Справа № 147/719/25
Провадження № 1-кп/135/109/25
іменем України
21.05.2025 м. Ладижин Вінницької області
Ладижинський міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши в режимі відео конференції у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Ладижин Вінницької області кримінальне провадження № 12024020120000178 від 01.10.2024 за обвинуваченням неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_6 , представник відділу у справах дітей - начальник служби у справах дітей Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_7 , представник уповноваженого підрозділу органу Національної поліції - старший інспектор з ювенальної превенції сектору взаємодії з громадами ВП № 2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, лейтенант поліції ОСОБА_8 ,
І. Історія провадження
1.1. 16.05.2025 із Вінницького апеляційного суду до Ладижинського міського суду Вінницької області надійшло вказане кримінальне провадження.
Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості (далі - угода), укладена між прокурором Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_4 та неповнолітнім підозрюваним ОСОБА_3 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 та законного представника ОСОБА_9 , за згодою потерпілого ОСОБА_6 .
1.2. Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 19.05.2025 призначено підготовче судове засідання.
1.3 Ухвалою суду від 21.05.2025 за клопотання прокурора замінено законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 - батька ОСОБА_9 та залучено в якості законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 представника відділу у справах дітей Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області.
ІІ. Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується неповнолітній ОСОБА_3 .
2.1. Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Неповнолітній ОСОБА_3 03.07.2024 близько 02:00 спільно із неповнолітнім ОСОБА_10 , проходячи по вулиці повз домогосподарство ОСОБА_6 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , помітили на вулиці автомобіль марки ВАЗ 2121, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким вирішили незаконно заволодіти з метою покататись.
Реалізуючи свій злочинний умисел, неповнолітній ОСОБА_10 дістав із незачиненого автомобіля ключі запалювання та спільно із неповнолітнім ОСОБА_3 з номеру телефону НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_10 , зателефонували до неповнолітнього ОСОБА_11 на номер телефону НОМЕР_3 та домовились зустрітись в АДРЕСА_3 , біля кафе «Nashe cafe Zalevskiy». Під час зустрічі неповнолітній ОСОБА_10 дав ключі запалювання від автомобіля марки ВАЗ 2121 державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_3 та при цьому розповів йому та ОСОБА_11 , де знаходиться автомобіль та куди потрібно йти, а сам залишився чекати у кінці АДРЕСА_6, в місці, де відсутні житлові будинки в смт Тростянець Гайсинського району Вінницької області. Неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_11 таємно, тобто непомітно для мешканців приватної садиби та сторонніх осіб, шляхом вільного доступу підійшли до автомобіля, після чого, скориставшись незамкнутими дверима автомобіля та наявними ключами запалювання, протиправно, всупереч волі ОСОБА_6 , незаконно заволоділи належним потерпілому ОСОБА_6 автомобілем марки ВАЗ 2121 державний номерний знак НОМЕР_1 , 1986 року випуску, синього кольору, ринковою вартістю згідно висновку автотоварознавчої експертизи №2211/24-21 від 22.07.2024 Вінницького КНДІСЕ в сумі 85843,33 грн.
Після того, як неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_11 відштовхали автомобіль від приватних будинків і скотили його вниз по АДРЕСА_6 до місця, де відсутні житлові будинки в смт Тростянець, де на них чекав ОСОБА_10 , останній сів на водійське сидіння за кермо та запустив двигун автомобіля. Після чого всі втрьох поїхали кататись по окраїнах населеного пункту смт Тростянець та с. Велика Стратіївка Гайсинського району Вінницької області.
Близько 03.00 ОСОБА_11 залишив хлопців та пішов додому, а ОСОБА_3 та ОСОБА_10 поїхали в напрямку м. Бершадь Гайсинського району Вінницької області, а в подальшому польовими дорогами виїхали в с. Бирлівка Бершадської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області та приїхали до ОСОБА_12 , що проживає за адресою АДРЕСА_4 , якого обміняли автомобіль марки ВАЗ 2121 державний номерний знак НОМЕР_1 на автомобіль марки ВАЗ 2106 державний номерний знак НОМЕР_4 . Оскільки у автомобілі марки ВАЗ 2106 державний номерний знак НОМЕР_4 була відсутня акумуляторна батарея, тому ОСОБА_10 зняв акумуляторну батарею з автомобіля марки ВАЗ 2121 державний номерний знак НОМЕР_1 та установив на автомобіль марки ВАЗ 2106 державний номерний знак НОМЕР_4 , при цьому, ОСОБА_12 доплатив ОСОБА_10 грошові кошти у сумі 1000 грн. Надалі, повертаючись із с. Бирлівка в смт Тростянець, ОСОБА_10 дав ОСОБА_3 грошові кошти, які отримав від ОСОБА_12 , в сумі 400 гривень, а решту 600 гривень залишив собі.
Отриманим автомобілем ВАЗ 2106 ОСОБА_3 та ОСОБА_10 приїхали в смт Тростянець Гайсинського району Вінницької області. ОСОБА_3 вийшов неподалік свого домогосподарства по АДРЕСА_1 , поблизу кладовища, а ОСОБА_10 поїхав в напрямку свого місця проживання та залишив автомобіль по вулиці Злагоди біля домоволодіння АДРЕСА_5 та зник з місця події.
Вказані дії неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
ІII. Відомості про укладену угоду про визнання винуватості
3.1. 30.04.2025 між прокурором Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_4 та неповнолітнім підозрюваним ОСОБА_3 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 та законного представника ОСОБА_9 , за згодою потерпілого ОСОБА_6 , укладено угоду про визнання винуватості.
За змістом угоди формулювання та обсяг обвинувачення, а також правова кваліфікація дій неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, є тотожними формулюванню та кваліфікації, наведеним в обвинувальному акті.
При вирішенні питання про укладення даної угоди прокурором враховано наступні обставини:
- беззаперечне визнання неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_3 своєї винуватості в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, щире розкаяння у скоєному, а також надання правдивих та детальних показань щодо обставин своєї кримінально-протиправної діяльності;
- участь у даному кримінальному провадженні законного представника неповнолітнього та надання останнім письмової згоди на укладення даної угоди;
- характер і тяжкість висунутого неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_3 обвинувачення, зокрема, належність кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується до тяжкого злочину, який не належить до корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, а також спричинення шкоди внаслідок його вчинення правам та інтересам окремих осіб, а саме потерпілому ОСОБА_6 ;
- участь у даному кримінальному провадженні потерпілого ОСОБА_6 та надання останнім письмової згоди прокурору на укладення даної угоди;
- наявність суспільного інтересу у швидкому судовому провадженні, яке забезпечить повне, своєчасне та невідворотне покарання ОСОБА_6 за вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до угоди, ОСОБА_3 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі висунутого йому обвинувачення, зобов'язується беззастережно визнати свою винуватість в обсязі висунутого йому обвинувачення у судовому провадженні.
Відповідно до вимог ст. 472 КПК України сторони також узгодили покарання, яке підлягає призначенню неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_3 у разі затвердження угоди.
Зокрема, вони дійшли згоди про визнання наступних обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують його покарання, а саме: щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, усунення заподіяної шкоди, вчинення кримінального правопорушення вперше, примирення з потерпілим.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
З урахуванням наведеного, відповідно до вимог ст. 470 КПК України сторони угоди узгодили покарання, яке запропоновано призначити суду за результатами затвердження угоди, за ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік без конфіскації майна, із покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України.
Згідно з угодою ОСОБА_3 згоден на призначення вказаного покарання.
Відповідно до угоди, сторонам відомо та зрозуміло, що відповідно до вимог статті 473 КПК України наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.
В угоді сторонами обумовлено наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.
Вказана угода містить підписи сторін, захисника та законного представника неповнолітнього обвинуваченого.
IV. Позиції учасників судового провадження
4.1 Позиція прокурора
Прокурор ОСОБА_4 підтримав подану угоду про визнання винуватості у повному обсязі та просив суд її затвердити. Він зазначив, що умови угоди відповідають як вимогам Кримінального процесуального кодексу України (КПК), так і вимогам Кримінального кодексу України (КК). Прокурор наголосив, що існують фактичні підстави для визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Крім того, прокурор повідомив, що укладення угоди є добровільним актом усіх сторін. Він переконаний, що умови угоди повністю відповідають інтересам суспільства, передусім у частині забезпечення швидкого судового провадження з дотриманням прав обвинуваченого. З огляду на обставини, викладені в угоді та повідомлені під час судового засідання, прокурор просив суд призначити узгоджене сторонами покарання.
4.2. Позиція неповнолітнього обвинуваченого
Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив, що угода була укладена ним добровільно, без будь-якого тиску, примусу чи погроз. Він просив суд затвердити угоду про визнання винуватості.
Він зазначив, що повністю розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, наведеним в угоді та обвинувальному акті. Також беззастережно визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, щиро розкаюється, засуджує свою поведінку та готовий понести узгоджене сторонами покарання. Окрім того він примирився з потерпілим та усунув заподіяну шкоду.
На запитання суду неповнолітній обвинувачений повідомив, що розуміє свої права, визначені у п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, а також обмеження, визначені ст. 394 КПК України, щодо оскарження вироку.
4.3 Позиція захисника
Захисник ОСОБА_5 підтримав угоду про визнання винуватості. Наголосив на тому, що її укладення є добровільним актом усіх сторін. Також захисник підтвердив, що був залучений до процедури укладання угоди з моменту її ініціювання та роз'яснив обвинуваченому істотні умови угоди та наслідки її укладання.
4.4 Позиція законного представника
Представник відділу у справах дітей ОСОБА_7 підтримала угоду про визнання винуватості. Підтвердила, що укладення угоди не порушує прав неповнолітнього та відповідає його інтересам.
4.5 Позиція потерпілого
Потерпілий ОСОБА_6 підтвердив, що надав згоду прокурору на укладення даної угоди добровільно, без будь-якого тиску, примусу чи погроз. Підтвердив, що завдана йому шкода усунута, він примирився з обвинуваченим, з огляду на це претензій до неповнолітнього обвинуваченого не має. Не заперечує, щодо затвердження угоди про визнання винуватості.
4.6 Позиція уповноваженого підрозділу органу Національної поліції
Представник уповноваженого підрозділу органу Національної поліції ОСОБА_8 не заперечувала проти укладення угоди, оскільки її укладення не порушує прав неповнолітнього та відповідає його інтересам.
V. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та КК України
Під час вирішення питання щодо можливості затвердження угоди суд зобов'язаний встановити її відповідність вимогам законодавства та відсутність підстав для відмови у її затвердженні.
Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши позиції прокурора ОСОБА_4 , неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , його захисника, адвоката ОСОБА_5 , законного представника - уповноваженої органу у справах дітей ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_6 , суд дійшов таких висновків:
5.1. Щодо відповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України, в тому числі чи можливе укладання угоди у провадженні щодо інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підзрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
У цьому провадженні угода між прокурором та неповнолітнім підозрюваним ОСОБА_3 була складена і підписана 30 квітня 2025 року за участі захисника, адвоката ОСОБА_5 , законного представника ОСОБА_9 та потерпілого ОСОБА_6 , про що свідчать підписи сторін у тексті угоди. Цю обставину підтверджено сторонами в судовому засіданні. Угода укладена за ініціативою обвинуваченого, що відповідає вимогам частини 2 статті 469 КПК України.
Згідно з положеннями абз. 5 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Суд встановив, що угода укладена у провадженні щодо тяжкого злочину, який не належить до корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, а також спричинення шкоди внаслідок його вчинення правам та інтересам окремих осіб, а саме потерпілому ОСОБА_6 .
Також встановлено участь у даному кримінальному провадженні потерпілого ОСОБА_6 та надання ним письмової згоди прокурору на укладення даної угоди, що підтверджено останнім і під час судового розгляду.
Отже умови угоди відповідають вимогам ч. 4 ст. 469 КПК України та ст. 472 КПК України, оскільки містять усі необхідні елементи, передбачені вказаними нормами.
Укладена між прокурором та неповнолітнім підозрюваним ОСОБА_3 угода містить формулювання обвинувачення, яке прокурор вважав доведеним, та його правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Разом з тим, сформульоване в угоді обвинувачення відображає істотні обставини цього кримінального провадження, які відповідають формулі кваліфікації дій неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 .
У судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив кожну із обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, які викладені в угоді та обвинувальному акті. У присутності захисника та законного представника визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Отже, судом встановлено відповідність умов угоди вимогам КПК України та КК України.
5.2. Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства.
Відповідно до пункту 2 частини 7 статті 474 Кримінального процесуального кодексу України, невідповідність умов угоди про визнання винуватості інтересам суспільства є підставою для відмови у її затвердженні.
Суспільний інтерес у затвердженні угоди про визнання винуватості полягає у досягненні цілей кримінального судочинства, зокрема захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду. Це сприяє тому, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, а також щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У цьому провадженні неповнолітній обвинувачений визнав свою вину у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого частиною другою статті 289 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Укладена угода сприяє своєчасному розкриттю тяжкого злочину, що відповідає суспільному інтересу, оскільки забезпечує оперативне реагування на факт незаконного заволодіння приватною власністю.
Затвердження угоди забезпечить справедливе вирішення цього кримінального провадження у розумні строки, зменшення витрат державних ресурсів, а також сприятиме розвантаженню органів прокуратури та судів. Окрім того, призначення справедливого покарання, узгодженого сторонами, спрямоване на досягнення цілей запобігання повторним правопорушенням як з боку неповнолітнього обвинуваченого, так і інших осіб.
Незаконне заволодіння транспортним засобом посягає на суспільні відносини власності, зміст яких становлять володіння, користування і розпорядження особи належним їй майном, опосередковані правом власності, що охороняється кримінальним законом від злочинних посягань.
Укладення та затвердження угоди демонструє здатність держави оперативно й ефективно реагувати на такі правопорушення, забезпечуючи баланс між суспільними та приватними інтересами.
Отже, суд дійшов висновку, що укладена угода відповідає як інтересам суспільства, так і приватним інтересам потерпілого, оскільки сприяє реалізації цілей кримінального провадження, забезпечує правомірність дій сторін та спрямована на запобігання негативним наслідкам у сфері правопорушень проти власності.
5.3. Щодо порушення умовами угоди прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.
Відповідно до пункту 3 частини 7 статті 474 КПК України, під час перевірки угоди на відповідність вимогам законодавства суд зобов'язаний встановити, чи не порушують її умови права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості та заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд встановив, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Цей висновок ґрунтується на такому.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 52 КПК України, під час укладення угоди про визнання винуватості забезпечено участь захисника. Також інтереси неповнолітнього було представлено його законними представниками.
Умови угоди не є надмірно обтяжливими для жодної зі сторін кримінального провадження.
Крім того, аналіз угоди та пояснень сторін свідчить, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів інших осіб. Зокрема, обставини викладеного обвинувачення, відповідно до статті 17 КПК України, не можуть бути використані для підтвердження винуватості будь-яких інших осіб, окрім обвинуваченого в цьому провадженні. Угода також не вирішує питань, пов'язаних із майном третіх осіб.
За таких обставин умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.
5.4. Щодо добровільності укладення угоди
Суд, вивчивши документи та опитавши сторони, переконався, що укладення угоди є добровільним. Відповідно до частини 6 статті 474 КПК України, укладення угоди не повинно бути наслідком насильства, примусу, погроз або будь-яких інших обставин, окрім тих, що передбачені угодою. Якщо суд має обґрунтовані підстави вважати, що угода укладена недобровільно, він відповідно до пункту 4 частини 7 статті 474 КПК України зобов'язаний відмовити у її затвердженні.
Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 , його захисник ОСОБА_5 , та законний представник - уповноважений органу у справах дітей ОСОБА_7 у судовому засіданні підтвердили добровільність укладення угоди та узгодженість усіх її умов. Вони також заявили про відсутність скарг на дії сторони обвинувачення.
Потерпілий ОСОБА_6 підтвердив добровільність своєї згоди прокурору на укладення даної угоди.
Прокурор підтвердив узгодженість усіх умов угоди та добровільність її укладення як з боку обвинуваченого, так і з боку сторони обвинувачення.
На підставі цього суд дійшов висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним та не зумовлене жодними обставинами, які б суперечили вимогам законодавства.
5.5. Щодо можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань
У судовому засіданні встановлено, що визначене в угоді покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік без конфіскації майна, із покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, є зрозумілим і посильним для виконання неповнолітнім обвинуваченим.
Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, зазначивши, що надав правдиві показання ще на етапі досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Наведене у своїй сукупності вказує на можливість виконання неповноллітнім обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за умовами угоди.
5.6. Щодо наявності фактичних підстав для визнання винуватості.
Суд вважає, що фактичні обставини та формулювання обвинувачення, викладені в обвинувальному акті та зазначені в угоді про визнання винуватості, а також їх підтвердження обвинуваченим у присутності захисника та законного представника, свідчать про обґрунтованість визнання неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_3 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 289 КК України.
5.7. Щодо відповідності узгодженого сторонами угоди покарання вимогам КПК України та КК України.
5.7.1. Загальне правило передбачає, що домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не повинні виходити за межі загальних і спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. Суд вважає, що сторони угоди дотрималися зазначених вимог закону.
За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 289 КК України, сторони домовились про призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік без конфіскації майна, із покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Покарання визначено відповідно до статей 50, 65-67, 69, 98, 101, 103 КК України з урахуванням характеру і тяжкості обвинувачення, його класифікації за статтею 12 КК України, особливостей і обставин вчинення: форми вини, мотиву, мети, способу, стадії вчинення, характеру і ступеня тяжкості наслідків, даних про особу неповнолітнього обвинуваченого, умов його життя та виховання, вплив дорослих та рівень розвитку, а також обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні щиро розкаявся у вчиненому. Дане кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим вперше та у неповнолітньому віці. Окрім того, неповнолітній обвинувачений усунув заподіяну шкоду та примирився з потерпілим, що було підтверджено останнім під час судового розгляду.
За таких обставин суд визнає обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого та знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення: щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, усунення заподіяної шкоди, вчинення кримінального правопорушення вперше, примирення з потерпілим.
Обставин, передбачених статтею 67 КК України, які б обтяжували покарання неповнолітнього обвинуваченого, судом не встановлено.
Згідно з частиною п'ятою статті 65 Кримінального кодексу України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
??. Висновки суду
З урахуванням встановлених обставин, угода про визнання винуватості, укладена між прокурором ОСОБА_4 та неповнолітнім підозрюваним ОСОБА_3 , відповідає як вимогам кримінального процесуального законодавства, так і вимогам закону України про кримінальну відповідальність.
Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає критеріям необхідності та достатності для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав, передбачених частиною 7 статті 474 КПК України, судом не встановлено, тому дійшов висновку про необхідність затвердження зазначеної угоди про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
???. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку
7.1 Заходи забезпечення, процесуальні витрати, речові докази.
В обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 12024020120000178 від 01.10.2024 за обвинуваченням неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, вказано про наявність заходів забезпечення, процесуальних витрат та речових доказів.
Дане кримінальне було виділено в окреме провадження з кримінального провадження № 12024020120000141 від 03.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289, ч.1 ст. 357 КК України, та обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.
Водночас, вироком Тростянецького районного суду Вінницької області від 07.11.2024, який був ухвалений за результатами розгляду кримінального провадження № 12024020120000141 від 03.07.2024, було вирішено всі питання щодо заходів забезпечення, процесуальних витрат та речових доказів, про наявність яких зазначено в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 12024020120000178 від 01.10.2024. Даний вирок набрав законної сили - 11.03.2025.
За вказаних обставин у суду не має підстав вирішувати у кримінальному провадженні № 12024020120000178 від 01.10.2024 ще раз питання, які стосуються заходів забезпечення, процесуальних витрат та речових доказів.
7.2 Цивільний позов.
Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не подавався.
7.3 Запобіжний захід.
Ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 27.03.2025 відносно неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічну пору доби.
Враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, а також підстави застосування запобіжного заходу та встановлені в ухвалі слідчого судді ризики, суд вважає за необхідне запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічну пору доби залишити неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу.
На переконання суду вказаний запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту забезпечить належне виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків.
Керуючись статтями 12, 65-67 КК України, статтями 314, 373-376, 468-470, 472-476, 484-488, 492 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 квітня 2025 року у кримінальному провадженні № 12024020120000178 від 01.10.2024, укладену між прокурором Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_4 та неповнолітнім підозрюваним ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 та законного представника неповнолітнього ОСОБА_9 , за згодою потерпілого ОСОБА_6 .
Неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за яким призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 30 квітня 2025 року покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік без конфіскації майна.
На підставі п.п. 1, 2, 3, ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на неповнолітнього ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту постановки неповнолітнього ОСОБА_3 на облік органом з питань пробації.
Запобіжний захід щодо неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін - домашній арешт в нічну пору доби.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя