Справа № 144/828/25
Провадження № 1-кс/144/280/25
03.06.2025 смт. Теплик
Слідчий суддя Теплицького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
представника скаржника - адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність керівника органу досудового розслідування ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді зі скаргою, в якій просить зобов'язати керівника органу досудового розслідування ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 190 КК України, на підставі заяви ОСОБА_4 та розпочати досудове розслідування.
В обґрунтування вимог скаржниця зазначає, що у квітні 2022 року вона прибула до сщ. Теплик з с. Богородичне Краматорського району Донецької області з чоловіком та двома малолітніми дітьми в якості внутрішньо- переміщеної особи. За сприянням ОСОБА_5 , яка є депутатом Теплицької селищної ради, головою благодійного фонду «Джерело Тепличчини» та мешкає по АДРЕСА_1 , їх було поселено до будинку по АДРЕСА_2 (власниця ОСОБА_6 тел. НОМЕР_1 ), а зареєстровано як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 . Після чого ОСОБА_7 почала допомагати та сприяла в надані за рахунок благодійного фонду нового холодильника «STINOL-STS 185 АА», яким вони користувалися до 17.02.2025 року. У березні 2023 року, за сприянням ОСОБА_5 вони з родиною переїхали до будинку по АДРЕСА_3 , де зареєструвалися як ВПО з 14.11.2023 року. Також у березні 2023 року ОСОБА_5 набрала власницю будинку по АДРЕСА_3 на ім'я ОСОБА_8 , яка мешкала в рф і ми домовились, що я буду проживати у вказаному будинку безкоштовно в наступному я придбаю її будинок за ціною 6000 доларів США.
В жовтні 2023 року отримавши гуманітарну допомогу до якої доклала інші виплати (на дитину, за переміщення, тощо), що в сумі склало 1300 доларів США, які на вимогу ОСОБА_5 , скаржниця передала їй в якості оплати за будинок по АДРЕСА_3 , котрі остання в свою чергу мала передати власниці будинку.
За час проживання у вказаному будинку з березня 2023 року по даний час вчасно та в повному обсязі сплачувались спожиті комунальні послуги та понесено витрати по поточному та капітальному ремонту будинку, на що витрачено значні кошти.
Також за сприянням ОСОБА_5 , крім холодильника «STINOL-STS 185 АА», благодійною організацією їй у власність було надано бензопилу «Grand» БП-4500, котел газовий « ОСОБА_9 », циркуляційний насос «WRS», бойлер (водонагрівач електричний) «NOVA», унітаз з бачком, які були встановленні мною у будинку вул. Українська, 25.
У весь період з часу заселення скаржниця та інші переселенки на прохання ОСОБА_5 безкоштовно допомагали їй по господарству, садили городину, збирали врожай та надавали іншу допомогу по господарству майже щодня по декілька годин на день.
Після декількох відмов з боку скаржниці між нею та ОСОБА_5 почали виникати конфлікти, в результаті яких ОСОБА_5 звернулась із вимогою повернути їй надану благодійну допомогу, а отримані кошти в сумі 1300 доларів США начебто мають бути зараховані за безкоштовне проживання в будинку ОСОБА_10 , хоча такої домовленості раніше не було.
Звернення скаржниці до Теплицької селищної ради результату не дало, тому ОСОБА_4 змушена була звернутись за захистом своїх порушених прав до правоохоронних органів.
На думку скаржниці, ОСОБА_5 , в жовтні 2023 року, заволоділа належними їй коштами у сумі 1300 доларів США, та 17.02.2025 року належним їй майном, а саме холодильником «STINOL-STS 185 АА» та бензопилою «Grand» БП-4500, чим вчинила злочини, передбачені ч. 3 cт. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майно, шляхом обману повторно (щодо події 17.02.2025 року), в умовах воєнного стану та таке, що завдало їй значної шкоди.
Крім того, як достеменно відомо ОСОБА_5 шляхом обману, подавши заяви на відшкодування витрат на ВПО за грудень 2023 в сумі 3720 грн та за квітень-травень 2023 року заволоділа бюджетними коштами в сумі 3092,4 грн, начебто за те, що розміщувала ОСОБА_4 , її дітей та чоловіка у себе по АДРЕСА_1 , за що отримала вказану суму коштів.
Таким чином, на думку скаржниці, ОСОБА_5 вчинила злочин передбачений ч. 3 cт. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майно, шляхом обману в умовах воєнного стану та таке, що завдало шкоди бюджету України.
Водночас, відомості викладені у заяві, на порушення статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, до ЄРДР не внесені, що стало підставою для звернення з відповідною скаргою до суду.
Ухвалою слідчого судді від 02.06.2025 відкрито провадження за скаргою та призначено судовий розгляд.
Представник скаржниці - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав, просив її задовольнити, посилаючись на зазначені у ній доводи.
Слідчий та прокурор у судове засідання не з'явилися, що не є перешкодою для розгляду скарги у відповідності до положень частини 3 статті 306 КПК України.
Заслухавши представника скаржниці, дослідивши матеріали скарги та документи, надані учасниками кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що 13.05.2025 року до ВП № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області з Гайсинської окружної прокуратури надійшли матеріали по зверненню громадянки ОСОБА_4 щодо можливих неправомірних дій депутата селищної ради Гайсинського району Вінницької області, яке зареєстровано до ІП «Єдиний облік» ІКС ІПНП за №ЄО 2100 від 13.05.2025 року.
Положеннями частини 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписом ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Отже ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Із матеріалів скарги слідує, що 01.05.2025 ОСОБА_4 звернулась з повідомленням про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 190 КК України, вчинені ОСОБА_5 , до Прокурора Вінницької області.
З прокуратури Вінницької області вказане звернення було направлено до Гайсинської окружної прокуратури, а звідти до ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області.
На думку скаржниці ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України, тобто шахрайство, вчинене в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому.
Так, об'єктивна сторона ст. 190 КК України передбачає форми заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).
Обман - повідомлення неправдивих відомостей або замовчування відомостей, які мають бути повідомлені, з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно. Він може виражатися в усній, письмовій формі, у використанні підроблених документів тощо.
Зловживання довірою - це вид обману, що полягає у використанні винним довірливих відносин з потерпілим.
Особливістю шахрайства є те, що винний заволодіває чужим майном (коштами) шляхом спонукання самого потерпілого до передачі йому майна чи уступки права на майно. Тобто, при шахрайстві потерпілий, будучи введеним в оману, сам добровільно передає винному майно (кошти) чи право на нього.
Зі змісту поданої скаржником заяви про вчинення кримінальних правопорушень вбачається, що в ній наявні достатні відомості про обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.
Однак, щодо кваліфікації злочинних дій слідчий суддя зазначає, що це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом України, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
Положеннями ч. 5 ст. 214 КПК України, п. 2.1 розділу 1 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020, передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушеня з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Вимоги вказаних нормативно-правових актів указують на обов'язок представника органу досудового розслідування визначати попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення та зазначати у ЄРДР короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведений заявником, що, на переконання слідчої судді, включає і можливість прийняти рішення про зміну кваліфікації у подальшому з урахуванням встановлених у кримінальному провадженні обставин.
Так, ВС у постанові № 136/811/20 від 01.11.2022, указав, що кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який у цьому аспекті розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб'єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння (поведінку).
Отже, слідчий суддя вважає необґрунтованими вимоги скарги стосовно зобов'язання уповноваженої особи внести відомості до ЄРДР саме за ч. 3 ст. 190 КК України, оскільки чинний кримінальний процесуальний закон не надає слідчому судді повноважень за наслідком розгляду скарги приймати рішення про зобов'язання уповноваженої особи внести відомості до ЄРДР за визначеним складом кримінального правопорушення за визначеною заявником кваліфікацією кримінального правопорушення; виключно за сформованою самим заявником фабулою.
Попередня та/або подальша кваліфікація є виключною прерогативою уповноваженої на внесення відомостей до ЄРДР особи та уповноваженої особи органу досудового розслідування на його проведення у межах кримінального провадження.
Відтак, у цій частині вимог скарги слід відмовити.
Разом з тим, враховуючи, що заява ОСОБА_4 від 01.05.2025 року про кримінальне правопорушення містила виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, об'єктивні дані, що свідчать про ознаки злочину, та в ній вона просила внести відомості про злочин до ЄРДР, розпочати досудове розслідування, зважаючи на вимоги закону та надаючи юридичну оцінку з'ясованим обставинам по скарзі, слідчий суддя дійшов висновку, що уповноваженою особою ВП №1 Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, в порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України, було вчинено бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР на підставі заяви від 01.05.2025 року.
Відповідно до положень ст. 307 КПК України одним із способів поновлення порушеного права є зобов'язання вчинити певну дію, якою в даному випадку буде внесення до ЄРДР відомостей, викладених у повідомленні ОСОБА_4 про кримінальні правопорушення від 01.05.2025 року.
Положеннями ч. 4 ст. 535 КПК України передбачено, що органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.
Керуючись ст.ст. 214, 303-307, 309, КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність керівника органу досудового розслідування ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 про кримінальні правопорушення, вчиненні депутатом Теплицької селищної ради ОСОБА_5 .
У задоволенні решти вимог скарги, відмовити.
Зобов'язати органи, які виконуватимуть судове рішення, повідомити суд, який постановив судове рішення, про його виконання.
Ухвала в частині відмови у внесенні відомостей до ЄРДР за ч. 3 ст. 190 КК України може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя