2 Постанови НБУ №18, були зупинені згідно з пунктом 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України на період з 07.03.2022 по 01.08.2023.
2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року адміністративний позов було задоволено повністю.
Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність форс-мажорних обставин, що зумовили неможливість виконання контрагентом Позивача своїх обов'язків за договором у період з 29.05.2023 по 29.01.2024.
Також суд зазначив, що Відповідач нарахував Позивачу пеню з порушення вимог Закону №2473-VIII оскільки, згідно умов договору, датою поставки товару продавцем є дата вручення товару перевізнику для відправки, а не дата перетину митного кордону України.
Водночас, суд не врахував доводи Позивача про те, що строки отримання товарів по імпорту були зупинені відповідно до положень пункту 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, оскільки питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно Закон України «Про валюту і валютні операції».
3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач стверджує, що висновок Міністерства розвитку економіки, торгівлі сільського господарства України щодо продовження строків розрахунків за договором, документи уповноважених органів, що засвідчують дію форс-мажорних обставин та відомості щодо звернення Позивача до судових органів з позовною заявою до контрагента нерезидента до перевірки не надавався.
Крім того, Апелянт наполягає на тому, що датою імпорту є дата надходження товару, фактичного перетину ним митного кордону, що підтверджується проставленням відповідних митних забезпечень на товаросупровідних та товарно-транспортних документах.
Також контролюючий орган посилається на правові висновки Верховного Суду викладені у справах N№910/7679/22, 240/25642/22.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.
4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2024 та від 10.02.2025 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
5. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу Відповідача у якому просить таку скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, наполягаючи на законності та обґрунтованості висновків суду першої інстанції та безпідставності доводів Апелянта.
6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНШИП» було витребувано оригінал рішення №920 від 23.07.2024 з апостилем, а також письмові пояснення щодо наявності причинно-наслідкового зв'язку форс-мажорних обставин, які виникли у DINAMIK MUHENDISLIK MAKINE SANAYI VE TICARET LTD. STI. (Туреччина) та неможливості дотримання граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів.
7. Станом на 02.06.2025 зазначена вище ухвала не виконана.
8. У судовому засіданні представник Позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Надав додаткові пояснення щодо виникнення форс-мажорних обставин та наполягав на тому, що сертифікат регіональної торгово-промислової палати та рішення Ради столичного муніципалітету Бурси є належними та достатніми доказами у справі. Просив к задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Представник Відповідача у судові засідання 02.06.2025 не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не відомо. Враховуючи вищевикладене, вислухавши думку учасників справи, колегія суддів вирішила вважати за можливе здійснити розгляд цієї справи за відсутності Апелянта.
9. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
10. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «КРАНШИП» (далі - ТОВ «КРАНШИП») зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис.
25.04.2023 між ТОВ «КРАНШИП» (покупець) та нерезидентом DM DINAMIK MUHENDISLIK MAKINА SAN. VE TIC. LTD. STI. (Туреччина) (продавець) укладено договір №б/н (а.с.35-51), відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити два комплекти пересувних трубчастих стрічкових конвеєрів, моделі DM353650, з аксесуарами та запасними частинами для перевалки зернових та олійних вантажів (ячмінь, пшениця, кукурудза, соя, насіння соняшнику тощо) на об'єкти порту. Продавець зобов'язався здійснити поставку на умовах FCA (Інкотермс 2010), митний термінал продавця в порту Гемілік, м. Бурса, Туреччина. Дата поставки - 8 тижнів/40 робочих днів з 1-го дня передоплати. За виконання своїх зобов'язань покупець сплачує продавцю суму у розмірі 209 100,00 дол. США за обладнання у порядку, визначеному в цьому договорі.
Ризик переходить від продавця до покупця, коли товар перетинає борт судна в порту завантаження Гемлік, Туреччина. Право власності на обладнання переходить до покупця з моменту сплати покупцем першого внеску продавцю, але продавець завжди має про утримання на будь-яку несплачену частину ціни продажу.
Якщо в будь-який час до поставки системи будь-яке виконання зобов'язань продавця за цим договором затримується через настання форс-мажорних обставин та за умови, що настання таких форс-мажорних обставин може бути доведено, що вони безпосередньо впливають на критично важливу діяльність і, як наслідок, на поставку обладнання, надається продовження дати поставки на період, що дорівнює загальному накопиченому часу всіх таких затримок, за умови, що будь-яка така затримка або затримки, що виникають одночасно, розглядаються для цілей цієї статті тільки як один період затримки при обчисленні продовження дати поставки.
Додатком №1 до Договору сторони узгодили умови оплати, а саме: перша оплата у розмірі 65,34 % від суми договору (контракту) підлягає сплаті протягом 5 робочих днів після підписання основного договору (контракту) та отримання оригіналу рахунку; друга оплата у розмірі 34,66 % від суми договору (контракту) підлягає сплаті протягом 5 днів після успішного оформлення імпортної декларації продавцем /т.1 а.с. 52-55/.
Відповідно до Додатку №2 до Договору вартість обладнання склала 160 000 доларів США / т.1 а.с. 55-56/.
На виконання умов Договору позивач перерахував на користь контрагента грошові кошти у сумі 160 000 доларів США наступними платежами: 10 травня 2023 року - 104 550 доларів США; 06 березня 2024 року - 55 450 доларів США/ т.1 а.с. 56-57/.
Листом від 16.10.2023 DM DINAMIK MUHENDISLIK MAKINА SAN. VE TIC. LTD. STI. повідомило, що постачання обладнання затримається у зв'язку землетрусом, який стався у Туреччині в лютому 2023 року, та залученням їх компанії, як виробника, до ліквідації наслідків землетрусу - необхідністю виготовлення тимчасового житла для постраждалих. До листа, на підтвердження викладеного в ньому, долучено фотозвіт /т.1 а.с. 57-63/.
Листом від 29.01.2024 DM DINAMIK MUHENDISLIK MAKINА SAN. VE TIC. LTD. STI. додатково звернулось до позивача та ще раз зазначило, що землетрус та його наслідки, зокрема залучення компанії до ліквідації наслідків землетрусу, а також затримка поставки комплектуючих в результаті землетрусу є обставинами форс-мажору відповідно до статті 14 Договору від 25.04.2023, які призвели до затримки поставки обладнання за період з 29.05.2023 по 29.01.2024 /т.1 а.с. 64/.
Відповідно до матеріалів справи 29.01.2024 обладнання передано перевізнику та завантажено на судно в порту Гемілік, м. Бурса, Туреччина. 03.02.2024 товар перетнув митний кордон України /т.1 а.с. 65-68/.
На підставі направлень та наказу від 19.03.2024 №258-п, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 82, пп. 69.2 підрозділу ХХ Податкового кодексу України, посадовими особами ГУДПС у Чернігівській області проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «КРАНШИП» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.02.2023 по 31.03.2024 з метою дотримання вимог валютного законодавства за період діяльності з 25.04.2023 по 31.03.2024 по контракту №б/н від 25.04.2023.
За результатами перевірки складено акт від 03.05.2024 №6394/Ж5/25-01-07-06-01 /т. 1 а.с. 9-14/, у висновках якого зазначено про порушення позивачем податкового законодавства, а саме: частин 1, 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», пункту 14 прим. 2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по контракту №б/н від 25.04.2023 у сумі 104 550,00 дол. США на 90 календарних дні.
Позивач подав заперечення на вказаний акт перевірки /т. 1 а.с. 15-18/, які визнано відповідачем недостатньо обґрунтованими / т.1 а.с. 19-24/.
10.06.2024 ГУДПС у Чернігівській області винесло податкове повідомлення-рішення №9225/ж10/25-01-07-00, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 1 021 038,96 грн. /т.1 а.с. 25/.
Позивач оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку, однак рішенням ДПС України від 06.08.2024 скаргу залишено без задоволення /т.1 а.с. 27-34/.
11. У зв'язку з наведеним, ТОВ «КРАНШИП» звернулося до суду з відповідним адміністративним позовом.
12. Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII), Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 14.03.2019 року №5 (далі - Положення №5), Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (далі - Інструкція №7).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Згідно з підпунктом «б» підпункту 69.2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім, зокрема, документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів).
Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права й обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом № 2473-VIII.
Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 2473-VIII питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом.
У частинах четвертій, шостій статті 11 Закону № 2473-VIII передбачено, що органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.
Відповідно до частини дев'ятої статті 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п'ятою і шостою цієї статті суб'єктами здійснення таких операцій.
Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об'єктом таких перевірок, зобов'язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.
У пункті 2 частини першої статті 12 Закону № 2473-VIII передбачено, що Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту, зокрема, встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Частиною першою статті 13 Закону № 2473-VIII визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов'язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Відповідно до пункту 21розділу ІІ Інструкції №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Згідно з пунктом 23 розділу ІІ Інструкції №5 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
Пункт 22 розділу II цієї інструкції передбачає, що граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення: не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій; застосовуються з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України, відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" (далі - Закон про валюту), винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки.
Підпунктом другим пункту 7 Інструкції № 7 встановлено, що банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов'язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.
Відповідно до підпункту третього пункту 9 Інструкції № 7, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків: у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 "Імпорт", IM-41 "Реімпорт", ІМ-51 "Переробка на митній території", IM-72 "Безмитна торгівля", IM-75 "Відмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування" (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД).
Згідно з підпунктом 6 пункту 3 Інструкції № 7, здійснення поставки за операцією з імпорту товару - оформлення визначених у цій Інструкції типів митних декларацій (у разі ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки відповідно до договору (в інших випадках).
Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, установленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР (далі - Закон № 671), форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Частиною четвертою статті 13 Закону № 2473-VIII встановлено, що за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.
Частинами шостою-восьмою статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що в разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.
Висновки суду апеляційної інстанції.
13. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що дотримання граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, установлених НБУ, є обов'язковим для суб'єктів господарювання, а порушення таких строків зумовлює відповідальність у вигляді нарахування пені за кожний день прострочення. Водночас, форс-мажорні обставини, як обставини непереборної сили, є обставинами, які звільняють платника податків від відповідальності за прострочення граничних строків розрахунків.
14. За загальним правилом під "форс-мажором" розуміється виникнення надзвичайних і невідворотних обставин, у тому числі обставин непереборної сили, результатом яких є невиконання зобов'язань однією зі сторін. При цьому, такі обставини є непередбачуваними, тобто такими, що не могли бути передбачені стороною на момент укладення договору, сторона не могла усунути ці обставини після їх виникнення, вони є неконтрольованими, виходять за межі звичайної діяльності сторони.
15. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що форс-мажорні обставини, що виникли до укладення договору, не звільняють сторону від відповідальності, оскільки такі обставини були відомі та могли бути передбачені стороною на момент його укладення.
16. Повертаючись до обставин цієї справи, суд апеляційної інстанції враховує, що Позивач, стверджуючи про настання обставин непереборної сили, які унеможливили дотримання ним граничних строків розрахунків, посилається на землетрус, який відбувся в Туреччині в 06 лютого 2023 року та залучення його контрагента - DM DINAMIK MUHENDISLIK MAKINА SAN. VE TIC. LTD. STI. до ліквідації його наслідків.
17. Разом з тим, колегія суддів відзначає, що зовнішньоекономічний договір між ТОВ «КРАНШИП» та DM DINAMIK MUHENDISLIK MAKINА SAN. VE TIC. LTD. STI. був укладений 25.04.2023 тобто більш, ніж через два місяці, з моменту настання стихійного лиха у країні нерезидента, що дозволяє колегії суддів прийти до висновку, що обставини, на які посилається Позивач, вже існували та були достеменно відомими сторонам ЗЕД №б/н від 25.04.2023, а тому вони не є форс-мажорними саме в контексті спірних правовідносин.
18.Більш того, благодійна діяльність контрагента Позивача щодо ліквідації наслідків землетрусу також не може вважатися форс-мажором у контексті ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України», оскільки не є надзвичайною та невідворотною обставиною, що об'єктивно унеможливлює виконання зобов'язань, передбачених умовами договору.
19. Посилання Позивача на сертифікат Херсонської торгово-промислової палати від 19.08.2024 №27.01-04/12-103, згідно з яким засвідчено наявність форс-мажорних обставин у період з 29.05.2023 по 29.01.2024 судова колегія до уваги не приймає, оскільки підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов зовнішньоторговельних угод та міжнародних договорів України можливе лише Торгово-промисловою палатою України та уповноваженою організацією (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту).
20. Вказане вбачається з положень пунктів 4.1. та 4.2 Регламенту
засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії 15.07.2014 № 40(3).
Так, торгово-промислова палата України здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов зовнішньоторговельних угод та міжнародних договорів України, норм законодавства, відомчих нормативних актів, а також умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України. Натомість регіональні торгово-промислові палати здійснюють засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, норм законодавства, відомчих нормативних актів, органів місцевого самоврядування, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції регіональних торгово-промислових палат / відповідної регіональної ТПП.
21. Доводи ТОВ «Краншип», що договір №б/н від 25.04.2023 не є зовнішньоекономічним, колегія суддів вважає неаргументованим, оскільки його сторонами є Позивач - як суб'єкт господарської діяльності України та нерезидент України DM DINAMIK MUHENDISLIK MAKINА SAN. VE TIC. LTD. STI. - як іноземний суб'єкт господарської діяльності.
22. Отже, твердження Позивача, викладене у відзиві на апеляційну скаргу про те, що сертифікат Херсонської торгово-промислової палати від 19.08.2024 №27.01-04/12-103 є належним та допустимим доказом, що підтверджує наявність форс-мажорних обставин є безпідставним.
23. Аналізуючи доводи учасників справи, суд апеляційної інстанції відзначає, що підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є також відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
24. Задовольняючи позовні вимоги у цій справі, суд першої інстанції виходив зокрема з того, що Позивач надав до суду рішення Ради столичного муніципалітету Бурси Турецької Республіки №920, виданого на підставі рішення №2024/422, у якому підтверджено, що землетрус та його наслідки, що призвели до затримки у виробництві, випробуванні та доставці обладнання компанією DM DINAMIK MUHENDISLIK MAKINА SAN. VE TIC. LTD. STI у період з 29.05.2023 по 29.01.2024 згідно з Договором від 25.04.2023, є форс-мажорними обставинами відповідно до пунктів 14.1, 14.2, 14.3 статті 14 зазначеного Договору, які унеможливлюють своєчасну поставку обладнання ТОВ «КРАНШИП», Україна».
25. Втім, колегія суддів вважає помиковим врахування судом першої інстанції зазначеного рішення, як допустимого у контексті ст. 74 КАС України доказу з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 8 ст. 94 КАС України, іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, визначених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ст. 13 Угоди між Україною та Турецькою Республікою про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах, документи, які були складені, видані чи засвідчені та скріплені офіційною печаткою на території однієї з Договірних Сторін, або їх засвідчені копії не підлягають легалізації на
території іншої Договірної Сторони. Документи, видані офіційними органами Договірних Сторін, мають таку саму доказову силу й на території другої Договірної
Сторони.
26. Втім, колегія суддів відзначає, що Позивачем не надано до суду ані оригіналу рішення Ради столичного муніципалітету Бурси Турецької Республіки №920 від 23.07.2024, ані копії такого рішення, засвідченого в порядку, встановленому чинним законодавством.
27. Так, відповідно до ч. 4-6 ст. 94 КАС України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
28. Підсумовуючи усе вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що Позивачем не надано належних та допустимих у контексті ст. 73-74 КАС України доказів, які підтверджували б настання форс-мажорних обставин, які виникли після укладення зовнішньоекономічного договору №б/н від 25.04.2023.
29. При цьому, апеляційний суд відзначає, що регламентований частиною другою статті 77 КАС України покладений на суб'єкта владних повноважень - відповідача у справі обов'язок доказування не є абсолютним і, згідно з частиною першою цієї ж норми, позивач також повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
30. Водночас, судова колегія відзначає, що такі докази витребовувалися у Позивача ухвалою апеляційного суду під час цього провадження, але на виконання такої ухвали відповідні документи не були надані.
31. Крім того, ані рішення Ради столичного муніципалітету Бурси Турецької Республіки №920, ані сертифікат Херсонської торгово-промислової палати від 19.08.2024 №27.01-04/12-103 Позивачем не були надані до перевірки, а тому не були і не могли бути предметом дослідження контролюючого органу.
32. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що Позивачем порушено граничні строки розрахунків за зовнішньоекономічним договором та про правомірність висновків ГУ ДПС у Чернігівській області.
33. Переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині щодо дати, з якою необхідно пов'язувати факт поставки товару, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до підпункту третього пункту 9 Інструкції № 7, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків: у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну:
- після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 "Імпорт", IM-41 "Реімпорт", ІМ-51 "Переробка на митній території", IM-72 "Безмитна торгівля", IM-75 "Відмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування" (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або
- після пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД).
34. Отже, датою імпорту товару є оформлення визначених у цій Інструкції типів митних декларацій (у разі ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки відповідно до договору (в інших випадках).
35. Як вбачається з акту перевірки, ГУ ДПС у Чернігівській області пов'язує факт поставки товару у межах спірних правовідносин саме з датою перетину обладнанням митного кордону України, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки продукція, поставлена ТОВ «Краншип» згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, про що свідчить оформлена Позивачем МД ІМ 40 АА№24UA500370000889U8 від 08.02.2024, що учасниками справи не заперечується.
36. З огляду на викладене вище, помилковими є висновки суду першої інстанції про те, що датою імпорту товару у межах спірних правовідносин є дата передачі товару перевізнику.
37. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки Європейського суду з прав людини є джерелом права.
38. З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позову в цій справі.
39. Отже, судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
40. Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
41. Таким чином, апеляційна скарга Головного управління ДПС у Чернігівській області підлягає задоволенню, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року - скасуванню, а позов - залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області - задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року - скасувати та ухвалити постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНШИП» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення- відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлено 03.06.2025.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев