Провадження № 33/821/31/25 Справа № 711/7094/24 Категорія: ст. ст. 122-4, 124 КУпАП Головуючий у І інстанції Олійник В. М. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А. В.
03 червня 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В. за участю захисника Голубчика І.В., особи яка притягується до адмінвідповідальності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника Голубчика І.В. на постанову Придніпровського райсуду м. Черкаси від 24.10.2024 р., якою
ОСОБА_1 , яка народилася
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мошни Черкаської обл., має
вищу освіту, одружену, має на утриманні
двох неповнолітніх дітей, працює торговим
представником ПрАТ «Кременчуцька конди-
терська фабрика», проживає
АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адмінправопорушень, передбачених ст. ст. 1224 та 124 КУпАП та на неї накладено адмінстягнення за ст. 124 КУпАП у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн., за ст. 1224 КУпАП у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 грн, на підставі ст. 36 КУпАП накладене стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, за ст. 1224 КУпАП у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 грн, стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 грн., -
Відповідно до постанови суду, 5.09.2024 р. о 20:11 год. в м. Черкаси на перехресті вул. Митницька та вул. Надпільна водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ-111830, р/номер НОМЕР_1 , не була уважною перед початком руху, здійснила самовільний рух назад та здійснила наїзд на автомобіль Renault Megan, р/номер НОМЕР_2 , який зупинився позаду. В результаті ДТП було завдано пошкоджень з матеріальними збитками. Крім того, ОСОБА_1 , будучи учасником ДТП, залишила місце пригоди та скоїла адмінправопорушення, передбачені ст. ст. 124 та 1224 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник Голубчик І.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження в зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи через порушення норм матеріального та процесуального права.
Розгляд справи про адмінправопорушення стосовно ОСОБА_1 судом проведено за відсутності її самої, захисника, не було оголошено склад суду, справа яка підлягає розгляду, права та обов'язки особи яка притягається до адмінвідповідальності, не оголошено зміст протоколів, не досліджувалися докази, не вирішувалися клопотання, не проводилася фіксація, чим порушено право на захист. Протокол про адмінправопорушення є припущенням скоєння адмінправопорушення, жодних доказів, які б підтверджували скоєння адміністративних правопорушень ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Працівники поліції всупереч вимог ч. 2 ст. 7 КУпАП не надали доказів порушення ОСОБА_1 ПДР України, що в свою чергу свідчить про недоведеність поліцейськими правомірності складеного ними протоколу, а отже протокол не може бути визнаний належним та допустимим доказом. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.03.2019 р. справа № 686/11314/17, в постанові від 23.10.2019 р. справа № 357/10137/17, від 26.04.2018 р. справа № 338/1/17 та інших.
Вивчивши матеріали адмінсправи, заслухавши захисника Голубчика І.В., правопорушницю ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з викладених у ній підстав, потерпілого ОСОБА_2 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254 - 256 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 280 КУпАП.
Згідно ст. 1 КУпАП, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адмінправопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адмінправопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адмінправопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адмінправопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адмінправопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адмінвідповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254-256 КУпАП.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції, в порушення вищезазначених вимог закону, належним чином не встановив фактичні обставини справи, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушень, передбачених ст. ст. 1224 та 124 КУпАП, не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах даної справи, та її фактичних обставинах.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адмінправопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення.
Суд першої інстанції в постанові послався на дані, які відображені в протоколах про адмінправопорушення серії ААД № 704613, ААД № 704612 від 6.09.2024 р., схему ДТП, письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , рапорт працівника поліції, відеозапис долучений до матеріалів справи з системи відеонагляду «Безпечне місто» та дійшов висновку, що ДТП мала місце при визначених у схемі обставинах та встановив в діях ОСОБА_1 ознаки правопорушень, передбачених ст.124 та 1224 КУпАП.
Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Тобто, обов'язковою складовою ознакою цього правопорушення та умовою кваліфікації дій учасника дорожнього руху за ст. 124 КУпАП є наявність завдання ним шкоди майну, яке визначене диспозицією цієї статті.
ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції пояснила, що дійсно 5.09.2024 р. вона рухалася по вул. Митницький на автомобілі Лада Калина, проїхала перехрестя з вул. Надпільна, але правил дорожнього руху не порушувала, ніяких ДТП вона не скоювала. Дійсно, 6.09.2024 р. їй телефонували працівники патрульної поліції, повідомили, що начебто напередодні вона скоїла ДТП та покинула місце ДТП, разом з адвокатом вона відвідала патрульну поліцію. Вона намагалася залагодити цей інцидент з ОСОБА_2 мирним шляхом, але вони не знайшли спільну мову з ним.
ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції пояснив, що 5.09.2024 р. він рухався по вул. Митницька на автомобілі Renault Megane з двома пасажирами, під'їхав до перехрестя з вул. Надпільна, здійснив зупинку перед перехрестям за автомобілем Лада Калина, однак автомобіль Лада здійснив рух назад та здійснив наїзд на його автомобіль Renault Megane та пошкодив передній бампер зліва. Після удару він увімкнув аварійну сигналізацію. Після наїзду водій ОСОБА_3 з місця ДТП одразу поїхав. Він намагався наздогнати його, але автомобіль Лада Калина їхав дуже швидко і він не зміг його наздогнати.
Оцінюючи докази при перегляді справи в їх сукупності, зокрема, пояснення ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції, дані, які містяться в протоколі серії ААД № 704612 від 6.09.2024 (а. пр. 13), апеляційний суд дійшов висновку про те, що зібраними у справі доказами не доведено заподіяння будь-якої шкоди 5.09.2024 р. о 20:11 год. в м. Черкаси на перехресті вул. Митницька та вул. Надпільна під час руху автомобілів ВАЗ-111830, р/номер НОМЕР_1 та Renault Megan, р/номер НОМЕР_2 . В матеріалах справи відсутні належні підтвердження майнової шкоди або механічних ушкоджень транспортних засобів за результатами вищезазначених подій. Посадовою особою поліції, яка склала протокол про адмінправопорушення, та потерпілою стороною не надано жодних відповідних розрахунків понесеної майнової шкоди, матеріли справи (протокол, фотографії, пояснення) не містять конкретизації та детального зазначення пошкодження автомобілів, а фактично носять загальні посилання, які суд не мав права сприймати як належні та допустимі докази вчинення правопорушення.
При складанні протоколів про адмінправопорушення працівниками поліції місце ДТП вказано тільки зі слів водія ОСОБА_2 , на схемі ДТП автомобіль Renault Megan знаходиться за межами перехрестя, а не на місці зіткнення, не визначено та не закріплено належними доказами відомості про пошкодження автомобілів та інші істотні обставини справи.
З долучених до справи працівниками поліції фотознімків автомобілів неможливо встановити фактичні обставини справи, тому що наявні на автомобілях пошкодження не відображають (за умови їх виникнення 5.09.2024 р.) коли і за яких обставин вони утворились та чи мають вони відношення до обставин справи.
На відеозаписі, який долучений до матеріалів справи із системи відеонагляду «Безпечне місто» з камери «Cam_1», розташованої на перехресті вул. Надпільна - Б. Хмельницького, відображено рух транспортних засобів, які рухаються по вул. Надпільна від перехрестя з вул. Митницька в напрямку вул. Б. Хмельницького. На відеозаписі з позначкою часу 20.11.36 видно, що по вул. Митницька до перехрестя з вул. Надпільна під'їхав автомобіль ( в подальшому встановлено ВАЗ-111830, р/номер НОМЕР_1 ), водій увімкнув лівий покажчик повороту. В подальшому, за ним під'їжджає ще один автомобіль ( в подальшому встановлено Renault Megane, р/номер НОМЕР_2 ), який також увімкнув лівий покажчик повороту. В подальшому з вул. Надпільна на вул. Митницька здійснює поворот інший автомобіль. Суд першої інстанції дійшов висновку, що автомобіль ВАЗ-111830 здійснив рух назад та контактував з автомобілем, що стояв позаду нього, після проїзду автомобіля який повертав та заважав водію ВАЗ-111830, здійснив поворот ліворуч на вул. Надпільна та поїхав далі. На відеозапису з позначкою часу 20.12.04 видно марку та номера автомобіля, який на перехресті здійснив рух назад, а саме ВАЗ-111830, р/номер НОМЕР_1 .
Проте, апеляційний суд після ретельного перегляду та вивчення відеозапису не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, тому що беззаперечно стверджувати, що автомобіль ВАЗ-111830 рухався назад, проїхав якусь відстань, а тим більше відбувся якийсь контакт між автомобілями на підставі цього відеозапису неможливо, тому що запис здійснювався в темну пору добу, зовнішнє освітлення вулично-дорожньої мережі працювало, але воно не дозволяє навіть побачити сілуети автомобілів, на записі видно тільки лампочки які мигають, проте через значну відстань від відеокамери до автомобілів взагалі не видно і не чути що відбувся якийсь контакт між автомобілями.
З урахуванням цього, перевіривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши наявні у справі докази, виходячи з засад, закріплених у ст. 7 КУпАП, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, неправильно встановив фактичні обставини справи і дійшов помилкового висновку, що водій ОСОБА_1 порушила вимоги п. п. 2.3 б), 10.1 та 10.9 ПДР України, які зазначені у протоколі про адмінправопорушення та в її діях наявний склад адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Зібрані у справі докази в їх сукупності об'єктивно не є достатніми для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В свою чергу, відповідальність за ст. 1224 КУпАП, настає тільки в разі залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Тобто, склад такого адмінправопорушення, утворюється виключно за наявності факту ДТП або причетності до події ДТП, наприклад наявністю судового рішення за ст. 124 КУпАП. Оскільки апеляційним судом встановлена відсутність в діях водія ОСОБА_1 складу адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є відсутнім в діях останньої і склад адмінправопорушення, передбаченого ст. 1224 КУпАП.
Разом з тим, доводи апеляції захисника про порушення вимог процесуального законодавства під час розгляду справи в суді першої інстанції апеляційний суд вважає необґрунтованими, тому що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження цих обставин, не були вони надані і під час апеляційного перегляду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» ( з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), та згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Таким чином, під час апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду, викладені в оскарженій постанові висновки щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адмінправопорушень, передбачених ст. ст. 124 та 1224 КУпАП, не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, адмінвідповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адмінправопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адмінправопорушення.
Отже, сукупністю досліджених доказів в справі про адмінправопорушення не доведено винуватості ОСОБА_1 за ст. ст. 124 та 1224 КУпАП поза розумним сумнівом, а оскаржувана постанова суду першої інстанції є необґрунтованою.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 62 Конституції України про те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь, апеляційний суд вважає необхідним постанову суду скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу даних адмінправопорушень та задовольнити апеляційну скаргу.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Постанову Придніпровського райсуду м. Черкаси від 24.10.2024 р., якою ОСОБА_1 визнано винною та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. ст. 124 та 1224 КУпАП, із застосуванням ст. 36 КУпАП на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 грн., стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 грн. - скасувати, провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. ст. 1224 та 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративних правопорушень.
Апеляційну скаргу захисника Голубчика І.В. - задовольнити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Белах А.В.