Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/7755/25
29 травня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025100120000124 від 23.05.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Гребінки Васильківського району Київської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, не маючого утриманців, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 307 КК України,-
Старший слідчий СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання мотивоване тим, що у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час ОСОБА_5 , перебуваючи у лісопарковій зоні, що розташована на території ВДНГ (Національний комплекс «Експоцентр України»), який знаходиться неподалік від станції метро «Виставковий центр» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин в великих розмірах, з метою збуту, за допомогою інтернет мережі придбав у невстановленої особи психотропну речовину, обіг якої обмежено, а саме - амфетамін, у великих розмірах
Після цього, отримавши від невстановленої особи географічні координати, ОСОБА_5 знайшов у пеньку дерева на території вказаного комплексу поліетиленовий крафт-пакет, в якому знаходились поліетиленові згортки із вмістом речовини, які ОСОБА_5 помістив до своєї білизни, в яку на той час був одягнутий, тим самим незаконно придбав та розпочав незаконно зберігати при собі, з метою збуту, психотропну речовину у великих розмірах.
Продовжуючи свої злочинні дії, направленні на збут психотропної речовини, обіг якої обмежено в великих розмірах, а саме- амфетамін, 23.05.2025 о 19 год. 00 хв. ОСОБА_5 , зберігаючи при собі вказану речовину, зайшов до вестибюлю станції метро «Виставковий центр» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, де був запрошений працівником поліції до кімнати поліції та в присутності двох запрошених громадян в якості понятих у нього було виявлено та вилучено 29 (двадцять дев'ять) поліетиленових згортків, які були замотані в клейку стрічку чорного кольору, всередині кожного з яких перебували магніти та поліетиленові пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору - амфетамін, які останній незаконно придбав та зберігав за вищевикладених обставин, з метою збуту, у великих розмірах.
Згідно з висновком судового експерта надана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору є психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін. Загальна маса вилученої речовини становить 8,510 г.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», «Список № 2 психотропні речовини, обіг яких обмежено» в «Таблиці 2» амфетамін є психотропною речовиною, обіг якої обмежено.
Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 29.07.2010 №634), «Таблиця 2» психотропна речовина - амфетамін масою - 8,510 г є великим розміром.
27.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 слідчий та прокурор вказують наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. З урахуванням наведених підстав, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, орган досудового розслідування вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам, у зв'язку з чим слідчий звернувся з вищезазначеним клопотанням до суду.
У судовому засіданні прокурор внесене до суду клопотання підтримала, просила його задовольнити із наведених у ньому підстав.
Захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, вказуючи на недоведеність ризиків, а також на неправильність кваліфікації дій підозрюваного. Разом із цим, зважаючи на особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки та постійне місце проживання у м. Києві, він просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши доводи та обґрунтування сторін обвинувачення та захисту, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, а також надані стороною захисту докази, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню.
Встановлено, що у провадженні СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12025100120000124, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.
27.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні психотропної речовини у великих розмірах з метою збуту.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів та за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Як передбачено статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Частиною третьою статті176 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та які не викликають розумних сумнівів у цьому.
Зокрема, про обґрунтованість вказаної підозри свідчать наступні матеріали, зібрані в ході досудового розслідування: рапорт про виявлене кримінальне правопорушення від 23.05.2025; протокол затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України від 23.05.2025; протоколи допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 23.05.2025; протоколи допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 24.05.2025; протоколи допиту свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 від 26.05.2025; висновок експерта №СЕ-19/111-25/32283-НЗПРАП від 26.05.2025.
Таким чином, у судовому засіданні слідчий суддя переконався у тому, що у сторони обвинувачення є вагомі докази того, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя також виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
Разом із цим, з'ясовуючи наявність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею враховується, що відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України у постанові №4 від 25.04.2003 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України №10 від 11.06.2004, №15 від 24.10.2008) суди при вирішенні питань, пов'язаних із обранням запобіжного заходу у вигляді взяття під варту мають додержувати вимог ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, відповідно до яких кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків відповідно до процедури, встановленої законом.
Пунктом третім вказаної постанови Пленуму ВСУ передбачено, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Зважаючи на встановлені слідчим суддею обставини, зокрема, приймаючи до уваги тяжкість інкримінованого підозрюваному злочину, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
Разом із цим, слідчий суддя вважає, що ризики незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином на даний час є недоведеними.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Як встановлено слідчим суддею, підозрюваний ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Гребінки Васильківського району Київської області, є громадянином України, має середню спеціальну освіту, неодружений, офіційно не працює, утриманців не має, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_3 , де разом із ним також проживає його мати, вітчим та молодший брат.
Із рахуванням наведеного, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи сторони захисту про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків.
Крім того, у судовому засіданні підозрюваний заявив, що він не має жодного наміру ухилятися від слідства та суду.
Враховується слідчим суддею і те, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Матеріали клопотання не містять доказів, які б вказували на те, що підозрюваний допускав порушення своїх процесуальних обов'язків.
Таким чином, врахувавши зазначені вище обставини, визначені статтею 178 КПК України, а також приймаючи до уваги те, що під час розгляду клопотання прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку про можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, про застосування якого подано клопотання, а саме запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Згідно з положеннями ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрюваного обов'язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025100120000124 від 23.05.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою АДРЕСА_2 у період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. щоденно, за виключенням часу прямування до укриття та перебування в укритті на період оголошення повітряної тривоги у м. Києві.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (в разі їх наявності).
Строк дії ухвали та обов'язків визначити до 27.07.2025 включно, в межах строку досудового розслідування.
Копію даної ухвали передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 , за адресою АДРЕСА_2 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноваженого прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1